Постанова від 17.06.2020 по справі 400/41/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/41/20

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Южноукраїнського ОУПФУ Миколаївської області щодо здійснення перерахунку його пенсії;

- скасувати рішення Южноукраїнського ОУПФУ Миколаївської області за №94807011796, яким 1.10.2017р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до розпорядження №117595 від 19.12.2016р., із застосуванням коефіцієнта стажу 0,58725 та виплатити суму недоплаченої пенсії в розмірі 71 873,58грн., та здійснити повний розрахунок раніше виплачених сум, починаючи з 1.01.2018р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він з 17.12.2014р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пільгову пенсію за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" та ст.114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

8.12.2017р. Пенсійним органом прийнято рішення за №94807011796, на підставі якого ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії із застосуванням величину оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Листом за №12797/02.16 від 25.11.2019р. ГУ ПФУ у Миколаївській області повідомило позивача про те, що йому здійснено перерахунок пенсії відповідно до п.4-3 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовано коефіцієнт стажу 0,43500.

Позивач вважає, що такі дії та оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області є незаконними та протиправними, оскільки призвели до зменшення розміру його пенсії.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, інші сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган при перерахунку пенсії ОСОБА_1 правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016р. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а тому відсутні підстави вважати, що УПФ звужено конституційні права позивача.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Миколаївській області, яке є правонаступником Южноукраїнського ОУПФУ Миколаївської області та з 17.12.2014р. отримує пільгову пенсію за Списком №1 у відповідності до п.«а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку із набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1.10.2017р. пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, про що прийнято рішення за №94807011796 від 8.12.2017р..

Позивач вважає, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії на підставі рішення за №948070117596 від 8.12.2017р. незаконно зменшив коефіцієнт стажу із 0,58725 до 0,43500. Такі зміни суперечать ст.22 Конституції України, оскільки відбулося звуження змісту та обсягу його прав.

Перевіряючи правомірність дій та рішень пенсійного органу, з урахування підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за №1058-IV (надалі - Закон №1058).

У відповідності до ста.25 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), коефіцієнт страхового стажу відповідно визначався виходячи з показників суми місяців страхового стажу, а також величини оцінки 1 року страхового стажу (1,35%) із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс=(См*Вс)/100%*12, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

З 11.10.2017р. набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3.10.2017р. за №2148-VIII (надалі - Закон №2148), яким у ч.1 ст.25 Закону №1058 друге речення абзацу п'ятого викладено в редакції, згідно з якою за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Вказаним Законом розділ XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено, зокрема п.4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148, з 1.10.2017р. перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016р. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, судова колегія зазначає, що з 1.10.2017р. всі пенсії, які були призначені відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом №2148, підлягали перерахунку із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016р. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

В даному випадку спірні правовідносини виникли у зв'язку із перерахунком пенсії позивача на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» за №2148-VIII від 3.10.2017р.. Під час перерахунку було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії - 1,35%.

Як вбачається із матеріалів справи, що пенсію позивачу призначено у відповідності до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.08.2017р., тобто до набрання чинності Законом №2148, у зв'язку із чим, пенсія позивача, у відповідності до вище вказаних положень підлягала перерахунку з врахуванням п.4-3 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що згідно із положеннями абз.2 п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2148, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

У відповідності до наведених норм, розмір перерахованої позивачу пенсії з 1.10.2017р. визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 1.10.2017р. перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3 764,4грн..

Вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх незастосування.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 5.02.2020р. у справі за №822/3781/17.

Що стосується посилань позивача на те, що УПФ здійснивши перерахунок його пенсії з 1.10.2017р. з протиправним пониженням його індивідуального коефіцієнту страхового стажу з 1,35 (0,56813) до 1 (0,42083), тим самим зменшив розмір його пенсії, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося, що положеннями абз.2 п.2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2148 встановлено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Як встановлено судом першої інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що розмір пенсії ОСОБА_1 після проведення перерахунку пенсії збільшився з 8 920,95грн. до 9 653,29грн..

Таким чином, судова колегія зазначає, що враховуючи, що виплата пенсії позивачу з 1.10.2017р. здійснювалася у розмірі не меншому, ніж до 1.10.2017р., то звуження обсягу прав і свобод позивача через перерахунок пенсії не відбулось.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки пенсійним органом при перерахунку пенсії позивача не порушено будь-яких прав останнього.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Попередній документ
89885713
Наступний документ
89885715
Інформація про рішення:
№ рішення: 89885714
№ справи: 400/41/20
Дата рішення: 17.06.2020
Дата публікації: 22.06.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.04.2020)
Дата надходження: 13.04.2020
Предмет позову: визнання дій неправомірними, скасування рішення №94807011796, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
17.06.2020 12:30 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРАДОВСЬКИЙ Ю М
суддя-доповідач:
ГРАДОВСЬКИЙ Ю М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
за участю:
Соколенко В.О. - помічник судді
заявник апеляційної інстанції:
Тончилов Валерій Олександрович
секретар судового засідання:
Шатан В.О.
суддя-учасник колегії:
КРУСЯН А В
ЯКОВЛЄВ О В