18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/3086/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги (із додатковими поясненнями) Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 (у складі колегії суддів: Антонік С.Г. (головуючий), Березкіна О.В., Іванов О.Г.)
у справі № 908/3086/19
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя»
про стягнення 25 274,06 грн,
25.05.2020 Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 у справі № 908/3086/19.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго», Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №908/3086/19, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 25 274,06 грн, що є значно меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа № 908/3086/19 є малозначною.
Вказівка ПАТ «Запоріжжяобленерго» на те, що «зазначена справа має фундаментальне значення для єдиного підходу формування однакової судової практики в цій категорії справ», яка може підпадати під дію підпункту «а» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК, не береться до уваги Судом, оскільки жодних обґрунтувань відсутності єдиної правозастосовчої практики розгляду судами спорів у подібних правовідносинах у касаційній скарзі ПАТ «Запоріжжяобленерго» не наведено.
Покликання ПАТ «Запоріжжяобленерго» на необхідність забезпечення скаржникові права на доступ до суду у випадку оскарження ним постанови у малозначній справі є неспроможними, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК. За змістом пункту 2 частини 3 цієї статті не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім визначених процесуальним законом випадків.
Згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Отже, встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, а зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду», що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Вивчивши і проаналізувавши матеріали поданої ПАТ «Запоріжжяобленерго» касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Суд не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/3086/19.
За результатами перевірки матеріалів касаційної скарги ПАТ «Запоріжжяобленерго» Судом також взято до уваги відсутність документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги, однак Суд не надає скаржникові строку для усунення цього недоліку, оскільки наявні передбачені процесуальним законом підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 908/3086/19 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020.
2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами на 11 аркушах надіслати скаржникові.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: І. С. Міщенко
В. Г. Суховий