Справа № 605/297/20
про повернення заяви
"18" червня 2020 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_3 , який діє на підставі ордера серії ТР №080333 від 16 червня 2020 року.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Отже, виходячи із змісту вказаної норми СК України, право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу має лише один з подружжя та волевиявлення особи, щодо розірвання шлюбу є її індивідуальним бажанням, яке залежить від обставин, що склалися під час спільного проживання у шлюбі і має виражатися самостійно у певних діях, зокрема подання позову про розірвання шлюбу. Тобто, право на подачу позову про розірвання шлюбу є особистим правом подружжя та не підлягає передорученню.
У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначено, що розірвання шлюбу судом відбувається за позовом одного із подружжя відповідно до ст.110 СК України.
Заборона подання позовної заяви про розірвання шлюбу представником одного з подружжя, що чітко випливає з ч.1 ст.110 СК України та із самої суті спору, не виключає участі представника сторін, насамперед позивача у розгляді справи про розірвання шлюбу.
Представник позивача не може сам підписати позовну заяву про розірвання шлюбу, але представник може представляти позивача чи відповідача.
За відсутності позивача не можна ні з'ясувати повною мірою обставини життя подружжя, ні вжити заходів до їхнього примирення.
Пленум Верховного Суду України в Постанові від 21.12.2007 року №11 роз'яснює, що сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК України про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.
Таким чином, зважаючи на спеціальну норму СК України, заяву від імені позивача про розірвання шлюбу подано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка подана та підписана представником позивача, слід повернути позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України, ст.ст.105, 110 СК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: Р. О. Горуц