58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
18 червня 2020 року Справа № 926/1284/20
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєв М.І., розглянувши
заяву стягувача Акціонерного товариства “Чернівціобленерго”
до боржника ОСОБА_1
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 1007,12 грн,
Акціонерне товариство “Чернівціобленерго” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електроенергію в сумі 1007,12 грн.
За змістом статті 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, у заяві про видачу судового наказу заявником не зазначено про статус відповідача як фізичної особи-підприємця та із її змісту не вбачається, що вимога пред'явлена до ОСОБА_1 , як до фізичної особи-підприємця. Вказане свідчить про недотримання заявником вимог пункту 2 частини 2 статті 150 ГПК України.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини 3 статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу не долучений договір про постачання електричної енергії, на підставі якого заявником заявлена вимога.
Також суд зазначає, що відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за заяви до господарського суду про видачу судового наказу складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2020 рік - 210,20 грн).
Однак до заяви не додано документу про сплату судового збору, що свідчить про її невідповідність вимогам пункту 1 частини третьої статті 150 ГПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву про видачу судового наказу подано з порушенням вимог пункту 2 частини 2, пунктів 1, 3 частини 3 статті 150 ГПК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 152 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною 2 статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З урахуванням вказаних обставин у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 152 ГПК України.
Керуючись статтями 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Акціонерному товариству “Чернівціобленерго” у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електроенергію в сумі 1007,12 грн.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст ухвали складено і підписано 18 червня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя М.І. Ніколаєв