18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/91/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 (суддя Васильєв О.Ю.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2020 (головуючий суддя: Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.)
у справі № 904/91/20
за позовом акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»)
до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»),
про стягнення 3 474 793,75 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення 3 474 793,75 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідачу у зв'язку з простроченням ним виконання грошового зобов'язання за договором від 05.11.2018 № 18-504-Н купівлі-продажу природного газу.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020, зокрема, залучено до участі у справі № 904/91/20, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулося до суду першої інстанції із заявою від 27.02.2020 № 101/17/1-02 про забезпечення доказів шляхом витребування у позивача інформації (оборотно - сальдових відомостей по рахунках) по відображенню в бухгалтерському обліку АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.02.2020 № 491007.2-Сл-721-0220 та факту її оскарження.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 зі справи № 904/91/20, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2020, АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» повернуто заяву про забезпечення доказів від 27.02.2020 № 101/17/1-02.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» просить скасувати судові акти попередніх судових інстанцій, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», з посиланням на приписи пункту 3 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про те, що:
- судами у розгляді заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» не враховано те, що у заяві назване Товариство зазначало факти та правові підстави для вжиття заходів забезпечення доказів, зокрема те, що певні обставини справи щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог можуть бути підтверджені даними бухгалтерського обліку;
- оскільки позивач у справі заперечує факт проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та взагалі ставить під сумнів наявність таких вимог у АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», спростувати або підтвердити цей факт можуть саме дані бухгалтерського обліку позивача;
- суд першої інстанції не розглянув заяву АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» по суті, а лише повернув її заявнику без зазначення відповідних правових підстав, що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, наведеним порушенням належної правової оцінки не надав, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу не надходило.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.02.2020 АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулося до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у позивача інформації (оборотно - сальдових відомостей по рахунках) по відображенню в бухгалтерському обліку АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.02.2020 № 491007.2-Сл-721-0220 та факту її оскарження.
Заяву мотивовано з посиланням на невизнання позивачем наявності грошового зобов'язання перед відповідачем у справі (заперечення позивачем проти зарахування зустрічних однорідних вимог), водночас у відповідача існують сумніви в частині невизнання/визнання позивачем суми переплати та припущення щодо відображення позивачем в бухгалтерському обліку заяви про зарахування. У відповідача є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений (внесене коригування до даних обліку, тощо) або збирання чи подання доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, оскільки позивач не заінтересований у наданні суду даних бухгалтерського обліку, зокрема, первинних документів та інших даних бухгалтерського обліку. У зв'язку з чим, необхідним є забезпечення доказів, шляхом витребування інформації по відображенню в бухгалтерському обліку заяви по зарахування однорідних зустрічних вимог, факту її оскарження (подання позову про визнання недійсним правочину).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 зі справи № 904/91/20, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2020, АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» повернуто заяву про забезпечення доказів від 27.02.2020 № 101/17/1-02, з посиланням на приписи 111 ГПК України (у зв'язку з ненаведенням заявником обґрунтування необхідності забезпечення доказів).
Відповідно до частин першої та другої статті 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно зі статтею 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Повертаючи заяву про забезпечення доказів з посиланням на необґрунтування заявником необхідності забезпечення доказів, суди попередніх інстанцій зазначили, зокрема, про те, що навіть у разі, якщо коригування, про яке вказує заявник, відбудеться, первинні дані такого обліку не перестають бути доступними для дослідження в будь - який час. Суд апеляційної інстанції також вказав на те, що доводи заявника про можливу втрату первинних документів, у зв'язку з діями позивача, є надуманими і такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив також з того, що припущення, викладені у заяві АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» щодо можливого коригування первинних даних бухгалтерського обліку щодо операцій, якими зафіксовано заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 4 470 280,88 грн. за договором від 14.01.2020 № 56А491-146-20 відступлення права вимоги (який укладений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»), суперечать основам теорії бухгалтерського обліку та положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Водночас, як місцевий, так і апеляційний господарські суди залишили поза увагою те, що обґрунтування необхідності забезпечення доказів наведене у заяві заявником, при цьому, спосіб викладення такого обґрунтування як і його зміст, у даному випадку, є правом заявника. У розумінні приписів частини четвертої статті 111 ГПК України підставою для повернення заяви є, зокрема, відсутність обґрунтування необхідності забезпечення доказів, як такого, взагалі, без дослідження на цій стадії його змістовного наповнення.
Водночас, здійснюючи розгляд такої заяви по суті, суд досліджує, зокрема, зміст наведеного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, встановлює наявність або відсутність підстав для забезпечення доказів.
Так, відповідно до приписів частин першої, другої, п'ятої статті 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Отже, суд, у даному випадку, повинен був розглянути заяву про забезпечення доказів по суті відповідно до приписів статті 112 ГПК України та під час такого розгляду дослідити наведене заявником змістовне наповнення обґрунтування необхідності забезпечення доказів, і за результатом такого розгляду, постановити одну з двох ухвал: про задоволення чи про відмову у задоволенні заяви.
З огляду на викладене, Верховний Суд визнає слушним посилання АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на те, що суд першої інстанції безпідставно не розглянув заяву про забезпечення доказів по суті, повернувши її заявнику за відсутності відповідних правових підстав, а суд апеляційної інстанції, у свою чергу, наведеним порушенням норм процесуального права належної правової оцінки не надав.
Таким чином, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права у розгляді заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про забезпечення доказів, що є підставою для скасування постановлених судових рішень зі справи у відповідній частині та направлення справи в частині розгляду заяви про забезпечення доказів на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Касаційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2020 зі справи - скасуванню, з направленням справи в частині розгляду заяви названого Товариства про забезпечення доказів на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України), розподіл судових витрат Касаційним господарським судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2020 зі справи № 904/91/20 скасувати.
3. Справу № 904/91/20 в частині розгляду заяви (вих. від 27.02.2020 № 101/17/1-02) акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про забезпечення доказів передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова