17 червня 2020 року
Київ
справа № 804/15037/15
адміністративне провадження № К/9901/12562/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №804/15037/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
12.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), направлена до суду поштою 10.04.2020.
Одночасно Офісом ВПП ДПС було заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлення цього строку, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 повернута. Зазначає, що неможливість сплати судового збору обумовлена зупиненням операцій з державними коштами, через виконавчі провадження щодо безспірного списання коштів. Разом з тим, відповідачем було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору за подачу касаційної скарги, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 27.05.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження, уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України та надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної.
На виконання вимог цієї ухвали, від Офісу ВПП ДПС 01.06.2020 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у цій справі. Клопотання вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу ним подано до суду в належний строк. Зазначає, що тимчасова неможливість сплати судового збору обумовлена арештом рахунків, через виконавчі провадження щодо безспірного списання коштів, що підтверджується листами управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва. Також зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням № 530 від 22.05.2020. Ці обставини, на думку скаржника є об'єктивними та не залежать від волі Офісу ВПП ДПС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.
В подальшому 15.06.2020 від скаржника надійшла уточнена касаційна скарга, в якій скаржник зазначає підставу, на якій подається касаційна скарга - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у судових рішеннях Вищого адміністративного суду Україна та ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2016.
Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України», принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Доводи скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: про неможливість сплати судового збору при зверненні з касаційною скаргою у цій справі вперше є безпідставними, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Сама собою сплата судового збору суб'єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.
Надані повідомлення управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про вжиття заходів по безспірному списанню коштів не є такими, що свідчать про об'єктивну неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень, а лише свідчать про здійснення органами Державної казначейської служби своїх повноважень щодо стягнення коштів за виконавчими провадженнями. Тим більш, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2011 № 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, формальне зазначення в уточненій касаційній скарзі як підставу для касаційного оскарження - частина перша статті 328 КАС України, не є належним викладенням такої підстави. При цьому, наведений скаржником переліки судових рішень Вищого адміністративного суду Україна та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2016, в яких суд підтримав сторону податкового органу, які на думку скаржника мають бути враховані при наданні правової оцінки встановленим у цій справі обставинам, не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
У зв'язку з наведеним, подана уточнена касаційна скарга не усуває виявлених судом касаційної інстанції недоліків касаційної скарги в частині обґрунтувань її вимог, а тому не є таким, що свідчить про виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.05.2020.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Отже, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №804/15037/15.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду