Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа №826/2249/17
адміністративне провадження №К/9901/35112/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Весніна Сергія Олександровича
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року (суддя Добрянська Я.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (колегія у складі суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М.)
у справі № 826/2249/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський",
за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 09.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про:
- визнання протиправними дій та скасування рішення Відповідача про визнання нікчемними транзакцій (перерахування та зарахування) коштів на поточний рахунок Позивача у сумі 120 000,00 грн із застосуванням наслідків такої нікчемності, що оформлено наказом №42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності;
- визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язання Відповідача включити Позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з наданням додаткової інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про Позивача для внесення даних до Загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. 14.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року. У своїй скарзі Позивач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2017 відкрито касаційне провадження. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участю його представника, однак ухвалою своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в його задоволенні.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами встановлено, що 7.05.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) №980-005-000002483 та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснення розрахунково-касового обслуговування.
6. 17.05.2016 між позивачем та ТОВ ««Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-005-000240750 «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно). Згідно пункту 1.1 цей договір укладено між позивачем (сторона 1) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (сторона 2). Так, позивачем за умовами договору передано 120 000,00 грн. у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
7. З наявного в матеріалах справи платіжного доручення вбачається, що з поточного особового рахунку позивача в банку перераховано 17.05.2016 суму 120 000,00 грн на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
8. У подальшому на підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банк».
9. Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Юрію Петровичу. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016. З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.
10. На звернення позивача щодо повідомлення про включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або підстав щодо не включення його до реєстру вкладників у ПАТ «Банк Михайлівський», 12.08.2016 листом №3Г3/2121/1 Уповноваженою особою Фонду повідомлено про нікчемність правочинів, а саме, що перекази коштів, здійснені ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 в сумі 120 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-005-000240750 від 07.05.2016» на рахунок № НОМЕР_1 що належить ОСОБА_1 є нікчемним.
11. Під час розгляду справи представником відповідача долучено до матеріалів справи виписку по особовим рахункам позивача, копію наказу № 42/2 від 01.06.2016 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є «нікчемними», копію Акту № 2 від 01.06.2016 «Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності» з додатком 1 до акту «Ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) виконання Банком платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 гривень, витяг з Додатку 2 до Акту № 2 від 01.06.2016 «Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», копію наказу № 27/1 від 24.05.2016 «Про створення комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними», копію наказу № 2 від 13.07.2016 «Щодо діяльності комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними», копію постанови Правління НБУ від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», копію Постанови Правління Національного банку України від 27.04.2016 № 295/БТ «Про окремі питання діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління НБУ від 22.12.2015 № 917/БТ, копію рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.01.2017 № 265 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та від 01.09.2016 № 1702 «Про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський».
12. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 18.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення прав вимоги № 1805.
13. Згідно з умовами договору відступлення № 1805 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги.
14. Перелік кредитних договорів, права за якими відступається Банку, міститься в реєстрі кредитних договорів. Відповідно до реєстру Банк придбав права вимоги за 106 265 кредитними договорами на загальну суму 1 061 074 939,79 гривень за ціною 870 000 000,00 гривень.
15. 19.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення прав вимоги № l. Згідно з умовами цього договору відступлення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язалось відступити Банку права вимоги, що належать ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами.
16. Перелік договорів, права за якими відступаються Банку з боку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», міститься в реєстрі Основних договорів.
17. Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру. Вартість відступлення права вимоги за 26-ю договорами купівлі-продажу цінних паперів склала 561 585 182,51 грн.
18. Відповідач вважав, що банком порушено обмеження, що накладені постановою № 917 зі змінами внесеними Постановою № 295, в частині проведення кредитних операцій на суму 1 431 957 997, 25 грн. на підставі укладення таких правочинів.
19. Не погоджуючись з такою позицією та вважаючи описану вище бездіяльність та рішення незаконними, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів у судовому порядку.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем обґрунтовано обмежено право Позивача на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду, оскільки укладений Позивачем з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір на суму 120 000,00 грн по своїй природі не є вкладом в його розумінні, передбаченому Законом України «Про банки та банківську діяльність» та не прирівняний до вкладу відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг».
21. Однак, гарантії Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на Позивача, кошти в сумі 120 000,00 грн зараховані 19.05.2016 на рахунок Позивача на підставі нікчемного правочину, а тому відсутні правові підстави для визнання оспорюваного рішення уповноваженої особи Фонду протиправним та зобов'язання вчинити дії по включенню Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунків коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Позивач у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову повністю з наступних підстав.
23. Зазначає, що всупереч норм чинного законодавства України, його не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а в подальшому і до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
24. 28.08.2017 надійшов відзив від Відповідача, в якому він покликався на обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
25. Стверджує, що кошти отримані згідно з двостороннім договором позики і не вважаються вкладом, а також не врахували, що оскаржувана бездіяльність пов'язана з виконанням передбачених законодавством дій щодо перевірки правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.
26. Крім того, не звернули увагу, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів відносно банку діяла постанова правління НБУ від 22.12.2015 №917/БТ, яку банк порушив, та на чинний наказ тимчасової адміністрації банку №42/2 від 01.06.2016 про визнання нікчемними правочинів (транзакцій).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Перевіряючи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
30. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
31. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
32. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
33. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
35. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
36. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
37. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
38. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
39. Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
40. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
41. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
42. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
43. Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
44. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
45. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
46. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).
47. Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
48. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
49. Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
50. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача.
51. У частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
52. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
53. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
54. Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
55. При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
56. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI.
57. З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв'язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.
58. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.
59. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.
60. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:
- поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов'язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;
- встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов'язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;
- встановлення обов'язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
61. 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
62. Фонд зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
63. Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
64. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.
65. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.
66. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.
67. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).
68. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем.
69. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти (повернені з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр") станом на 19.05.2016, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою.
70. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
71. Аналогічна позиція відображена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 21.12.2019 у справі № 823/1674/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
72. З урахуванням наведеного, Суд не погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність зобов'язання включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фону.
73. Отже, колегія суддів не погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції, що позивач не є особою, що набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а отже, неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.
74. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
75. При цьому, Суд вважає за потрібно вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.
76. Діюча редакція Порядку №14 (від 28.08.2018) передбачає, що протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
77. Отже, належним способом захисту прав Позивача буде зобов'язати Відповідача надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків Позивач має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
78. Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення Відповідача про визнання нікчемними транзакцій (перерахування та зарахування) коштів на поточний рахунок Позивача у сумі 120 000,00 грн із застосуванням наслідків такої нікчемності, що оформлено наказом №42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, Суд зазначає таке.
79. Згідно з ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
80. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
81. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
82. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.
83. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
84. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
85. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
86. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
87. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
88. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення Відповідача про визнання нікчемними транзакцій (перерахування та зарахування) коштів на поточний рахунок Позивача у сумі 120 000,00 грн із застосуванням наслідків такої нікчемності, що оформлено наказом №42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності.
89. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
90. Відповідно до квитанції від 08.02.2017 за подання позовної заяви Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1280 грн, за подання апеляційної скарги - 1408 грн (квитанція від 20.06.2017), за подання касаційної скарги - 1536 грн (квитанція від 11.08.2017).
91. Враховуючи зазначене та у зв'язку із задоволенням однієї із позовних вимог немайнового, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із позовом підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду, що становить 2112 грн.
Керуючись ст. 341, 345, 352, 354, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Весніна Сергія Олександровича задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року у справі № 826/2249/17 скасувати.
3. Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
4. Закрити провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення Відповідача про визнання нікчемними транзакцій (перерахування та зарахування) коштів на поточний рахунок Позивача у сумі 120 000,00 грн із застосуванням наслідків такої нікчемності, що оформлено наказом №42/2 від 01.06.2016 в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності.
5. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
6. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу №980-005-000002483 від 17.05.2016 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
7. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 2112 грн (дві тисячі сто дванадцять гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб