Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №826/5584/16
адміністративне провадження №К/9901/45716/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ «Дельта Банк», відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року у складі судді Аблова Є.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), суддів: Собківа Я.М., Сорочко Є.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Кадирова Владислава Володимировича, Фонду про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду щодо віднесення вимог позивача за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США №200400852174 від 3 вересня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» до сьомої черги кредиторських вимог відповідно до статті 52 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI; у редакції, що діяла на дату початку процедури виведення неплатоспроможного банку ПАТ «Дельта Банк» з ринку);
1.2 - зобов'язати уповноважену особу Фонду надати до Фонду зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк», а саме щодо віднесення кредиторських вимог позивача до четвертої черги кредиторських вимог, відповідно до статті 52 Закону №4452-VI;
1.3 - зобов'язати Фонд затвердити надані уповноваженою особою Фонду зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» в частині віднесення кредиторських вимог позивача до четвертоїчерги кредиторських вимог, відповідно до статті 52 Закону №4452-VI.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 20 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В. щодо віднесення вимог ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США №200400852174 від 3 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», до сьомої черги кредиторських вимог, відповідно до Закону №4452-VI.
Зобов'язав уповноважену особу Фонду Кадирова В.В. подати до Фонду зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк», а саме: щодо віднесення кредиторських вимог ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США №200400852174 від 3 вересня 2014 року до четвертої черги кредиторських вимог, відповідно до статті 52 Закону №4452-VI.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 Між позивачем та ПАТ «Дельта банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США №200400852174 від 3 вересня 2014 року на розміщення вкладу у сумі 200 000,00 доларів США.
3.2 Процентна ставка згідно умов вказаного договору становила 10,25 % річних.
3.3 Також, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» 3 вересня 2014 року укладено Додаткову угоду №1 до Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США №200400852174 від 3 вересня 2014 року, якою, зокрема, передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.4 статті договору в наступній редакції: « 1.4. Процентна ставка на суму Вкладу становить 11% річних».
3.4 Крім цього, сторони домовились пункт 2.10 викласти в наступній редакції: « 2.10. Підписанням цього Договору Вкладник підтверджує свої розуміння та ознайомлення з тим, що у випадку встановлення розміру процентної ставки за Вкладом на індивідуальних умовах або отримання інших фінансових привілеїв від Банку за цим Договором, передання Банку в заставу майнових прав вимоги Вкладу для забезпечення зобов'язань перед Банком як Вкладника, так і будь-яких інших третіх осіб, що виникають на підставі інших правочинів, укладених між Банком та Вкладником/будь-якими третіми особами, а також у випадку настання інших законодавчо передбачених обставин, за наявності яких Фондом не здійснюється відшкодування коштів за Вкладом, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за Вкладом відповідно до цього Договору».
3.5 Разом із тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду 2 березня 2015 року прийнято рішення №51 про запровадження з 3 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
3.6 Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
3.7 Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року.
3.8 У подальшому, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 від 8 квітня 2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно якого, тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 3 березня 2015 року до 2 вересня 2015 року включно.
3.9 Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 жовтня 2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
3.10 Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №4452-VI провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року включно.
3.11 На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.
3.12 Протягом дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» позивачу виплачено гарантовану суму відшкодування за рахунок Фонду у розмірі 166 339,54 грн.
3.13 При цьому, згідно довідки від 27 січня 2016 року №05-3227488, позивача включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» на суму 4 396 906,45 грн, у тому числі в 4 чергу - 2 102,79 грн; в 7 чергу - 4 394 803,66 грн.
3.14 Вважаючи протиправними дії відповідача щодо включення акцептованих вимог позивача до 7 черги кредиторів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
6. Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди попередніх інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв'язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
7. З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
8. Так, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа №826/7532/16 з аналогічними правовідносинами, а саме: позивач - фізична особа вкладник банку; відповідачі - уповноважена особа Фонду, Фонд про зобов'язання вчинити дії; предмет позову - зобов'язання уповноваженої особи Фонду внести зміни та включити кредиторські вимоги вкладника у розмірі 4562668,22 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», зобов'язання Фонду затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо внесення кредиторських вимог вкладника у розмірі 4562668,22 грн.
9. Вирішуючи зазначений спір Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року дійшла наступного правового висновку.
10. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону №4452-VI за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку.
11. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у пункті 4 частини першої статті 48 Закону №4452-VI.
12. Повноваження Фонду як ліквідатора, що закріплені у частині першій статті 48 Закону №4452-VI, збігаються за змістом із повноваженнями розпорядника майна у справі про банкрутство, які закріплені у частинах третій, п'ятій статті 22 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII).
13. Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів. У четвертій черзі задовольняються грошові вимоги щодо вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.
14. На підставі викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.
15. Зазначене дає підстави стверджувати, що спір в цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до цивільної юрисдикції.
16. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
17. За правилами частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
18. Відповідно до частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
19. У справі, що розглядається, предметом позову є спір про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включення позивача до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк».
20. За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у цій категорії справ, колегія суддів дійшла висновку, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
22. Згідно з частиною першою статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 354-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
постановив:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року - скасувати.
Провадження у справі №826/5584/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу - ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін