Постанова від 18.06.2020 по справі 826/5425/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

м. Київ

справа №826/5425/17

адміністративне провадження №К/9901/67723/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 (колегія у складі суддів Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.)

у справі №826/5425/17

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. 20.04.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю., в якому з урахуванням уточнень просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 42/2 від 01.06.2016, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів TOB «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів на рахунки позивача на загальну суму 170000,00 гривень;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський», яка має право на відшкодування коштів у розмір 170000 гривень, які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 ;

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2018 позов задоволено повністю.

3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2018 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. Невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що скаржник пропустив тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 960,00 грн.

5. У межах встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідач подав до суду докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі. Тобто недоліки апеляційної скарги було усунуто.

6. Крім того, у межах десятиденного строку, встановленого частиною третьою статті 298 КАС України скаржник подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, наголошував на тому, що отримав копію рішення суду першої інстанції 04.09.2018.

7. Однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 у відкритті апеляційного провадження відмовлено у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

8. 11.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018. У своїй скарзі Відповідач просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Ухвалою від 08.01.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

10. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права.

11. 30.01.2020 надійшов відзив Позивача, в якому він наголошував на правомірності ухвали суду апеляційної інстанції у зв'язку з пропуском Відповідача строку на апеляційне оскарження.

12. Оцінюючи наведені доводи, Суд зазначає таке.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

14. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

15. Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

16. Як було встановлено в ухвалі від 29.10.2018, копію повного тексту оскаржуваного рішення Відповідач отримав 02.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 104).

17. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 02.04.2018. Проте апеляційну скаргу подано до відділу поштового зв'язку 20.09.2018, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

18. При цьому судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 251 КАС України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

19. Згідно п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

20. Отже, оскільки у матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105102031551 із відміткою про вручення судового рішення 02.03.2018, то твердження Відповідача про відсутність такого судового рішення у реєстрі вхідної кореспонденції банку може свідчити лише про неналежну організацію роботи з внутрішньою кореспонденцію, однак не підтверджує факт неотримання повного тексту оскаржуваного рішення.

21. Крім того, суд звертає увагу, що копію рішення у даній справі було направлено на адресу Уповноваженої особи: 01601, м.Київ, вул. Прорізна, 8, що відповідало адресі Відповідача у ході розгляду справи судом першої інстанції. При цьому повідомлення про зміну адреси у порядку, передбаченому ст. 131 КАС України, Уповноважена особа до суду першої інстанції не направляла.

22. Крім іншого, зі змісту наявного у матеріалах справи витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ «Банк Михайлівський» за період з 01.03.2018 по 03.03.2018 вбачається, що 02.03.2018 за вх.№02.03.2018/10-вх працівником банку було зареєстровано копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2018 у справі №826/8921/17, яка направлялася разом з копією рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2018 у справі №826/5425/17. Викладене, на переконання суду, свідчить про отримання Уповноваженою особою поштового відправлення №0105102031551 із копією оскаржуваного рішення саме 02.03.2018.

23. Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі.

24. Вказані скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень, оскільки відповідач був зобов'язаний в розумні інтервали часу цікавитися перебігом розгляду справи у суді.

25. Крім того, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (частина перша статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

26. За правилами частини першої статті 4 названого Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

27. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. (частина третя цієї самої статті).

28. З огляду на те, що усі судові рішення викладаються в ЄДРСР, що надає можливість будь-якій особі цілодобово знайомитись з процесуальними документами в будь-якій справі, що її цікавлять. А, отже, скаржник мав можливість стежити за перебігом розгляду справи даної та усіма судовими рішеннями, які ухвалюються в зазначеній справі.

29. Заявник не довів наявності непереборних обставин, які б розумно виправдовували пропуск строку на апеляційне оскарження.

30. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з- висновком суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строк на апеляційне оскарження.

31. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

32. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

33. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 у справі №826/5425/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров

Попередній документ
89896439
Наступний документ
89896441
Інформація про рішення:
№ рішення: 89896440
№ справи: 826/5425/17
Дата рішення: 18.06.2020
Дата публікації: 19.06.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб