18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 337/290/20 2а/337/22/2020)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 24 квітня 2020 року (суддя Кучерук І.Г.) у справі №337/290/20 (провадження №2а/337/22/2020) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції в особі інспектора першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Довгої Юлії Андріївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1992074 від 18 січня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтованість та неправомірність оскарженого рішення, оскільки винесене відповідачем за відсутності події та складу правопорушення, без наявності належних доказів вчинення такого.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 24 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду фактично мотивовано тим, що відповідачем надано докази (диск з відеозаписом), які свідчать про порушення позивачем вимог ПДР, що, у свою чергу, свідчить про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позиція позивача фактично полягає у тому, що суду не було надано допустимих доказів, які б свідчили про порушення позивачем ПДР, у зв'язку з чим суд дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із такого.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 18.01.2020р. інспектором першого батальйону першої роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Довгою Ю.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК №1992074, згідно з якою позивач 18.01.2020р., керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку ТЗ на перехресті з круговим рухом, чим порушив п.15.9 ґ ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з наданих відповідачем доказів (запис відеореєстратора) можливо дійти висновку про порушення позивачем п.15.9 «ґ» ПДР.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п.15.9 «ґ» ПДР зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, порушення правил зупинки створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст..283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Отже диск з відеозаписом, який надавався відповідачем суду першої інстанції, може бути визнаний доказом у справі, якщо відомості про нього (про технічний запис, яким він здійснений) зазначені у постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови у ньому відсутні відомості про докази, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Тобто наданий відповідачем диск з відеозаписом неможливо визнати належним та допустимим доказом, який би підтверджував обставини, що зазначені в оскаржуваній постанові.
Оскільки відповідачем не було надано суду допустимих доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача, то суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини позивача та правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову.
З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 630,60грн, який сплачений за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 24 квітня 2020 у справі №337/290/20 (провадження №2а/337/22/2020) - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1992074 від 18 січня 2020 року - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 630грн.60коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 18.06.2020р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк