Справа № 466/3088/20
15 червня 2020 року Шевченківський районний суд міста Львова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження за №12020140090000997 від 04.04.2020 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, із вищою освітою, не придатного до військової служби, працездатного, непрацюючого, неодруженого, раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-
ОСОБА_4 04.04.2020 року приблизно о 03 год. 06 хв., перебуваючи поблизу будинку, що знаходиться на вул. Шевченка, 388 у м.Львові, в результаті словесного конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілестих ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_6 правою та лівою руками декілька ударів в обличчя зліва, чим спричинив йому згідно висновку судово-медичного експерта № 475 від 04.04.2020 року тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з наявністю синця в очній ділянці зліва і контузією лівого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини. Пояснив, що дійсно 04.04.2020 року поблизу будинку, що знаходиться на вул. Шевченка, 388 у м.Львові в ході конфлікту з потерпілим, завдав останньому тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України. Цивільний позов не заявляв.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12020140090000997 від 04.04.2020 року.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину повністю і об'єктивно доведена, його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.125 України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров1я.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття; обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
При призначенні покарання суд керується положеннями ст.50 КК України, частина 2 якої визначає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.
Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальних витрат немає.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 України, та обрати покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень).
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокуророві.
Вирок надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_8 -Шумська