Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №716/888/14-а
адміністративне провадження №К/9901/43123/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ПП "НадПред Теплосервіс"
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (колегія у складі суддів Полотнянка Ю.П., Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.)
у справі № 716/888/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Заставнівської міської ради, Заставнівського міського голови Цуркана Я.В.,
третя особа на стороні відповідача - ПП "НадПред Теплосервіс"
про визнання незаконним та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.
І. РУХ СПРАВИ
1. 27.06.2014 Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Заставнівської міської ради, Заставнівського міського голови Цуркана Я.В., третя особа на стороні відповідача - ПП "НадПред Теплосервіс", в якому просив :
- визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Заставнівської міської ради № 121/5-2011 від 17 травня 2011 року «Про клопотання підприємства "НадПред Теплосервіс про надання дозволу на оренду міської центральної котельні м. Заставна» як незаконне, прийняте щодо неіснуючого на момент розгляду заяви підприємства та у зв'язку із недотриманням процедури конкурсного відбору орендаря;
- визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Заставнівської міської ради № 149/7-2011 від 06 вересня 2011 року «Про затвердження звіту про оцінку майна - будівлі котельні з технічним обладнанням» у зв'язку із недотриманням процедури конкурсного відбору орендаря та відсутністю рецензії на звіт про оцінку майна в момент його прийняття;
- стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 73,08 грн.
2. Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.06.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено, в зв'язку з порушенням строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.06.2015 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою адміністративний позов залишено без розгляду.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2016 скасовано ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.06.2015 скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
5. 10.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Третьої особи на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вищезазначене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017 у зазначеній справі було відкрито провадження. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2011 рішенням Заставнівської міської ради V сесії VI скликання №121/5-2011 "Про клопотання підприємства "НадПред Теплосервіс" надано підприємству "НадПред Теплосервіс" дозвіл на оренду приміщення міської центральної котельні та обладнання терміном на 25 років, яка знаходиться по вул .Стуса, 3 м.Заставна.
8. Рішенням Заставнівської міської ради VІІ сесії VI скликання №149/7-2011 від 06.09.2011 затверджено звіт про оцінку майна-будівлі котельні з технічним обладнанням, розташованої по
вул.Стуса, 3 м.Заставна. 9 . Відповідно до договору оренди від 12.09.2011 Заставнівська міська рада передала ПП "НадПред Теплосервіс" в довгострокове платне користування комплекс нежитлових будівельних котелень з обладнанням. Догорів укладений на 25 років та діє з 15.01.2011 до 15.10.2036.
10. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26.02.2014 старшим слідчим СУ УМВС України в Чернівецькій області майором міліції Семенюком В.Г. було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12013270050000186, в якій зроблено правові висновки про пряме порушення законів України Заставнівською міською радою при прийнятті відповідних рішень. У Постанові зазначено, що 17.05.2011 на 5-1 сесії Заставнівської міської ради 6-го скликання прийнято рішення про надання дозволу на оренду міської котельні м. Заставна. Дане рішення є незаконним, оскільки прийнято на користь неіснуючого суб'єкта права без відповідної документації.
12. Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки був обізнаний про вказані ним обставини із Акту ревізії , проведеної ДФІ в Чернівецькій області від 30.08.2013, наданої йому останньою на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 у справі №824/2194/13-а.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропустив, встановлений законодавством, строк звернення до суду, оскільки відповідно до листа Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області з додатками 04.11.2013 ОСОБА_1 отримав від фінансової інспекції Акт ревізії Заставнівської міської ради за 2008 - 2013, тому про оскаржувані рішення дізнався раніше.
14. Однак, суд апеляційної інстанції зазначив, що у копії витягу Акту ревізії, поданого до суду відповідачами, не зазначено щодо оскарженого рішення Заставнівської міської ради від 17.05.2011 №121/5-2011 та щодо відсутності рецензії про експертну оцінку майна та про факт державної реєстрації ПП "НадПред Теплосервіс" після прийняття рішення про надання йому майна в оренду.
15. Окрім того, твердження, що позивач знав про оскаржені рішення раніше, оскільки 19.12.2013 ОСОБА_1 в своєму блозі на офіційному сайті "Букінфо" опубліковано статтю "Ревізія Заставнівської міської ради за 2008-2013. Копія Акту", не є беззаперечним, оскільки процедура розміщення інформації в мережі інтернет не передбачає можливості достовірно ідентифікувати особу, яка створила і розповсюдила певну інформацію, про що зробив висновок Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07.06.2017.
16. Таким чином, відсутні підстави для висновку, що позивач дізнався про порушення своїх прав раніше, ніж після отримання постанови про закриття кримінального провадження від 26.02.2014.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Третя особа у касаційній скарзі відзначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, зокрема, обґрунтовує це твердження тим, що суд апеляційної інстанції не врахував подані скаржником докази (супровідний лист за вихідним №53).
18. Зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки у наданому Акті ревізії на сторінках 15 та 23 міститься вичерпна інформація про прийняття міською радою рішень про передачу в оренду котельні по вул . Стуса, б . 3 , м. Заставна .
19. Відзиви від Позивача та Відповідача не надходили.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
21. Відповідно до частини першої статті 6 КАС (чинного на час подання позову) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
22. Згідно із частиною першою статті 2 КАС (у вищезазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
23. Частиною другою статті 2 КАС (у відповідній редакції) було передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
24. Аналогічна норма містилась у статті 4 КАС, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширювалась на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
25. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
26. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
27. Крім того, необхідно врахувати правове регулювання юрисдикції адміністративних судів, передбачене чинною редакцією КАС.
28. Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
29. Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина друга статті 4 КАС у чинній редакції).
30. З аналізу наведених норм права вбачається, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
31. Крім того, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень.
32. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
33. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
34. Позовні вимоги заявлено позивачем у зв'язку з протиправністю, на його думку, дій Заставнівської міської ради під час підготовки до укладення договору оренди від 12.09.2011, яким рада передала ПП "НадПред Теплосервіс" в довгострокове платне користування комплекс нежитлових будівельних котелень з обладнанням.
35. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання, водовідведення, що перебувають у комунальній власності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані з:
- передачею в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності;
- передачею в концесію об'єктів незавершеного будівництва та законсервованих об'єктів, що перебувають у комунальній власності, які можуть бути добудовані з метою їх використання для провадження діяльності у сферах водопостачання, водовідведення а очищення стічних вод, надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла;
- наданням концесії на створення (будівництво) об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення;
- господарським використанням об'єктів оренди чи концесії відповідно до цього Закону.
36. У відповідності до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання, водовідведення, що перебувають у комунальній власності" - передача об'єкта централізованого теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, в оренду здійснюється на підставі конкурсу, за результатами розгляду заявок конкурсною комісією.
37. Згідно ч.ч. 1, 2 ст.7 згаданого Закону, після завершення підготовки об'єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, шо перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію відповідна рада, визначена статтею З цього Закону, своїм рішенням: затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи. До складу конкурсної комісії включаються також представники всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців на галузевому рівні у сфері житлово-комунальних послуг і професійних спілок, що є стороною або приєдналися до Галузевої угоди; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі (у розмірі від одного до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
38. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання, водовідведення, що перебувають у комунальній власності" строк, визначений відповідною радою, але не більш як протягом дванадцяти місяців з дати прийняття нею рішення про передачу в оренду чи концесію об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, орган, уповноважений управляти комунальним майном, спільно з органом (підприємством), у господарському віданні або оперативному управлінні якого перебуває такий об'єкт, здійснює його організаційно-технічну підготовку до передачі в оренду чи концесію. За погодженням з відповідною радою зазначений строк може бути продовжено.
Організаційно-технічна підготовка об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію включає:
проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об'єкта; впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об'єкта;
визначення вартості об'єкта шляхом здійснення незалежної оцінки, при цьому видом вартості визначається ринкова вартість. Оцінка об'єкта, який передається в оренду чи концесію, здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність;
виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом, у натурі (на місцевості).
Одночасно з організаційно-технічною підготовкою орган, уповноважений управляти комунальним майном, готує проект конкурсної документації, що включає:
інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок і конкурсних пропозицій, інформацію щодо умов конкурсу, інформацію стосовно об'єкта оренди чи концесії, що повинна міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об'єкта в оренду чи концесію); проект договору;
інформацію про оголошення конкурсу.
Орган, уповноважений управляти комунальним майном, погоджує умови конкурсу центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства зобов'язаний погодити умови конкурсу або надати письмову вмотивовану відмову протягом десяти календарних днів. Відмова в такому погодженні можлива лише з мотивів невідповідності умов конкурсу вимогам законодавства.
У разі якщо надаватиметься концесія на створення (будівництво) об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, проводиться тільки підготовка проекту конкурсної документації (у тому числі умов конкурсу) і, за потреби, виділення у натурі (на місцевості) земельної ділянки, яка буде закріплена за об'єктом.
39. Суди встановили, що на підставі оскаржуваного рішення від 06.09.2011 між Заставнівської міською радою та ПП "НадПред Теплосервіс" 12.09.2011 було укладено договір оренди комплексу нежитлових будівель котельні м.Заставна. Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
40. Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
41. У частині першій статті 60 Закону № 280/97-ВР установлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
42. Згідно із частиною п'ятою статті 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.
43. Частиною шостою статті 60 Закону № 280/97-ВР установлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
44. Таким чином, Міськрада, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном.
45. Відтак оскаржувані позивачем дії Заставнівського міського голови та Заставнівської міської ради щодо: надання підприємству "НадПред Теплосервіс" дозвіл на оренду приміщення міської центральної котельні та обладнання терміном на 25 років, яка знаходиться по вул. Стуса, 3, м.Заставна; затвердження звіту про оцінку майна-будівлі котельні з технічним обладнанням, розташованої по вул.Стуса, 3 м.Заставна; укладення договору оренди від 12.09.2011 Заставнівська міська рада передала ПП "НадПред Теплосервіс" в довгострокове платне користування комплекс нежитлових будівельних котелень з обладнанням. Догорів укладений на 25 років та діє з 15.01.2011 до 15.10.2036 - не пов'язані зі здійсненням у спірних правовідносинах владних управлінських функцій, тому такі відносини не можна вважати публічно-правовими.
46. Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі.
47. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 817/2297/14.
48. Також у своїй постанові від 20.06.2018 у справі № 750/3327/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла такого висновку:
«рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права оренди земельної ділянки), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.»
49. Відповідно до ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України 1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
50. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку господарського судочинства
51. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
52. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
53. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
54. Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз'яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернено до Заставнівського районного суду Чернівецької області.
Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну ПП "НадПред Теплосервіс" задовольнити частково.
2. Постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09.06.2015, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 та додаткову постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі № 716/888/14-а скасувати.
3. Провадження у справі №716/888/14-а закрити.
4. Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства.
5. Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб