ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Іменем України
19 червня 2020 року Справа № 923/384/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод" (м. Берислав Херсонської області),
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Макарчик" (м. Кам'янське Дніпропетровської області),
про стягнення 10 804 грн. 00 коп. шкоди та 3% річних.
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач 22.04.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 10 519 грн. 80 коп. та 3% річних в розмірі 284 грн. 20 коп., на підставі ст. 625, 1187, 1188 ЦК Укурїни.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.20 справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою від 23.04.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 19.06.20.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:
Позивач стверджує, що « 16 травня 2019 року автомобілем ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 здійснювалось перевезення хлібобулочних та кондитерських виробів, вироблених ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД», на загальну суму 10519,80 грн. (відповідно до накладних №36300, №36306, Ns36297 від 16.05.2019 року), які в результаті ДТП були знищені, що підтверджується Актом комісії від 16.05.2019року;
Позивач надав суду три Товарно-транспортні накладні № 36297 від 16.05.2019 року, № 36300 від 16.05.2019 року, № 36306 від 16.05.2019 року, які, на думку Позивача, доводять факт перебування хлібобулочних та кондитерських виробів на загальну суму 10 519,80 грн. у транспортному засобі ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 в момент настання дорожньо-транспортної пригоди 16.05.2019 року.
Відповідач у відзиві та запереченнях посилається на наступні обставини:
всі надані Позивачем у якості доказів Товарно-транспортні накладні були виписані 16.05.2019 року в період з 12 години 04 хвилин до 13 години 19 хвилин, в той час як дорожньо-транспортна пригода сталася о 04 годині 15 хвилин, тобто майже за вісім годин до складання Товарно-транспортних накладних;
Відповідач вважає, що товарно-транспортні накладні № 36297 від 16.05.2019 року, № 36300 від 16.05.2019 року, № 36306 від 16.05.2019 року не є належними та допустимим доказами у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, адже на їх підставі неможливо встановити обставини, які входять до предмету доказування;
на думку Відповідача, Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами, що шкода, яку він просить стягнути за знищені хлібобулочні та кондитерські вироби, є наслідком протиправної поведінки Відповідача, тобто Позивач не підтвердив причинно- наслідковий зв'язок;
також, як стверджує Відповідач, ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД» не доведено наявності складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування майнової шкоди, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): 22.04.20 - позов.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
12.05.20 - відзив;
15.05.20 - письмове клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу опису вкладення до поштового відправлення, щодо направлення копії відзиву з додатками на адресу позивача.
З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
16 травня 2019 року о 04 годині 15 хвилині на 43 км. + 200м. автодороги Херсон - Генічеськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля MAN-TOA-18/440, д/н НОМЕР_4 , з напівпричепом BERGER SATA-242, д/н НОМЕР_5 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , водія СВК «Макарчик» та автомобіля ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та орендується ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД».
Як стверджує Позивач у позовній заяві, 16 травня 2019 року автомобілем ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 здійснювалось перевезення хлібобулочних та кондитерських виробів, вироблених ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД», на загальну суму 10519,80 грн. (відповідно до накладних № 36300, № 36306, № 36297 від 16.05.2019 року, аркуші справи 18 - 20) які в результаті ДТП були знищені, що підтверджується Актом комісії від 16.05.2019 року (аркуш справи 21).
Відповідно до Договору оренди транспортного засобу № 01/07-03 від 01.07.2016 року, укладеного між ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД» (аркуші справи 13 - 17) автомобіль ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 перебував в оренді у ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД» та використовувався у господарський діяльності, а саме за допомогою цього автомобіля здійснювалася доставка хлібобулочних та кондитерських виробів до місць торгівлі.
Адміністративні матеріали щодо дорожньо-транспортної пригоди були складені відносно гр. ОСОБА_1 . У подальшому Постановою Великолепетиського районного суду Херсонської області від 26 червня 2019 року у справі № 649/708/19 гр. ОСОБА_1 було незнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (аркуші справи 11 - 12), у зазначеній постанові суду відсутня інформація про знищення внаслідок ДТП хлібобулочних та кондитерських виробів, що належали Позивачу, а зазначено лише про «зовнішні механічні пошкодження» транспортних засобів - учасників ДТП. Адміністративні матеріали щодо вказаної ДТП (протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, пояснення учасників ДТП) Позивачем до суду не подані.
У якості доказів перебування знищених хлібобулочних та кондитерських виробів Позивача загальною, вартістю 10519,80грн., у транспортному засобі останнього під час вказаної вище ДТП Позивачем подано до суду товарно-транспортні накладні № 36297 від 16.05.2019 року, № 36300 від 16.05.2019 року, № 36306 від 16.05.2019 року, а також Акт комісії Позивача від 16.05.2019 року.
Разом з тим, зазначені письмові докази не є належними та допустимим доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України виходячи з наступного.
Як вірно зазначено Відповідачем у відзиві на позовну заяву, товарно-транспортні накладні № 36297 від 16.05.2019 року, № 36300 від 16.05.2019 року, № 36306 від 16.05.2019 року не містять частини обов'язкової інформації, заповнення якої передбачено Інструкцією про порядок заповнення, застосування спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відпуск хлібобулочних виробів, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 06.06.2001 року № 153, містять однакову інформацію у графах «Одержувач» та « Водій », не містять жодного підпису, у тому числі особи, яка відпустила товар, та водія, складені не у відповідності до спеціалізованої форми первинного обліку товарно-транспортну накладну № 1-ТТН (хліб), затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06.06.2001 року № 153.
Також, вказані товарно-транспортні накладні були оформлені пізніше (майже через вісім годин), ніж сталася дорожньо-транспортна пригода, не містять всіх необхідних реквізитів, встановлених законом, а тому не можуть доводити наявність хлібобулочних та кондитерських виробів на загальну суму 10 519,80 грн. у транспортному засобі ГАЗ 3302 д/н НОМЕР_3 саме в момент настання дорожньо-транспортної пригоди. Час оформлення Товарно-транспортної накладної № 36297 від 16.05.2019 року - 12 годин 04 хвилини; час виписки Товарно-транспортної накладної № 36300 від 16.05.2019 року - 12 годин 38 хвилин; час виписки Товарно-транспортної накладної № 36306 від 16.05.2019 року - 13 годин 19 хвилин.
Акт комісії Позивача від 16.05.2019 року є одностороннім документом, складеним зацікавленою особою (Позивачем) та в ньому не зазначено внаслідок якої саме ДТП було знищено вказану у ньому продукцію.
Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами, що шкода, яку він просить стягнути за знищені хлібобулочні та кондитерські вироби, є наслідком протиправної поведінки Відповідача, тобто не підтвердив причинно-наслідковий зв'язок між діями Відповідача, що спричинили вказану вище дорожньо-транспортну пригоду, та завданою Позивачу матеріальною шкодою у вигляді знищення хлібобулочних та кондитерських виробів, вироблених ТОВ «БЕРИСЛАВ-ХЛІБОЗАВОД», на загальну суму 10 519,80 грн.. Як наслідок безпідставності позовної вимоги про стягнення майнової шкоди, необґрунтованою є і позовна вимога про стягнення з Відповідача три проценти річних від простроченої суми.
За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Натомість, аргументи, наведені відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспортну України від 14.10.1997 року № 363, та Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відпуск хлібобулочних виробів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06.06.2001 року № 153 (надалі - Інструкція № 153), товарно- транспортна накладна повинна бути виписана до початку перевезення для того, щоб водій зміг прийняти вантаж та фактично було підтверджено його право на здійснення перевезення цього вантажу. Крім того, виписана товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 153, перевезення хлібобулочних виробів автомобільним транспортом здійснюється тільки за наявності оформленої належним чином товарно- транспортної накладної за формою № 1-ТТН (хліб).
Відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспортну України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207, передбачає, що у випадку, коли суб'єкт господарювання здійснює перевезення для власних потреб, наприклад, перевезення вантажу відбувається від складу підприємства до його окремого підрозділу чи здійснюється доставка товарів покупцеві без надання послуг з перевезення (послуги доставки окремо не продаються), то у даному випадку можна обмежитись оформленням накладної або іншого документа, який підтверджує право власності на вантаж, а товарно-транспортну накладну можна не оформляти.
Зазначене правило не діє для перевезення особливих груп товарів, таких як спирт етиловий, алкогольні напої, хлібобулочні вироби тощо. Тобто, при перевезенні хлібобулочних виробів оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковим.
Зокрема, наказом Міністерства аграрної політики України від 06.06.2001 року № 153 затверджено спеціалізовану форму первинного обліку товарно-транспортну накладну № 1-ТТН (хліб) та Інструкцію № 153.
Спеціалізовану форму товарно-транспортної накладної № 1-ТТН (хліб) було розроблено з урахуванням обмеженого терміну реалізації хлібобулочних виробів та специфіки перевезень продукції хлібопекарських підприємств. Порядок її використання регулюється Інструкцією № 153, дія якої поширюється на виробників, перевізників та одержувачів хлібобулочних виробів.
Спеціалізована товарно-транспортна накладна на відпуск хлібобулочних виробів складається з чотирьох частин:
- Заголовок - описує суб'єктів, які беруть участь у переміщенні товаро-матеріальних цінностей;
- Відомості про вантаж;
- Відомості про відповідальних осіб - визначає реквізити й підписи осіб, які беруть участь у процесі переміщення товарно-матеріальних цінностей за документами;
- Відомості про вантажно-розвантажувальні операції - зазначаються фактичні терміни вантажно-розвантажувальних операцій та доставлення продукції від постачальника до одержувача.
Відповідно до розділу 3 Інструкції № 153 за всі наслідки недостовірностей, неточності відомостей, вказаних відповідальними особами у первинній транспортній документації, призначеній для оформлення перевезення вантажів автомобільним транспортом і проведення розрахунків за транспортну роботу, несуть перевізник, виробник і одержувач. Особи, відповідальні за оформлення первинної транспортної документації, несуть персональну відповідальність за достовірність вказаних у цих документах даних, а завдані збитки відшкодовуються ними в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
1) наявність протиправної поведінки,
2) факт понесення збитків,
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,
4) вини (не вимагається, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки).
Тобто, Відповідач може бути суб'єктом цивільно-правової відповідальності лише у разі встановлення належними та допустимими доказами усіх необхідних елементів - складових такої відповідальності: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між допущеним порушенням та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно- правова відповідальність не настає.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері; протиправні дії заподіювана збитків; причинний зв'язок між протиправними діями та збитками.
Відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю, підставою якої є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі умови як: неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинно- наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вказаних умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з них елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судові витрати покладаються на позивача повністю.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 19.06.20.
Суддя Ю.В. Гридасов