18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/885/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 (у складі колегії суддів: Савченко Г.І. (головуючий), Демидюк О.О., Тимошенко О.М.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2020 (суддя Машевська О.П.)
у справі № 906/885/19
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Приватного підприємства «Проспер»
про стягнення 109 896,01 грн,
09.06.2020 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 та рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2020 у справі № 906/885/19.
Розглянувши матеріали касаційної скарги АТ «Українська залізниця», Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 906/885/19, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 109 896,01 грн, що є значно меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа № 906/885/19 є малозначною.
Підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК, за яких суд міг би визнати, що судові рішення у справі № 906/885/19 підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі АТ «Українська залізниця» взагалі не наведено.
Вивчивши і проаналізувавши матеріали поданої АТ «Українська залізниця» касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Суд також не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 906/885/19.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/885/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 та рішення Господарського суду Житомирської області від 22.01.2020.
2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами на 12 аркушах (у тому числі платіжним дорученням від 05.06.2020 №2807027 на суму 3 842,00 грн) надіслати скаржникові.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: І. С. Міщенко
В. Г. Суховий