18 червня 2020 року
м. Київ
справа №130/195/20, адміністративне провадження №К/9901/13754/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А, Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2020р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Браїлівської селищної ради, Виконавчого комітету Браїлівської селищної ради про скасування рішення,
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2020р., залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2020р. адміністративний позов повернуто скаржнику.
Позивач з судовими рішеннями не погодився і звернувся до суду з касаційною скаргою.
25.05.2020р. до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Судами встановлено, що 24.09.2019 року відповідачем було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач 13.12.2019 року оскаржив її до суду.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2020р. позов було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статті 160 КАС України, оскільки до скарги позивачем додано постанову Браїлівської селищної ради Жмеринського району, Вінницької області про притягнення його до адміністративної відповідальності, зміст якої неможливо прочитати у зв'язку з її неякісною копією; скаргу подано до суду з пропуском 10 - денного терміну визначеного частиною 2 статті 286 КАС України, та скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 160 КАС України.
05.02.2020р. позивачем на виконання ухвали суду від 28.01.2020 року до суду першої інстанції було надано позовну заяву з усунутими недоліками.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2020р., залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2020р. адміністративний позов повернуто скаржнику.
Судами встановлено, що позивачем не надано належної копії оскаржуваної постанови, проте, суди зазначають, що в позовній заяві позивач просив суд витребувати таку копію у виконавчого комітету Браїлівської селищної ради № 11 разом з матеріалами адміністративного правопорушення.
Суди виходили з того, що як на підставу поважності пропуску строку звернення з позовом до суду позивач, як вперше так і в друге в адміністративному позові вказує на те, що копію оскаржуваної постанови від 24.09.2019р. отримав у Жмеринському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області лише 04.12.2019 року, а скаргу до Жмеринського міськрайонного суду подав 13.12.2019 року, а тому на його думку він не пропустив строк звернення до суду.
Судами встановлено, що позивач в прохальній частині оновленої позовної заяви просить суд витребувати з Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відомості про отримання ним оскаржуваної постанови.
Суди виходили з того, що учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази може подати клопотання про їх витребування. Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, жодного обґрунтування неможливості самостійно надати докази дати отримання оскаржуваної постанови позивачем до суду не надано. Позивачем також не зазначено, які саме докази містяться у Жмеринському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Повертаючи адміністративний позов особі, яка її подала, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі, оскільки до позовної заяви не надано копії постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Браїлівської селищної ради №11, належної якості та доказів, які б підтверджували дату отримання оскаржуваної постанови.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.02.2020р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Браїлівської селищної ради, Виконавчого комітету Браїлівської селищної ради про скасування рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук