Справа № 240/731/20
18 червня 2020 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Моніч Б.С., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 21 квітня 2020 року залишено апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору. При цьому, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути виявлені недоліки.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Продовжено термін для усунення недоліків апеляційної скарги, надавши 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали суду від 20 травня 2020 року скаржником повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке вмотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів призначених на цю мету, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Особливості зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані положеннями статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, частиною 1 статті 133 КАС України визначено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, суд зауважує, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія вказаної норми закону щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру чи звільнення від сплати.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З урахуванням вищезазначеного, можливо дійти висновку, що оплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відтак, беручи до уваги те, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можливо забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини на які посилається апелянт, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Водночас, суд зазначає, що у разі задоволення вказаного клопотання, такі дії можуть розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року в справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом із тим, апеляційний суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13 листопада 2018 року у справі №804/958/17, де вказано, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлене Військовою частиною НОМЕР_1 клопотання про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В свою чергу 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.
Вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 121, 298 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
2. Продовжити термін для усунення недоліків апеляційної скарги, надавши строк протягом п'яти днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
3. Роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
4. У випадку невиконання вимог даної ухвали, судом будуть застосовані заходи процесуального примусу передбачені частиною 1 статтею 145 КАС України.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.