Справа № 348/792/20
17 червня 2020 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Романка В.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,з повною загально середньою освітою, розлученої, раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, громадянки України.
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 372836 від 04.05.2020, 01 травня 2020 близько 10 год. 10 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 . Чорні АДРЕСА_1 уч АДРЕСА_1 виражалась нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим принизила людську гідність та громадську мораль, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_2 є її сусідом з яким у них на протязі тривалого часу неприязні стосунки .
01 травня 2020 вона знаходилася на своїй земельній ділянці в АДРЕСА_1 і між нею та ОСОБА_2 виникла сварка під час якої останній обзивав її нецензурними словами.
Зазначає, що в неї не було жодного умислу на вчинення хуліганських дій, вона не порушувала громадський порядок та спокій громадян, а працівники поліції неправомірно склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення. Тому просить провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що на протязі тривалого часу між ним та ОСОБА_1 є неприязні стосунки .
01 травня 2020 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 почала знімати металеву сітку з паркана, а тому між ними виникла сварка. Під час конфлікту ОСОБА_1 обзивала його нецензурними словами, а тому він і подзвонив в поліцію.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що між його батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є неприязні стосунки через паркан.
01 травня 2020 в АДРЕСА_2 . Чорні Ослави, уч. Княжів Надвірнянського району між ОСОБА_1 та його батьком ОСОБА_2 виникла сварка через паркан , так як ОСОБА_1 знімала з нього металеву сітку. Під час сварки ОСОБА_1 обзивала ОСОБА_2 нецензурними словами.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Романка В.М., потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 вивчивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов наступних висновків.
Положеннями ст. 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Проявом хуліганських дій є будь які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є сусідкою ОСОБА_2 і між ними існують неприязні відносини. Також судом встановлено, що дійсно 01.05.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу паркана. Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , в неї не було жодного умислу на вчинення хуліганських дій та порушення громадського порядку.
При цьому змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 372836 від 04.05.2020 вбачається, що 01 травня 2020 близько 10 год. 10 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 . Чорні АДРЕСА_1 уч АДРЕСА_1 виражалась нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , чим принизила людську гідність та громадську мораль .
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення, довідку за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 , рапорт старшого інспектора -чергового Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Воробець В.В. письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
Разом з тим жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 своїми діями порушила громадський порядок та спокій громадян матеріали справи не містять і органом, що порушив провадження в страві, такі докази суду не надані. Відсутні також докази того, що вказані дії ОСОБА_1 були направлені саме на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів.
До матеріалів справи долучені письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , який у своїх письмових поясненнях вказав, що ОСОБА_1 висловлювалась в його сторону нецензурними словами. Однак з даних показань не вбачається, що такі висловлювання були вчинені в громадському місці та з порушенням громадського порядку і спокою громадян.
Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відсутні такі суб'єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - як мотив вчинення і направленість умислу, які є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно ст. 173 КУпАП становлять об'єктивну сторону даного правопорушення.
Окрім того в протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не зазначено, в чому саме полягає порушення громадського порядку, які саме суспільні відносини були порушені, чий конкретно спокій вона порушила та в чому саме це проявилось. Суть правопорушення, яке поставлено їй в провину, залишилася невизначеним. Протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних про обставини вчинення правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, дані протоколу є сумнівними.
На підставі викладеного та виходячи з положень статті 62 Конституції України про тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283-284 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.