Справа № 606/186/20
26 травня 2020 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до амінміністратвиної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,за ст. 124 КУпАП,-
Згідно з протоколом серії ОБ № 051115 від 19.01.2020 року, ОСОБА_1 19.01.2020 року близько 09.50 год. по вул. С. Бандери, 28 в с. Тютьків своєю дією спричинив ДТР, а саме: вигнав індика на дорогу, де відбулося зіткнення індика із транспортним засобом Мерседес Бенс Віто д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого завдано матеріальних збитків та механічних ушкоджень автомобілю. Своїми діями порушив п.1.5. ПДР, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.
14 лютого 2020 року суддею Теребовлянського районного суду Тернопільської області винесено постанову, якою матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП повернуто для належного доопрацювання, при цьому в постанові вказано, які саме недоліки при оформленні слід виправити.
31 березня 2020 року Теребовлянським ВП ГУНП повторно направлено матеріали справи для розгляду до Теребовлянського районного суду, при цьому не виправлено недоліки, які вказані в постанові від 14.02.2020 року.
01 квітня 2020 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП повторно направлено в Теребовлянський ВП ГУНП для належного оформлення.
21 квітня 2020 року Теребовлянським ВП ГУНП направлено матеріали справи після до оформлення, при цьому знову ж не було виправлено недоліки, на які вказав суд у постанові.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав своєї вини у вчиненні правопорушення, вказав, що він не був учасником дорожнього руху, а тому не може бути суб'єктом правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністарвтиної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Стаття ст. 124 КУпАП, передбачає відповідальність за прушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушено п. 1.5 ПДР.
Відповідно до п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Правила дорожнього руху окремо встановлюють обов'язки до кожної групи учасників дорожнього руху. Вказавши в протоколі п.1.5 ПДР України, уповноважена посадова особа обмежилась загальними правилами, які встановлюють вимоги для всіх учаників дорожнього руху, однак інспекторм не вказано чи ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху як пасажир, чи як погонич тварин, і який конкретний пункт ПДР ним порушено як пішоходом чи погоничем тварин.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене,з наданих суду матеріалів справи, ОСОБА_1 під час події яка трапилася 19.01.2020 року близько 09.50 год. по вул. С. Бандери, 28 в с. Тютьків не був учасником дорожнього руху в розумінні Закону України «Про дорожній рух», відносини, які виникли з приводу шкоди підлягають регулюванню цивільним законодавством.
Відповідно до вимог п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністравтиного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а відтак, провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.124, 247, 251, 266, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя І.Б. Марціцка