Іменем України
17 червня 2020 року
Київ
справа №552/3456/17
адміністративне провадження №К/9901/45648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 552/3456/17
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Київського районного суду міста Полтави від 03 липня 2017 року (головуючий суддя Васильєва Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Григорова А.М., Тацій Л.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Полтави з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив: - скасувати рішення від 12 березня 2017 року про відмову у призначенні пенсії; - зобов'язати вчинити дії щодо призначення пільгової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 січня 2016 року та провести її виплату.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про те, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, має пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Досягнувши 50-річного віку, він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії з підстав, передбачених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак йому було відмовлено у призначенні пенсії. Вважає дії відповідача такими, що порушують його право на призначення пільгової пенсії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Київський районний суд міста Полтави постановою від 03 липня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку. Скасував рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 9 від 12 березня 2017 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку. Зобов'язав Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку з часу звернення позивача з відповідною заявою, а саме з 31 січня 2017 року.
4. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2017 року залишив без змін постанову Київського районного суду міста Полтави від 03 липня 2017 року.
5. Суди виходили з того, що при розгляді заяви позивача щодо призначення пільгової пенсії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачем надані всі документи, якими підтверджується його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році протягом періоду, що є не меншим, ніж відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до цього Закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 07.11.2017 Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського районного суду міста Полтави від 03 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає про те, що з документів, наданих ОСОБА_1 вбачається, що загальний страховий стаж позивача на час подання документів складає 33 роки 4 місяці 10 днів. Судами попередніх інстанцій не було враховано, що запис у військовому квитку ОСОБА_1 про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 08 травня 1986 року по 15 травня 1986 року не підтверджений первинними документами. Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано факт, що в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 15 грудня 2016 року № 5/5141 зазначено лише накази про вибуття у відрядження ОСОБА_1 з виїздом у населений пункт Терехово Чорнобильського району Київської області та наказ про прибуття. Відомості про період роботи ОСОБА_1 в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як зазначає скаржник, відсутні. Також скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що аналіз довідки військової частини
№ 21020 від 06 грудня 1990 року № 162 вказує, що між номером наказу про вибуття у відрядження, який зазначений в даній довідці та номером наказу, який вказано в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 15 грудня 2016 року № 5/5141 наявні розбіжності. Скаржник посилається на те, що первинні документи, в яких зазначено період перебування, населений пункт чи об'єкт, де ОСОБА_1 виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС заявником не були надані.
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Шарапа В.М., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
13. Заявою від 11.06.2020 суддя Тацій Л.В. заявила самовідвід з тих підстав, що вона брала участь при розгляді вказаної справи у складі колегії суддів у Харківському апеляційному адміністративному суді.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2020 заяву судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Тацій Лариси Василівни про самовідвід задоволено. Ухвалено відвести суддю Тацій Ларису Василівну від розгляду касаційної скарги Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Київського районного суду міста Полтави від 03 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 552/3456/17.
15. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Шарапа В.М., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
16. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 17.06.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до другої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10 листопада 1992 року.
18. Позивачу на момент звернення до суду з вищевказаним позовом виповнилося 50 років. Він брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08 травня 1986 року по 15 травня 1986 року в складі військової частини № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 45 від 06 грудня 1990 року, виданою військовою частиною № НОМЕР_2 , та архівними довідками, виданими Галузевим державним архівом Міністерства оборони України від 15 грудня 2016 року та 16 травня 2017 року.
19. 31 січня 2017 року позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області для оформлення пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 10 років, надавши при цьому посвідчення учасника ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС у 1986 році другої категорії; довідку військової частини № НОМЕР_2 ; військовий квиток та уточнюючу архівну довідку про участь у ліквідації аварії на ЧАЕС з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
20. Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 9 від 12 березня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за відсутністю підтвердження періоду роботи заявника в зоні відчуження первинними документами в установленому законом порядку.
21. Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
22. Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
23. Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
24. Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25. Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.
26. Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
27. Порядком № 22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
28. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
29. Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
30. Згідно статті 65 Закону № 796-XII, документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
31. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
33. Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.
34. Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 796-XII, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
35. В свою чергу, довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
36. З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
37. Подібна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 205/8713/16-а, від 25 листопада 2019 року у справі № 464/4150/17, від 09 січня 2020 року у справі № 363/3976/16-а та від 26 березня 2020 року у справі № 652/610/16-а.
38. Як вбачається з матеріалів справи та судами попередніх інстанцій встановлено, Полтавською обласною державною адміністрацією 10 листопада 1992 року ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), серії НОМЕР_1 .
39. На момент звернення до суду з вищевказаним позовом йому виповнилося
50 років. Він брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08 травня 1986 року по 15 травня 1986 року в складі військової частини № НОМЕР_2 .
40. В архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 5/5141 від 15 грудня 2016 року зазначено, що ОСОБА_1 , згідно з наказами командира військової частини № НОМЕР_2 по стройовій частині, вибув у відрядження з 08 травня 1986 року з виїздом в населений пункт Терехово Чорнобильського району Київської області для забезпечення зв'язку з штабом КВО (наказ № 116), прибув 15 травня 1986 року (наказ № 122).
41. У витязі з історичного формуляру військової частини № НОМЕР_2 зазначено, що військова частина № 21020 внесена до переліку військових частин, що були задіяні для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03 травня 1986 року. Окремі книги наказів по виїздам в зону не заводилися, журнал обліку для радіаційного опромінення не заводився, вимірювання не здійснювалися.
42. Доводи скаржника стосовно того, що довідка військової частини № 21020 про участь позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 08.05.1986 року по 15.05.1986 року (зазначений № 115) та архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 15.12.2016 року № 5/5141 мають розбіжності у номері наказу про відрядження позивача до зони відчуження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (зазначений № 116) не може бути підставою, передбаченою чинним законодавством для відмови у призначенні пенсії позивачеві відповідно до норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку.
43. Із змісту вказаних довідок встановлено, що позивач був направлений у відрядження з 08.05.1986 по 15.05.1986 в район Чорнобильської АЕС в/ч № 21020.
44. Таким чином, аналізуючи вищенаведені положення нормативних актів та інформації, яка міститься в довідках, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08 травня 1986 року по 15 травня 1986 року, а тому має право на призначення державної пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років є протиправними.
45. За встановлених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
46. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з судовими рішеннями.
47. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
48. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
49. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду міста Полтави від 03 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
В.М. Шарапа
Т.Г. Стрелець ,
Судді Верховного Суду