Іменем України
17 червня 2020 року
Київ
справа №813/2107/18
адміністративне провадження №К/9901/4529/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/2107/18
за позовом Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаська обласна державна адміністрація, Міністерство культури України, про зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, прийняте у складі судді Сакалоша В.М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Макарика В.Я., суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,
Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території щодо місць давніх поховань - " Єврейський цвинтар ", що знаходиться у місті Черкаси по вул. Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка як території історико-культурного призначення за рахунок позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка знаходиться Єврейський цвинтар, закладений в 1837 році і на якому похований великий рабин ОСОБА_1 з Чорнобильської династії. Більшість надгробників повалені або пошкоджені, останнє єврейське поховання датується 1964 роком. Не вживаються жодні заходи, спрямовані на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України" щодо місць давніх поховань.
На облік вказане кладовище не взято, межі кладовища не встановлюються, жодна організація їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації не здійснюється так як і не проводиться робота з вивчення стану закритого кладовища, у тому числі кладовищ національних меншин, не здійснюються заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
Впродовж кількох років територія давнього Єврейського кладовища та давніх поховань були предметом вивчення та дослідження Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу. З цією метою вивчалися архівні документи, що зберігаються як у вітчизняних, так і в закордонних архівах. Дані документи опрацьовувались фахівцями у сфері археології, геодезії, картографії.
Таким чином, позивач вважає, що бездіяльність відповідача порушує інтереси та права позивачів.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, позов Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу задоволено повністю.
Зобов'язано Черкаську міську раду надати позивачу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території щодо місць давніх поховань - "Єврейський цвинтар», що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка як території історико-культурного призначення за рахунок Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу.
Як встановлено, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 січня 2018 року у справі № 813/4334/17 позов Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань «Єврейський цвинтар», що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка та зобов'язано Черкаську обласну державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998; № 604-р, в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань «Єврейський цвинтар», що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка .
Вказаним вище судовим рішенням, яке не оскаржено та набрало законної сили 13.02.2018, встановлено невиконання Черкаською обласною державною адміністрацією п.п. 2, 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998р. «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» щодо місць давніх поховань «Єврейський цвинтар», що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка , яке полягає у тому, що єврейське кладовище не обстежено, межі не визначено, на облік не взято та не вжито заходів, спрямованих на облаштування цього місця, його утримання та збереження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом Черкаської ОДА від 06.06.2018 року №01/01-31/1964/2/01/01-31 «Про замовлення проекту» підтверджується, що "Єврейський цвинтар" у місті Черкаси по вул. Героїв Чорнобиля перебуває в міській комунальній власності та його балансоутримувачем є Черкаська міська рада, до компетенції якої віднесено питання прийняття рішення про впорядкування його території.
Врахувавши вказаний вище лист Черкаської ОДА від 06.06.2018 року Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулось до Черкаської міської ради з листом із проханням надати дозвіл на виготовлення за кошти організації проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території місць давніх поховань - "Єврейський цвинтар», що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка як території історико-культурного призначення.
Рішення за результатами розгляду такого звернення Черкаською міською радою не прийнято.
У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у позові.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Однією із функцій землеустрою відповідно до пункту «в» частини 1 статті 2 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон №858-IV) є встановлення і закріплення на місцевості меж територій історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів. Для організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення статтею 47 цього Закону передбачено виготовлення проектів землеустрою.
Стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
В межах цього адміністративного спору позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно цього не зробив. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову у його наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Отже, питання вирішене не у встановленому законом порядку.
Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданих позивачем заяв.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання відповідача належним чином розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила таке.
Щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Разом з тим наведених обставин судами не встановлено.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою.
Отже, у цій справі відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, рішення апеляційного суду належить скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у справі № 813/2107/18 скасувати.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року змінити, виклавши перший, другий та третій абзаци резолютивної частини у такій редакції:
«Позов Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу задовольнити повністю.
Зобов'язати Черкаську міську раду у встановленому законодавством порядку розглянути лист Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу із проханням надати дозвіл на виготовлення за кошти організації проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території місць давніх поховань - "Єврейський цвинтар», що знаходиться у місті Черкаси по вулиці Пролетарській (Героїв Чорнобиля) - бульвар Шевченка як території історико-культурного призначення, за результатами прийняти відповідне рішення».
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду