номер провадження справи 15/54/20
15.06.2020 Справа № 908/635/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Лута Веніаміна Олександровича, м. Київ про уточнення та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Лут Веніаміна Олександровича, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм", 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17; 69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 9-А
про стягнення коштів
за участі секретаря судового засідання Осоцький Д.І.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору
27.05.2020 рішенням Господарського суду Запорізької області позов Фізичної особи - підприємця Лут Веніаміна Олександровича, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про надання транспортних послуг № 84п/19 від 16.09.2019 в сумі 227 738,94 грн. задоволено у повному обсязі.
01.06.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Фізичної особи - підприємця Лута Веніаміна Олександровича, м. Київ про уточнення та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/635/20.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 заяву Фізичної особи - підприємця Лута Веніаміна Олександровича, м. Київ про уточнення та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/635/20 прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви на 15.06.2020 о/об 10 год. 00 хв.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В судове засідання 29.05.2020 представники сторін не з'явились. Про час та місце слухання справи сторін повідомлено у встановленому порядку.
Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат пов'язаних з розглядом справи, понесених позивачем на правничу допомогу.
Позивачем у позові було зазначено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у сумі 9100,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ним послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Правову допомогу позивачу надавало Адвокатське об'єднання "ЮРЛЮКССЕРВІС" згідно з договором про надання правової допомоги № ПЗ-03/2020 від 10.02.2020. Відповідно до умов вказаного Договору: Адвокатське об'єднання в особі керуючого партнера Лишенко С.С. приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме стосовно захисту прав та інтересів клієнта на території України. (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору визначено, що адвокатське об'єднання на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги:
а) представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судах, органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності, при розгляді правових питань;
б) дає консультації та довідки з правових питань, що виникають у діяльності клієнта чи інших осіб на його вимогу;
в) здійснює захист прав та інтересів клієнта чи визначених ним осіб;
г) виконує інші юридичні дії в інтересах клієнта.
Адвокатське об'єднання для виконання своїх зобов'язань за цим договором визначає партнера(ів) адвоката(ів) та його помічника(ів) або співробітника(ів), який(які) будуть представляти інтереси клієнта передбачені п.2.1.2 договору. У випадках, якщо допомога надається не керуючим партнером адвокатського об'єднання для виконання вказаних зобов'язань адвокатське об'єднання видає довіреність або ордер на представлення інтересів клієнта, передбачених п.2.1.2 договору,(п. 2.1.3 договору).
Як встановлено господарським судом, у даній справі інтереси відповідача представляв адвокат Лишенко С.С. згідно ордеру правової допомоги АР № 1000784 від 05.03.2020 та адвокат Пругло М.С., згідно ордеру правової допомоги АР № 1013856 від 13.04.2020.
Позивачем в підтвердження понесених ним судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, надано до суду:
- договір про надання правової допомоги № ПЗ-03/2020 від 10.02.2020;
- ордер адвоката Лишенко С.С. АР № 1000784 від 05.03.2020;
- ордер адвоката Пругло М.С. АР № 1013856 від 13.04.2020;
- платіжне доручення № 76 від 18.02.2020, згідно з якими позивачем оплачено вартість послуг в розмірі 1500,00 грн;
- платіжне доручення № 81 від 04.03.2020, згідно з якими позивачем оплачено вартість послуг в розмірі 5500,00 грн;
- платіжне доручення № 99 від 24.04.2020, згідно з якими позивачем оплачено вартість послуг в розмірі 2400,00 грн;
- платіжне доручення № 107 від 28.05.2020, згідно з якими позивачем оплачено вартість послуг в розмірі 1200,00 грн;
- платіжне доручення № 76 від 18.02.2020, згідно з якими позивачем оплачено вартість послуг в розмірі 1500,00 грн;
- акт надання юридичної допомоги № 1 за договором про надання правової допомоги № ПЗ-03/2020 від 10.02.2020 на суму 10 600,00 грн;
- прас-лист на послуги по договору № ПЗ-03/2020 від 10.02.2020.
Позивачем у заяві про уточнення та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу зазначено які послуги з правової допомоги на момент закінчення справи були надані позивачу, а саме:
- 2 000,00 грн - складання та направлення претензії до відповідача;
- 500,00 грн - надання консультації щодо стягнення заборгованості;
- 500,00 грн - проведення перемовин з представниками відповідача та збір доказової бази;
- 4000,00 грн - складання та подача позовної заяви до суду;
- 3600,00 грн - за участь у трьох судових засіданнях, по 1200 грн кожне.
На загальну суму 10 600, 00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи № 908/635/20 в частині 10 600,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Заяву Фізичної особи - підприємця Лута Веніаміна Олександровича, м. Київ про уточнення та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/635/20 - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм", 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 32061200) на користь Фізичної особи - підприємця Лут Веніаміна Олександровича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 600,00 грн (десять тисяч шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусу хвороби (COVID-19)», розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту:
« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст додаткового рішення підписаний 18 червня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов