17 червня 2020 року
Київ
справа №420/3197/19
адміністративне провадження №К/9901/14618/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці) на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ Держпраці про визнання протиправною та скасування постанови,
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22 липня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував. Ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №111ДФС-ФС від 08 травня 2019 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 625 950 грн.
ГУ Держпраці не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і подало касаційну скаргу про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги, посилаючись на те, що ГУ Держпраці потребує додаткового часу для отримання платіжного доручення для сплати судового збору за подачу касаційної скарги в органі казначейської служби.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб'єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб'єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з позовом (у травні 2019 року) підпункт 1 пункт 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору була встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено в 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 грн.
Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, який містить одну позовну вимогу майнового характеру, поданим фізичною особою-підприємцем в 2019 році складав 625 950 грн (625 950,00 * 1% = 6259,50 грн).
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 12 519,00 грн (6259,50 * 200% = 12 519,00).
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, Головному управлінню Держпраці в Одеській області, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8 346,00 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) -, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом строку з дня отримання копії цієї ухвали і не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" шляхом надання суду документа про сплату судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом строку з дня отримання копії цієї ухвали і не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" шляхом надання суду документа про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець