18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7707/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - Варес К.Л. (довіреність від 26.05.2020 №225-КМГ-3038),
Бондар-Дякуновська О.Г. (довіреність від 26.05.2020 №225-КМГ-3038)
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Київської міської ради
на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020
за позовом товариства з обмеженою діяльністю "Будеволюція"
до Київської міської ради
про стягнення 365 196 557,86 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (далі - ТОВ "Будеволюція", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, скаржник) про стягнення грошових коштів у розмірі 365 196 557, 86 грн за рахунок коштів бюджету міста Києва.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент подання позовної заяви Київська міська рада не виконала свій обов'язок, визначений абзацом другим частини п'ятої статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), щодо відшкодування позивачу різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 354 123 924, 28 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2019 (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги ТОВ "Будеволюція" задоволено повністю.
4. Стягнуто з Київради на користь ТОВ "Будеволюція" грошові кошти в розмірі 365 196 557, 86 грн. за рахунок коштів бюджету міста Києва.
5. Стягнуто з Київради на користь ТОВ "Будеволюція" витрати зі сплати судового збору в розмірі 672 350, 00 грн.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О., Андрієнко В.В., Сулім В.В.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі Київрада просить скасувати рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Будеволюція".
Розгляд клопотань учасників справи
8. ТОВ "Будеволюція" 18.06.2020 подано клопотання про відкладення судового розгляду, мотивоване хворобою представника позивача, яка супроводжується наявністю ознак респіраторного вірусного захворювання.
9. Касаційним господарським судом не знайдено підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: в судовому засіданні 28.05.2020 пояснення представника позивача, а саме Банцера О.В. щодо касаційної скарги та відзиву на неї було надано, у судовому засіданні 28.05.2020 оголошено перерву, участь представників сторін у розгляді справи в касаційному порядку не визначена процесуальним законом як обов'язкова і не визнавалася такою ухвалою названого суду про відкриття касаційного провадження; ТОВ "Будеволюція" не обґрунтовано та не доведено неможливості участі в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги (якщо ТОВ "Будеволюція" вважало таку участь необхідною) іншого представника ТОВ "Будеволюція", уповноваженого належним чином; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представника сторони.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Скаржник вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими у зв'язку з неповним з'ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у судових рішеннях, обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи інших учасників справи
11. ТОВ "Будеволюція" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило касаційну скаргу залишити без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. TOB "Будеволюція" є замовником будівництва об'єкта: "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва" (далі - Об'єкт-1), будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0002, що знаходиться у користуванні TOB "Консультаційне бюро НТТ" на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004 (зі змінами внесеними договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.10.2005) та на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:290:0031, що знаходиться у користуванні TOB "Консультаційне бюро НТТ" на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.09.2005.
13. Відповідно до Договору № 17-07/12-02 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 TOB "Консультаційне бюро НТТ" передало TOB "Будеволюція" функції замовника капітального будівництва Об'єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0002 та відповідно до Договору № 17-07/12-01 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 TOB "Консультаційне бюро НТТ" передало ТОВ "Будеволюція" функції замовника капітального будівництва Об'єкта-1 на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0031.
14. Будівництво Об'єкта-1 здійснюється на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 13.05.2014 № ІУ 115141340409, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
15. У зв'язку із необхідністю введення в експлуатацію житлових будинків у складі Об'єкта-1 між Департаментом економіки та інвестиції та TOB "Будеволюція" було укладено договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а саме:
від 09.12.2015 № 183 та додаткова угода № 1 від 25.03.2016,
від 25.08.2016№ 221,
від 18.08.2016№ 212,
від 25.08.2016№ 220,
від 18.08.2016 № 213 та додаткова угода № 1 від 13.10.2016,
від 18.08.2016№211,
від 18.08.2016 №210 та додаткова угода № 1 від 06.02.2017,
від 02.11.2016№ 293,
від 02.11.2016№ 294,
від 18.08.2016№ 209,
від 19.05.2017№ 195,
від 19.05.2017№ 194,
від 21.08.2017 № 297 та додаткова угода від 26.04.2019 № 1,
від 01.09.2017 № 310 та додаткова угода від 07.12.2017 № 1,
від 03.08.2017 № 279 та додаткова угода від 12.10.2017 № 1,
від 01.09.2017 № 314 та додаткова угода від 26.10.2017 № 1,
від 01.09.2017 № 313 та додаткова угода від 10.11.2017 № 1,
від 03.08.2017 № 281,
від 21.08.2017 № 298,
від 21.11,2017 № 411,
від 23.03.2017 № 120,
від 13.11.2018 № 139,
від 13.11.2018 № 140, відповідно до яких позивач зобов'язався сплатити пайовий внесок на створення і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на загальну суму 101 393 018, 97 грн.
16. На виконання умов вищевказаних договорів пайової участі позивачем було сплачено пайові внески на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в сумі 101 393 018, 97 грн., що підтверджується Довідками про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, платіжними дорученнями та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6811 за 01.06.2010 - 03.04.2019.
17. Відповідно до Постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 910/19020/17, визнано недійсними з моменту укладення:
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 18.08.2016 № 209.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 18.08.2016 № 210.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 18.08.2016 № 211.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 18.08.2016 № 212.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 18.08.2016 № 213.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 25.08.2016 № 220.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 25.08.2016 № 221.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 02.11.2016 № 294.
- Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 02.11.2016 № 293.
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 23.03.2017 № 120.
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 19.05.2017 № 194.
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 19.05.2017№ 195.
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 03.08.2017 № 279.
- Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 01.09.2017 № 314.
18. Таким чином, на виконання вищевказаного рішення суду кошти пайових внесків у сумі 62 974 504, 02 грн були перераховані на рахунок замовника TOB "Будеволюція", що підтверджується листом Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві від 06.11.2018 № 05-08/10/3386-12078 та виписками з особового рахунку.
19. Крім того, між TOB "Будеволюція" та Департаментом економіки та інвестиції у зв'язку з будівництвом у складі Об'єкта-1 житлових будинків № 26 та № 19 були укладені договори пайової участі від 03.08.2017 № 280 на суму 6 762 072,05 грн. та від 01.09.2017 № 315 на суму 6 774 266, 95 грн.
20. Як вбачається з доводів позивача, відповідно до вимог чинного законодавства та умов вказаних договорів пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має бути перерахована замовником до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку зазначеної інфраструктури до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
21. Оскільки, зазначені житлові будинки наразі недобудовані та знаходяться на стадії будівництва, пайова участь за вказаними договорами TOB "Будеволюція" сплачена не була.
22. Отже, станом на дату звернення TOB "Будеволюція" до суду з цією позовною заявою загальна сума пайової участі, яка підлягає сплаті замовником відповідно до умов вищевказаних договорів про пайову участь, укладених між TOB "Будеволюція" та Департаментом економіки та інвестиції, становить 13 563 339,00 грн.
23. З метою інженерного забезпечення Об'єкта-1 TOB "Будеволюція" були отримані Технічні умови, якими передбачена необхідність будівництва теплових, водопровідних та каналізаційних мереж поза межами земельної ділянки замовника, а саме:
- для підключення Об'єкта-1 до теплових мереж TOB "Будеволюція" були одержані Технічні умови КП "Київтеплоенерго" від 10.09.2018 № 002/ТУ-596.
24. Згідно з п. п. 25.3, 25.4, 25.8 вказаних Технічних умов TOB "Будеволюція" зобов'язане розробити проект встановлення на CT "Позняки" 4-х водогрійних котлів другої черги та проект на встановлення водогрійного котла станційного № 5 потужністю 100 Гкал/год та виконати роботи з будівництва, монтажу та введення в експлуатацію котла потужністю 100 Гкал/год станційного № 5 з допоміжним обладнанням зі складу другої черги будівництва CT "Позняки", а також розробити проект, придбати необхідні матеріали і обладнання та побудувати розподільчу мережу - перетинку діаметром не менше 2DN 250 для забезпечення можливості введення в експлуатацію ділянки тепломережі 2 DN 1000 від павільйону 2П1 до УТ-11 ТМ-2 CT "Позняки".
25. Земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування котельні "Позняки" з кадастровим номером 800000000:90:290:0001 була надана в користування ПАТ "Київенерго" на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2011, укладеним на підставі рішення Київради від 07.20.2010 №74/4886.
26. На виконання Технічних умов від 10.09.2018 № 002/ТУ-596 TOB "Будеволюція" здійснило проектні роботи та будівництво об'єкта: "Реконструкція головного корпусу CT "Позняки" з технічним переоснащенням в частині встановлення чотирьох водогрійних котлів потужністю 400 Гкал/год з допоміжним обладнанням та підключенням їх до існуючих теплових мереж» 1 пусковий комплекс у складі одного котла ПТВМ-100ГМ потужністю 100Гкал/год. (надалі - водогрійний котел ВК-5) на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:90:290:0001, що знаходиться в користуванні ПАТ "Київенерго" на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.08.2011р.
27. Факт спорудження водогрійного котла ВК-5 підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ2в) за період грудень 2016 - грудень 2017, Актом готовності об'єкта до експлуатації від 12.10.2017 та Сертифікатом серія IV № 163173281907 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта, виданого 24.11.2017.
28. Також на виконання п. 25.8. Технічних умов від 10.09.2018 № 002/ТУ-596 TOB "Будеволюція" виконало проекті роботи та будівництво розподільчої мережі - перетинки діаметром 300мм, факт спорудження якої підтверджується Актами приймання виконаних робіт (форма КБ2в) та Актом готовності об'єкта до експлуатації від 03.11.2016.
- для підключення Об'єкта-1 до водопровідних мереж TOB "Будеволюція" були одержані Технічні умови ПАТ "АК "Київводоканал" від 12.11.2015 № 10599 (замість ТУ- 10599 від 19.08.2015) на водопостачання об'єкта.
30. На виконання вищевказаних Технічних умов TOB "Будеволюція" здійснило будівництво водопровідних інженерних мереж.
31. Факт спорудження водопровідних мереж підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015 - лютий 2016, квітень 2016 - червень 2016, вересень-жовтень 2016, грудень 2016, липень 2017, жовтень 2017 - листопад 2017, лютий 2018, квітень 2018 - червень 2018 та Актами технічного приймання водопроводу, а саме:
- Актом технічного приймання водопроводу від 11.11.2015 № 15-251.
- Актом технічного приймання водопроводу від 20.10.2016 № 16-210.
- Актом технічного приймання водопроводу від 20.10.2016 № 16-210.
- Актом технічного приймання водопроводу від 01.08.2017 № 17-220.
- Актом технічного приймання водопроводу від 21.09.2017 № В-6-18.
- для підключення Об'єкта-1 до каналізаційних мереж TOB "Будеволюція" були одержані Технічні умови від 26.04.2016 № 10623 (замість ТУ-10623 від 12.11.2015) на каналізування об'єкта.
32. На виконання вищевказаних Технічних умов TOB "Будеволюція" здійснило будівництво каналізаційних інженерних мереж, що відображено на схематичному зображенні.
33. Факт спорудження каналізаційних мереж підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) за період червень 2015 - лютий 2016, квітень 2016 - червень 2016, вересень-жовтень 2016, грудень 2016, липень 2017, жовтень 2017 - листопад 2017, лютий 2018, квітень 2018 - червень 2018 та Актами технічного приймання каналізації, а саме:
- Актом технічного приймання каналізації від 06.09.2016 № 514/4.
- Актом технічного приймання каналізації від 04.08.2017 № 596/4.
34. Позивач стверджує, що свої зобов'язання щодо будівництва та введення в експлуатацію зовнішніх теплових, водопровідних, каналізаційних інженерних мереж у відповідності з вимогами технічних умов ним належним чином виконано.
35. Зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, TOB "Будеволюція" відповідно до вимог абзацу другого частини п'ятої статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» звернулося до Київради із заявою від 22.04.2019 вих. № 185 про відшкодування замовнику TOB "Будеволюція" різниці між здійсненими витратами на спорудження теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж поза межами його земельної ділянки та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що становить 354 123 924, 28 грн. (367 687 263, 28 грн. -13 563 339, 00 грн.).
36. Стосовно тверджень відповідача про не виконання позивачем зобов'язань щодо сплати пайової участі на орієнтовну суму 181 382 378, 05 грн. суд першої інстанції встановив, що на виконання статті 40 Закону позивач звертався з листом до Департаменту економіки та інвестицій з проханням надати розрахунок та проекти договорів на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, у зв'язку із завершенням будівництва житлових будинків №№ 16, 20-23, 27, 28, 30-34, блок соціально-побутового призначення №62 в складі Об'єкта-1. Втім, Департамент економіки та інвестицій відмовив у наданні розрахунків пайової участі та укладенні договорів пайової участі, посилаючись на необхідність надання додаткової інформації та документів. Отже, станом на час розгляду справи, по житлових будинках №№ 16, 20-23, 27, 28, 30-34, блок соціально-побутового призначення № 62 в складі Об'єкта-1, договори пайової участі між позивачем та Департаментом економіки та інвестицій не укладалися, тому у позивача не виникло та не могло виникнути грошових зобов'язань щодо сплати пайової участі по вказаних житлових будинках в складі Об'єкта-1.
37. Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, з огляду на доведеність факту закінчення будівництва зовнішніх теплових, водопровідних та каналізаційних інженерних мереж, які споруджені відповідно до наданих технічних умов поза межами земельних ділянок замовника, беручи до уваги понесення позивачем фактичних витрат на їх будівництво, а також зважаючи на те, що кошторисна вартість будівництва інженерних мереж по Об'єкту 1 та Об'єкту 2 перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту; дійшов висновку, що позивач має беззаперечне право на відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 30 Закону.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
38. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки касаційна скарга у цій справі подана після набрання чинності названого закону розгляд цієї скарги здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).
39. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
41. Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
42. Абзацом першим частини п'ятої статті 30 Закону передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
43. Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 30 Закону у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
44. Спір у справі виник у зв'язку з тим, що станом на момент подання позовної заяви Київрада не виконала свій обов'язок, визначений абзацом другим частини п'ятої статті 30 Закону, щодо відшкодування замовнику TOB "Будеволюція" різниці між здійсненими витратами на спорудження інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
45. Так, позовні вимоги заявлені до Київради, як до органу місцевого самоврядування з яким укладені договори про пайову участь у створені соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
46. Згідно з частиною першою статті 40 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
47. Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київрада вирішила рішенням від 15.11.2016 № 411/1415 затвердити Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).
48. Вказаним Порядком (пункт 6.8) обумовлено питання відшкодування різниці між витратами на мережі та розміром пайової участі. Отже, у випадку дотримання пункту 6.8 Порядку, у органу місцевого самоврядування з'являється обов'язок відшкодувати дану різницю.
49. Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
50. Таким чином, Касаційний господарський суд погоджується з доводами скаржника про те, що відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту ставиться в залежності не від волевиявлення органу місцевого самоврядування, а від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва та здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництва інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту.
51. Касаційний господарський суд зауважує, про те, що оскаржувані судові рішення в частині стягнутої з відповідача суми не містять розрахунку цієї суми, а саме - 354 123 924, 28 грн. та походження суми - 11 072 633,85 грн. Оскаржувані судові рішення в порушення принципу повноти, всебічності та об'єктивності не містять висновків щодо розташування збудованих мереж (яке за спірних обставин могло бути з'ясовано також із застосуванням спеціальних знань) та підстав відхилення аргументів Київради щодо заборгованості позивача по сплаті пайової участі за договорами від 03.08.2017 №280 та від 01.09.2017 №315.
52. Крім того, судами попередніх інстанцій не з'ясовано з належною повнотою мотиви невиконання позивачем зобов'язань щодо сплати пайової участі на орієнтовну суму 181 382 378, 05 грн., оскільки суд першої інстанції лише встановив, що на виконання статті 40 Закону позивач звертався з листом до Департаменту економіки та інвестицій з проханням надати розрахунок та проекти договорів на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, у зв'язку із завершенням будівництва житлових будинків №№ 16, 20-23, 27, 28, 30-34, блок соціально-побутового призначення №62 в складі Об'єкта-1. Втім, Департамент економіки та інвестицій відмовив у наданні розрахунків пайової участі та укладенні договорів пайової участі, посилаючись на необхідність надання додаткової інформації та документів. Тобто, наявність невизначеності у розмірі сплати пайової участі позивачем, виключало можливість стягнення з відповідача заборгованості.
53. Крім того, судами не досліджено питання яким чином здійснювались будівельні роботи за технічними умовами КП "Київтеплоенерго" від 10.09.2018 № 002/ТУ-596, оскільки на підтвердження виконання робіт за цими умовами надано договори, які передували даті їх видачі.
54. Висновки постанов Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 914/1996/17 та від 03.04.2018 у справі № 904/9051/15, а також постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2018 у справі № 924/51/14, які враховані судами попередніх інстанцій
прийняті за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями і за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
55. Крім того, постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України.
56. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
57. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.025.2019 у справі № 911/1694/18.
58. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частин першої, третьої і четвертої статті 13 ГПК Україні судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, зокрема, як на підставу своїх вимог, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
59. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення в даній справі не відповідають вимогам статті 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення, оскільки прийняті за неповного і не всебічного дослідження обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, за непідтвердження висновків суду тими доказами, які були ним досліджені. Відтак, ці рішення не можуть бути визнані й законними у розумінні тієї ж статті ГПК України. Тому згідно з частиною третьою статті 310 названого Кодексу оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
60. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене у постанові, повно та всебічно дослідити і надати правову оцінку усім зібраним у справі доказам у сукупності, зазначити мотиви відхилення заперечень відповідача та встановити, які саме права позивача були порушені.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Київради.
62. З огляду на наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з'ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов'язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Викладене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції щодо вчинення процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
63. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати відповідним доказам та доводам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл усіх судових витрат у цій справі.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі № 910/7707/19 скасувати.
3. Справу № 910/7707/19 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова