Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №489/5809/16-а
адміністративне провадження №К/9901/37250/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року (суддя Губницький Д.Г.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (колегія суддів: Яковлєв О.В., Бойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі №489/5809/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови, -
В листопаді 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 290 від 22 листопада 2016 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що висновки судів про задоволення позовних вимог не відповідають встановленим обставинам справи, так як позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання припису інспекції у відповідності до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, просить залишити судові рішення без змін.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що результатом позапланової перевірки проведеної Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на об'єкті «Реконструкція житлового будинку та будівництво господарських будівель по АДРЕСА_1 » складено припис № 101 від 30 березня 2016 року, яким зобов'язано позивача зупинити експлуатацію будівель не прийнятих в експлуатацію та здійснити оформлення відповідних документів дозвільного характеру на об'єкт будівництва. Термін виконання - 30.09.2016.
В свою чергу, 09 листопада 2016 року контролюючим органом проведено позапланову перевірку виконання вимог вказаного від 30 березня 2016 року, якою встановлено, що самочинно реконструйовані житлові приміщення в житловому будинку продовжують експлуатуватися, а відповідні документи дозвільного характеру на реконструйований об'єкт не оформлені, за наслідком чого складено протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено порушення вимог абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Внаслідок чого, постановою № 290 від 22 листопада 2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, у вигляді штрафу, в розмірі 6800 грн.
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Частина домоволодіння, на території якого розташований спірний об'єкт будівництва, успадкована у рівних частинах позивачем та його дітьми, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відтак, суди дійшли висновку, що право на розпорядження спірним об'єктом будівництва мають всі троє співвласників такого об'єкту, а тому оформлення відповідних документів дозвільного характеру на такий об'єкт неможливо здійснити на підставі волевиявлення та за участі лише одного із співвласників.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто склад, в якому відсутні ознака настання шкідливих матеріальних наслідків.
Суб'єктами правопорушення є громадяни та посадові особи.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП полягає у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 1 - 3 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI).
Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затвердив Порядок № 553.
Пунктом 14 Порядку № 553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як встановлено судами підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю стало невиконання вимог припису управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 101 від 30 березня 2016 року, яким зобов'язано позивача зупинити експлуатацію будівель не прийнятих в експлуатацію та здійснити оформлення відповідних документів дозвільного характеру на об'єкт будівництва.
Колегія суддів не погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, що співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 є позивач та її діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак виконання припису залежить від волі всіх співвласників та зазначає наступне.
Судами не надано оцінки обставинам, що померлим спадкодавцем ОСОБА_4 добудовано двоповерховий гараж - господарчу будівлю та житлову прибудову, які не введені в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством, а відтак вказані добудови не є об'єктами нерухомого майна та не відомо чи входили до складу спадщини.
Крім того, судами не надано оцінки, чи необхідна згодна співвласників всього майна для оформлення документів, необхідних для прийняття в експлуатацію здійснених добудов, а не лише воля особи, яка користується ними та проживає у вказаному будинку.
Вказані обставини не досліджені, але є суттєвими для прийняття рішення у даній справі, а тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук