про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2020 року м. Рівне№460/4257/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу із 11 грудня 2019 року по 10 червня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати відповідача здійснити із 11 грудня 2019 року по 10 червня 2020 року нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі з тих підстав, що позивач живе за рахунок пенсії, а іншого заробітку не має, сплата судового збору наразі є обтяжливим для позивача.
Щодо обгрунтованості заявленого клопотання суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674 суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що лише у виняткових випадках суд може звільнити від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, не порушуючи принципу юридичної рівності сторін та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об'єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами, та на підставах, встановлених законом.
Тобто, саме матеріальне становище сторони є тим визначальним критерієм, який враховується судом при вирішенні питання про, зокрема, відстрочення сплати судового збору.
До позовної заяви позивачем додано копію трудової книжки та довідку про доходи № 0717 7970 3311 1764 від 10.06.2020 № 1853/02.9, видану Зарічненським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, згідно з якою загальний розмір пенсії позивача протягом січня-червня 2020 року склав 12200,00 грн.
Водночас, позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надано суду жодних доказів, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, що не дозволяє визначити дійсний майновий стан позивача для цілей вирішення заявленого клопотання щодо відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для вирішення питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору за даною нормою позивачу слід подати суду довідку про доходи за 2019 рік.
Враховуючи викладені позивачем обставини, для з'ясування майнового стану позивача та вирішення питання відстрочення сплати судового збору, суд пропонує подати довідку про розмір пенсії протягом 2019 року та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо отримуваних інших доходів за 2019-2020 роки.
За таких обставин суд констатує відсутність належних та достатніх документів, які підтверджують підстави відстрочення сплати судового збору у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102,00 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та сплати позивачу відповідних пенсійних виплат згідно зі статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати провести відповідні нарахування та виплати.
Суд враховує, що за висновками Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, поданий позивачем адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру, тому за подання до суду даного позову належить сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн (2102,00 грн х 0,4).
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків із зазначенням номера справи, до якої долучити оригінал документа про сплату судового збору у сумі 840,80 грн або довідку про розмір пенсії за 2019 рік та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо отримуваних доходів за 2019-2020 роки.
Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не більше 5 днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Нор У.М.