16 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/2875/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,
представників учасників справи:
позивача: Ковальчук Т.О.,
відповідача: Корнелюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020
(головуючий - Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Мишкіна М.А.)
та рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019
(суддя Нікітенко С.В.)
у справі №922/2875/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс"
про стягнення 52 379 548,35 грн,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група Лігал Фінанс" про стягнення 1359500,00 грн на підставі пункту 8.6 договору про надання послуг №30-12/2016 від 30.12.2016 за неналежне виконання умов зазначеного договору.
2. У заяві про збільшення позовних вимог від 23.11.2017 Позивач заявив позовні вимоги про:
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" (далі - Відповідач) майнової шкоди в розмірі 52379548,35 грн за знищення посівів рису, яке відбулось внаслідок розпилення Відповідачем гербіциду на поля Позивача;
- стягнення солідарно з Відповідача та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошових коштів у розмірі 1359500,00 грн.
Хід розгляду справи
3. Заява Позивача про збільшення позовних вимог від 23.11.2017 прийнята до розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2017 у справі №922/3787/17, якою також залучено Відповідача до участі в справі.
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 у справі №922/3787/17 залучено в якості співвідповідача фізичну особу - підприємця Кривошеєва Олександра Івановича.
5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/3787/17 залишено без розгляду позов у частині стягнення на користь Позивача майнової шкоди в розмірі 52379548,35 грн та солідарно з Відповідача та ТОВ "Консалтингова група Лігал Фінанс" грошових коштів у розмірі 1359500,00 грн, а в іншій частині позову відмовлено.
6. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, справа направлена на розгляд до Господарського суду Харківської області.
7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 за клопотанням Відповідача роз'єднані позовні вимоги у справі №922/3787/17, виділено позовну вимогу Позивача до Відповідача про стягнення майнової шкоди в розмірі 52379548,35 грн у самостійне провадження, а розгляд інших позовних вимог Позивача ухвалено здійснювати в межах провадження у справі №922/3787/17.
8. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2018 справа №922/2875/18 за позовом Позивача до Відповідача та Фізичної особи - підприємця Кривошеєва Олександра Івановича про стягнення 52379548,35 грн передана за територіальною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.
9. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.03.2019 провадження у справі в частині позовних вимог до Фізичної особи - підприємця Кривошеєва О.І. закрито.
Короткий зміст позицій учасників справи щодо розподілу судових витрат на правову допомогу
10. У підготовчому засіданні Відповідач у відзиві у справі №922/3787/17 подав попередні розрахунки судових витрат, які сторони понесли та очікують понести у зв'язку з розглядом справи по суті. У подальшому під час відокремлення заяви Позивача в окрему справу №922/2875/18 Відповідач збільшив розмір витрат.
11. У відзиві на позовну заяву від 11.02.2019 Відповідач просив стягнути з Позивача на його користь 1378068,00 грн судових витрат на правову допомогу.
12. Також Відповідач подав заяву про розподіл судових витрат від 16.04.2019 (далі - Заява), в якій просив стягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати на правову допомогу адвокатів у розмірі 1378068,00 грн.
13. У Заяві Відповідач зазначив про необґрунтованість дій Позивача, які спричинили витрати Відповідача, надуманість позовних вимог, створення штучної підсудності в м. Харкові, відкликання довіреності на власного представника, блокування господарської діяльності Відповідача тощо.
14. Натомість Позивач подав клопотання від 05.07.2019 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених Відповідачем (далі - Клопотання).
15. У Клопотанні Позивач зазначив, що витрати на правову допомогу завищені Відповідачем, неспівмірні справі, а також не доведені належними доказами. Позивач не визначив розміру, до якого необхідно зменшити відповідні витрати, на його думку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
16. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 у задоволенні позову відмовлено, Заява задоволена частково, стягнуто з Позивача на користь Відповідача суму судових витрат на правову допомогу в розмірі 550000,00 грн.
17. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у розмірі 550000,00 грн залишено без змін.
18. Судові рішення в частині розподілу судових витрат мотивовані тим, що розмір витрат Відповідача на правову допомогу є дещо завищеним, але підтвердженим належними доказами, наявними в матеріалах справи, врахуванням позиції Позивача щодо необхідності зменшення вказаних витрат Відповідача, а також загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, забезпечення балансу інтересів сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
19. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат у розмірі 550000,00 грн, прийняти нове рішення, яким у частині розподілу судових витрат відмовити Відповідачу в повному обсязі.
20. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави для касаційного оскарження зазначених судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України через застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
21. Позивач посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 і додатковій постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, а також постановах від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.
22. На думку Позивача, приймаючи оскаржувані рішення в частині розподілу судових витрат, суди неповно з'ясували всі обставини, що мають значення для розподілу судових витрат; не врахували неспівмірність судових витрат у розмірі 550000,00 грн з фактично виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), реальним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, впливом вирішення справи на репутацію сторони тощо; дійшли висновків, які не відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам; порушили статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
23. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
24. Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що в рамках цієї судової справи адвокатське об'єднання у кількості трьох адвокатів провело чимало заходів з метою пошуку доказів, у тому числі й адвокатське опитування, підготувало адвокатські запити, клопотання, заяви, відзиви на заяви про забезпечення позову, позов у цілому, листів до суду, прийняло участь у судових засіданнях у всіх інстанціях протягом двох років.
25. Відповідач вважає необґрунтованими посилання Позивача на те, що справа є простою, не мала суспільного резонансу та суттєвого значення для Відповідача, що Відповідач і адвокатське об'єднання не могли визначити попередню вартість робіт у додатку №2 до договору, що Відповідач безпідставно сплатив кошти за актом виконаних робіт №77, оскільки апеляційний розгляд справи не відбувся, що розмір правової допомоги не співмірний з предметом судової справи.
26. На думку Відповідача, суд першої інстанції занизив розмір витрат Відповідача, понесених на правову допомогу за два роки, які підтверджені належними документами, зважаючи на те, що два роки Відповідач вимушений був захищатися від неправомірних і необґрунтованих дій Позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
27. Між Відповідачем та Адвокатським об'єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" був укладений договір №19/10/17 від 19.10.2017 щодо захисту інтересів Відповідача під час здійснення фінансово-господарської діяльності (далі - Договір).
28. З метою захисту своїх прав у справі №922/3787/17 (до моменту виділення позовної вимоги Позивача до Відповідача у самостійне провадження) 1 грудня 2017 року Відповідач уклав додаток №2 до Договору (далі - Додаток №2), відповідно до якого попередня орієнтовна сума витрат на адвокатську допомогу за супровід справи №922/3787/17 склала 1074781,00 грн.
29. У подальшому в акті виконаних робіт №77 від 31.07.2018 (далі - Акт №77) сторони узгодили наступний детальний розрахунок вартості послуг за Додатком №2:
- 1 година роботи адвоката - 1500,00 грн;
- 1 година роботи адвоката у відрядженні з розрахунку погодинної оплати, враховуючи час на проїзд - 1080,35 грн;
- правовий терміновий аналіз документів під час вивчення ситуації (3 адвоката по 18 годин) - 81000,00 грн;
- участь у нарадах з клієнтом і його працівниками (3 адвоката по 12 годин) - 54000,00 грн;
- підготовка адвокатських запитів (22 години) - 33000,00 грн;
- проведення адвокатського опитування (2 адвоката по 5 годин) - 15000,00 грн;
- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 28 годин) - 126000,00 грн;
- підготовка до судових засідань (3 адвоката по 14 годин) - 63000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у м. Харкові (відрядження адвоката до м. Харкова 05.12.2017, 14.12.2017, 16.01.2018, 01.02.2018, 13.03.2018, 20.03.2018, 22.03.2018, 10.04.2018 - загалом 8 засідань, з дорогою до м. Харкова та в зворотному напрямку 3 доби (72 години) 8x72 по 1080,35 грн) - 622281,00 грн;
- витрати на відрядження до м. Харкова (1 поїздка мінімум 1000 грн) - 8000 грн;
- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (29 годин) - 43500,00 грн;
- підготовка заяви про приєднання до апеляційної скарги (8 годин) - 12000 грн;
- відправка кореспонденції - 2000 грн;
- участь у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференцїї (2 адвоката приблизно 5 годин) - 15000 грн.
30. Згідно з Актом №77 адвокати витратили відповідно до Додатку №2 загалом 871 годину на суму 1074781,00 грн. Грошові кошти в зазначеному розмірі сплачені Відповідачем на рахунок адвокатського об'єднання на підставі рахунку №77 від 27.07.2019, що підтверджується копією виписки банку за липень 2018 року про зарахування відповідної суми коштів від Відповідача на рахунок адвокатського об'єднання.
31. На підтвердження участі у відповідних судових засіданнях в Господарському суді Харківської області Відповідач надав у якості доказів накази адвокатського об'єднання про відрядження адвокатів до м. Харкова для участі у судових засіданнях, також участь адвокатів Відповідача у судових засіданнях підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем.
32. Після виділення позовної вимоги Позивача до Відповідача у самостійне провадження у цій справі Відповідач уклав додаткову угоду №6 від 22.10.2018 до Договору (далі - Додаткова угода №6) на професійну правничу допомогу відокремленої заяви позивача в Господарському суді Херсонської області.
33. За Додатковою угодою №6 вартість правового супроводу справи за попереднім розрахунком склала 300000,00 грн, виходячи з вартості роботи адвоката 1500,00 грн. за годину роботи.
34. У подальшому в акті виконаних робіт №40 від 15.04.2019 (далі - Акт №40) сторони узгодили, що вартість супроводу справи №922/2875/18 склала 303287,00 грн, виходячи з наступного детального розрахунку:
- 1 година роботи адвоката - 1500,00 грн;
- правовий аналіз документів під час ведення справи (2 адвоката по 15 годин) - 45000,00 грн;
- участь у нарадах з клієнтом та його працівниками з питань обговорення відношень з Позивачем у 2017 року (2 адвокати по 3 години) - 9000,00 грн;
- підготовка апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року (1 адвокат 20 годин) - 30000,00 грн;
- дослідження судової практики з подібних судових спорів (2 адвоката по 6,5 годин) - 19500,00 грн;
- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 10 годин) - 45000,00 грн;
- підготовка до судових засідань (2 адвоката по 10 годин) - 30000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (2 адвокати 5 засідань по 2 години) - 30000,00 грн;
- ознайомлення з матеріалами справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн;
- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (2 адвоката 20 годин) - 60000,00 грн;
- відправка кореспонденції (1 адвокат 3,2 години) - 4787,00 грн;
- проведення консультацій з відповідними спеціалістами різного профілю, які стосуються предмету розгляду справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн.
35. Згідно з Актом №40 адвокати об'єднання витратили загалом 202,2 години на суму 303287,00 грн. На підставі Акту №40 Відповідачеві виставлений рахунок №40 на оплату 303287,00 грн. Докази оплати зазначеного рахунку суду не надані.
Позиція Верховного Суду
36. У силу статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
37. Відповідно до положень частин 1, 3 статті 123, частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
38. Пунктом 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати [крім судового збору], пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
39. За вимогами частин 5, 8 зазначеної статті під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
40. Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
41. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
42. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
43. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
44. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
45. Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, на які посилається Позивач у касаційній скарзі, зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
46. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
47. У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд також наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
48. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
49. Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв'язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.
50. А в постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд дійшов висновку, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
51. Суди першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових рішень послались на положення наведених норм процесуального права та критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати. Однак з огляду на зміст мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень при їх винесенні суди належним чином не виконали вимоги законодавства щодо врахування при розподілі судових витрат критеріїв, визначених у частині 4 статті 126 і частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в наведених постановах Верховного Суду, підстав для відступу від яких Суд не вбачає.
52. Так, щодо підстав часткового задоволення Заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про обґрунтованість суми витрат у розмірі 307500,00 грн загалом за позиціями: підготовка адвокатських запитів (22 години) - 33000,00 грн, проведення адвокатського опитування (2 адвоката по 5 годин) - 15000,00 грн, підготовка заяв та клопотань (3 адвоката по 28 годин) - 126000,00 грн; підготовка до судових засідань (3 адвоката по 14 годин) - 63000,00 грн, підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (29 годин) - 43500,00 грн, підготовка заяви про приєднання до апеляційної скарги (8 годин) - 12000,00 грн, участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференцїї (2 адвоката приблизно 5 годин) - 15000 грн.
53. Проте всупереч вимогам частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України та висновкам Верховного Суду суд першої інстанції не навів жодної оцінки викладеним у Клопотанні аргументам Позивача, які стосуються реальності та розумності розміру адвокатських витрат за вказаними позиціями, їх дійсності та необхідності з урахуванням конкретних обставин розгляду справи. Зокрема, суд першої інстанції не зазначив про мотиви відхилення доводів Позивача про необґрунтованість витрат на підготовку до судових засідань кваліфікованих адвокатів, витрат на підготовку адвокатських запитів, заяв і клопотань через ненаведення їх переліку для визначення необхідного часу для їх підготування, доказового значення в цій справі тощо, завищення витрат на підготовку заяви про приєднання до апеляційної скарги, яка, на думку Позивача, є за змістом ідентичною відповідній апеляційній скарзі.
54. Разом з тим, задовольняючи Заяву у частині стягнення з Позивача судових витрат на правову допомогу в розмірі 550000,00 грн, суд першої інстанції, окрім висновку про обґрунтованість суми витрат у розмірі 307500,00 грн, зазначив лише про підтвердження доказами участі адвокатів у судових засіданнях у Господарському суді Харківської області та водночас визнав витрати Відповідача дещо завищеними. Але суди не вказали, з чого складається решта присудженої до стягнення суми витрат на правову допомогу та, відповідно, чи є такі витрати реальними, а їх розмір розумним, зокрема, з огляду на кількість годин, що є обґрунтованою для обчислення судових витрат на участь адвокатів у вказаних Відповідачем судових засіданнях. Тобто, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у наведених постановах, суди першої та апеляційної інстанцій конкретно не зазначили, які саме витрати у цій частині підлягають та не підлягають відшкодуванню з певних мотивів. Доводи Позивача в зазначеній частині жодної правової оцінки також не отримали.
55. З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що визначена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава оскарження судових рішень у справі знайшла своє підтвердження, адже суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права (статей 126, 129 зазначеного Кодексу) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.
56. Водночас відповідно до встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними перелічені обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, досліджувати надані сторонами докази, зокрема, щодо відповідності чи невідповідності матеріалам справи, підтвердження належними доказами аргументів, викладених як Відповідачем у Заяві, так і Позивачем у Клопотанні. Зокрема, з огляду на положення наведеної процесуальної норми Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги, які стосуються встановлення обставин та дослідження доказів.
57. Крім того, Суд відхиляє посилання Позивача на додаткову постанову Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, адже наведені в ній висновки стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі. Так, висновок Верховного Суду у зазначеній додатковій постанові стосується відсутності об'єктивної можливості пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом і його клієнтом про розмір та/або порядок обчислення адвокатського гонорару через неузгодженість сторонами ціни наданих адвокатом послуг, тоді як у цій справі суди встановили обставини, які свідчать про узгодження сторонами вартості години роботи адвоката тощо.
58. Також Суд вважає необґрунтованим посилання Позивача на постанову Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, оскільки Позивач у касаційній скарзі не зазначив, у чому полягає неврахування судом апеляційної інстанції у цій справі висновків Верховного Суду, викладених в наведеній постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 550000,00 грн суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів.
60. Зважаючи на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
61. Касаційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково.
62. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене та на підставі належних доказів з'ясувати розмір обґрунтованих та пропорційних до предмета спору витрат Відповідача на професійну допомогу з урахуванням критеріїв реальності (дійсності та необхідності) цих витрат та розумності їх розміру, а також із наданням належної правової оцінки усім аргументам Відповідача та Позивача.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 у справі №922/2875/18 скасувати в частині розподілу судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс", пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 550000,00 грн. Справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Кролевець
Судді Н. Губенко
І. Ткач