17 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2428/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С.
розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії з обмеженням її максимального розміру на підставі частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з дня призначення, тобто з 29.12.2017, перерахунок призначеної позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату (доплату) різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час.
Під час розгляду справи суд
12 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2428/20, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вважає, що при виплаті йому вказаної пенсії відповідач безпідставно застосував положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо обмеження пенсії максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів.
25.05.2020 відповідач надав відзив на позов /а.с. 36-37/, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідно до частини 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 жовтня 2011 року. Оскільки пенсія позивачу призначена у грудні 2017 року, то вказані положення Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” до ОСОБА_1 не застосовуються.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 з 29.12.2017 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
06.06.2019 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №440/508/20 та на підставі довідки від 02.01.2018 №6, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого з 29.12.2017 виплаті підлягало - 1039,35 грн, з січня 2018 року - 12407,59 грн, з лютого по травень 2018 року - 13730 грн, з липня по листопад 2018 року - 14350 грн, з грудня 2018 року по травень 2019 року - 14970 грн /а.с. 34/.
Не погоджуючись з проведеним перерахунком, позивач звернувся до пенсійного органу зі скаргою від 11.12.2019, у якій просив провести перевірку правильності перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №440/508/20 на предмет відповідності розміру донарахувань /а.с. 15/.
Листом від 24.01.2020 №6365/К-03 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №440/508/20 йому було проведено перерахунок з 29.12.2017 з грошового забезпечення на загальну суму 15075,13 грн, в т.ч.: посадовий оклад - 1688 грн, оклад за військове звання - 130 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 727,20 грн, розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за виконання важливих завдань, премія, щомісячна додаткова грошова допомога) - 12529,59 грн. Основний розмір пенсії становив 70% грошового забезпечення за вислугу років 27 років у розмірі 10552,59 грн. До пенсії ОСОБА_1 додатково нараховано: підвищення як учаснику бойових дій - 363 грн, цільова допомога інваліду війни - 40 грн, надбавка за неповнолітнього утриманці сина Володимира - 726 грн, надбавка за неповнолітнього утриманці сина Михайла - 726 грн. Загальний розмір пенсії, з урахуванням статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” становив 10740 грн. В результаті проведених перерахунків розмір пенсії становив: з 01.01.2018 - 12407, 59 грн, з 01.02.2018 - 13730 грн. Починаючи з 01.07.2018 Карачуну проведений уточнений перерахунок пенсії, у зв'язку з оновленням програмного забезпечення, з урахуванням статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зазначено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 був здійснений відповідно до чинного законодавства та вищевказаного рішення суду /а.с. 16-17/.
Не погоджуюсь зі зазначеним вище, позивач звернувся до суду з даним позовом до ГУ ПФУ в Полтавській області.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (у редакції, чинній станом на 29.12.2017) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.12.2015 №911-VIII (чинна з 01.01.2016 по 20.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, буквальне розуміння змін внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 08.08.2019 у справі №522/3271/17.
Висновки щодо правозастосування
У відзиві на позовну заяву відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на приписи статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, які в редакції Закону №1774-VIII визначають, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Посилання на цю норму суд оцінює критично, оскільки згідно з положеннями частин першої та третьої статті 1-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Крім того відповідач посилався як на підставу застосованого обмеження сум виплачуваної пенсії на частину 5 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Суд зауважує, що посилання на вказану норму є необґрунтованим, оскільки частина 5 даної статті не містить будь-яких норм щодо обмежень граничних розмірів виплачуваної пенсії.
Про обмеження виплачуваної пенсії йшлося у частині 7 статті 43, яка, як вже зазначалося вище, була визнана неконституційною 20.12.2016 рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016.
Суд, керуючись висновками Верховного Суду в аналогічних справах (наприклад, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17 та від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17), вказує, що зміни щодо тимчасових обмежень розміру виплачуваних військовим пенсіонерам пенсій були в черговий раз внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII саме у статтю 43 частину 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. А остання станом на дату набрання чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII - вже не існувала в силу визнання її неконституційною рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016. Тому зміни щодо обмеження були внесені до неіснуючої статті закону, а отже слід зробити висновок, що у тілі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” норма щодо обмеження розміру виплачуваної пенсії відсутні.
Окремо суд звертає увагу на те, що Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є спеціальним законом, який врегульовує спірні правовідносини у справі, що розглядається, а тому зміна умов і норм пенсійного забезпечення не може врегульовуватись окремим нормативно-правовим актом - Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, який не було внесено відповідних змін до законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відтак цей закон не є законодавством про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу, у пенсійного органу не було жодних підстав застосовувати до розміру пенсії позивача обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Резюмуючи, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку пенсії з обмеженням її максимального розміру на підставі частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області провести з дня призначення, тобто з 29.12.2017, перерахунок призначеної позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату (доплату) різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.12.2017 року зі застосуванням обмеження її максимального розміру на підставі частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 29.12.2017 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 ) пенсії без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату (доплату) різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков