ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Іменем України
19 червня 2020 року Справа № 923/376/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ),
до відповідача: Асканія-Нова Селищна рада (смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (м. Дніпро),
про стягнення 4568грн.84коп.,
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач 21.04.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у сумі 3288грн.64коп. основного боргу, 157грн.22коп. інфляційних втрат, 86грн.23коп. три відсотки річних, 1036грн.75коп. пені.
Також, позивачем у позовній заяві зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис".
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою від 22.04.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (адреса: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14). Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 19.06.20.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
до 20.11.2008 року ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був власником нежилого приміщення, що розташоване Херсонській обл., смт. Асканія-Нова, вул. Червоноармійська, буд. 26 на підставі свідоцтва про права власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Асканія-Нова селищної ради 29.11.2007р. на підставі рішення 20.11.2007р. №114 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради 11.12.2007р. реєстраційний номер 21224826;
відповідно до умов п. п. 1.1-1.2 укладеної сторонами угоди № 11 від 01.08.2006 р. про плату за користування земельною ділянкою Асканія-Нова селищна рада дала дозвіл ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користування земельною ділянкою, загальною площею 142,40 кв.м. , яка знаходиться в смт. Асканія-Нова, вул. Червоноармійська , буд . 26 , приміщення 42- 43, та використовуються з комерційною метою, для подальшого оформлення договору оренди згідно з планом землекористування;
20.11.2008 р. зазначений Об'єкт нерухомості був відчужений ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС», (код ЄДРПОУ 35863818) на підставі договору купівлі-продажу серії ВМА №895494 посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований за № 11230;
за вказаних обставин, позивач втратив право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Об'єкт нерухомості у зв'язку з його відчуженням на користь третьої особи - ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС»;
з огляду на зазначене, зобов'язання Позивача, відповідно до умов Угоди припинилися;
однак, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» помилково здійснював оплату за користування зазначеною земельною ділянкою, що підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями за період з 29.05.2017р. (платіжне доручення на аркуші справи 21) по 25.03.2020 р. (платіжне доручення на аркуші справи 28), на загальну суму 3288грн.64коп.;
відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала;
окрім суми основного боргу, на думку позивача, стягненню з відповідача підлягають сума з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за період у межах спеціальної позовної давності з 16.04.2020р. по 15.04.2020р. та пеня (157,22 грн.+86,23 грн.+1036,75 грн., відповідно).
Відповідач у відзиві заперечує проти позовних вимог та посилається на наступні обставини:
відповідно до пункту 2.2. угоди № 11 про плату за користування земельною ділянкою від 1 серпня 2006 року, угода укладалась на строк оформлення технічної документації до укладання договору оренди та його державної реєстрації;
так як, з боку АТ КБ «ПРИВАТБАНКУ» не було виконано пункт 2.2. вищезазначеної угоди, відповідно до пункту 3.2 землекористувач і надалі щомісячно вносив плату за користування земельною ділянкою;
Асканія - Нова селищна рада вважає що жодна із сторін не порушила угоду про плату за користування земельною ділянкою та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, повідомлена про строк подання письмових пояснень належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористалась зазначеним правом, письмові пояснення у встановлений судом строк, без поважних причин не подала.
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): 21.04.20 - позов.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): 21.05.20 - відзив.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
Між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (надалі за текстом рішення - Позивач) та Асканія - Нова селищною радою (надалі за текстом рішення - Відповідач) було укладено Угоду № 11 від 01.08.2006р. про плату за користування земельною ділянкою (надалі за текстом рішення - Угода).
Відповідно до умов п. п. 1.1-1.2 Угоди Асканія-Нова селищна рада дала дозвіл ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користування земельною ділянкою, загальною площею 142,40 кв.м., яка знаходиться в смт. Асканія-Нова, вул. Червоноармійська, буд. 26, приміщення 42- 43, та використовуються з комерційною метою, для подальшого оформлення договору оренди згідно з планом землекористування.
У зв'язку з довготривалою процедурою оформлення технічної документації на земельну ділянку, яка необхідна для укладання договору оренди, землекористувач - ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі Закону України «Про плату за землю» та рішення Асканія-Нова селищної ради № 129 від 23.11.2005 р. «Про відшкодування збитків бюджету місцевого самоврядування», зобов'язався з 01.08.2006 року сплачувати плату за фактичне користування земельною ділянкою до укладання договору оренди.
Відповідно до умов п. 2.2 Угоди угода укладається на строк оформлення технічної документації до укладання договору оренди та його державної реєстрації.
До 20.11.2008 року ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був власником нежилого приміщення, що розташоване Херсонській обл., смт. Асканія-Нова, вул. Червоноармійська, буд. 26 на підставі Свідоцтва про права власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Асканія-Нова селищної ради 29.11.2007 р. на підставі рішення 20.11.2007р. № 114, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради 11.12.2007 р., реєстраційний номер 21224826 (надалі за текстом рішення - Об'єкт нерухомості).
20.11.2008 р. зазначений Об'єкт нерухомості був відчужений ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС» (надалі за текстом рішення - третя особа) на підставі договору купівлі-продажу серії ВМА № 895494, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований за № 11230 (аркуш справи 11).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Тобто, строк (термін) угоди був пов'язаний з настанням певної події у майбутньому, а саме «оформлення технічної документації до укладання договору оренди та його державної реєстрації».
З урахування вищевказаного, в силу ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, настання такої події у майбутньому стало неможливе, оскільки Позивач втратив право користування земельною ділянкою, а тому строк дії Угоди закінчився з моменту відчуження Об'єкта нерухомості на користь третьої особи - ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС», а саме з 20.11.2008 року.
За вказаних обставин, Позивач втратив право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Об'єкт нерухомості у зв'язку з його відчуженням на користь третьої особи - ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС», з 20.11.2008 року, і зобов'язання Позивача, відповідно до умов Угоди припинилися.
Відповідач був повідомлений TOB «ІСТЕЙТАЛЬЯНС» про намір укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки, на якій знаходиться Об'єкт нерухомості та обізнаний щодо вчинення відчуження Позивачем Об'єкта нерухомості на користь Третьої особи, що підтверджується клопотанням останньої та листом Відповідача (аркуші справи 14, 15). Однак, у своїй відповіді на клопотання Відповідач відмовився від укладання договору оренди земельної ділянки з третьою особою.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» помилково здійснював оплату за користування зазначеною земельною ділянкою, що підтверджується платіжними дорученням (аркуші справи 17 - 34).
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом в частині позовних вимог щодо стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 3288,64грн., а також 157,22грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції та 86,23грн. з урахуванням 3% річних, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Натомість, аргументи, наведені відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позову, у зазначеній вище частині, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Судом не приймаються аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову у частині позовних вимог щодо стягнення 1036,75грн. пені, оскільки її розмір не встановлено ні укладеною сторонами Угодою, ні актом цивільного та (або) господарського законодавства.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.
Правовою підставою плати Позивачем за користування земельною ділянкою була Угода, яка припинилася у зв'язку зі спливом строку (терміну) її виконання, у зв'язку із втратою Позивача права користування земельною ділянкою в силу ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком Позивача, стягненню з Відповідача підлягає сума з урахуванням встановленого індексу інфляції та сума з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, а саме 157,22 грн. та 86,23 грн., відповідно.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем у частині позовних вимог щодо стягнення безпідставно отриманих коштів за період з 29.05.2017р. (платіжне доручення на аркуші справи 21) по 25.03.2020 р. (платіжне доручення на аркуші справи 28) у розмірі 3288грн.64коп., а також 157,22грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 86,23грн. з урахуванням 3% річних, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у зазначеній частині. Не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині щодо стягнення 1036,75грн. пені, оскільки права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду, у вказаній частині позову, не були порушені відповідачем.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача у розмірі 1625,02грн. (2102,00:4568,84х3532,09=1625,02).
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Асканія-Нова Селищної ради (адреса місцезнаходження: 75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вулиця Соборна, будинок 28; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 26186098) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (адреса місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1-Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14360570) безпідставно отримані кошти у розмірі 3288грн.64коп., 157,22грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 86,23грн. з урахуванням 3% річних, 1625грн.02коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 19.06.20.
Суддя Ю.В. Гридасов