03 червня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4616/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пуленко М.І.,
представника позивача - Яковенка О.В.,
представника відповідача - Александрової Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 7.10.2019 №0014385333 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 59887,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового (податкового) зобов'язання з огляду на порушення контролюючим органом порядку прийняття спірного рішення.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 35-36/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення з огляду на невиконання платником податків обов'язку зі сплати узгоджених сум грошового (податкового) зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України. Так, за матеріалами камеральної перевірки позивачем несвоєчасно сплачено суму орендної плати за землю, донарахованої контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. При цьому, представник відповідача звертав увагу на те, що позивач податкові повідомлення-рішення про нарахування орендної плати у визначеному законом порядку не оскаржив, визначені такими рішеннями податкові зобов'язання сплатив, однак несвоєчасно, що і слугувало підставою для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.
3. Інші заяви учасників справи.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням строку його прийняття, визначеного пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України /а.с. 72-73/.
Представник відповідача надала до суду заперечення на відповідь, у якому звертала увагу на те, що окремі недоліки акта камеральної перевірки та спірного рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття оспорюваного рішення /а.с. 93-94/.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників (у порядку письмового провадження).
Ухвалою від 14.01.2020 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду 24.02.2020 підготовче засідання відкладено на 5.03.2020.
5.03.2020 підготовче засідання не відбулось з огляду на перебування головуючого судді у відрядженні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.
Підготовчі засідання 25.03.2020 та 15.04.2020 відкладались за клопотанням представників сторін з огляду на запровадження на території України карантину.
У підготовчому засіданні 21.05.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 3.06.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.
Обставини справи
Позивачем з Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області укладено договори оренди землі від 9.09.2015 та 10.09.2015, на умовах яких ОСОБА_1 набув право строкового платного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5321681200:00:003:0415 та 5321681200:00:002:0420 відповідно для ведення фермерського господарства, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями договорів оренди та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права /а.с. 14-17, 18, 19-22, 23/.
Відповідачем у 2018, 2019 роках приймались податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю.
Зокрема, податковими повідомленнями-рішеннями від 27.06.2018 №№ 503457-1306-1612 та 503458-1306-1612 позивачу було визначено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 321113,42 грн та 434169,30 грн відповідно /а.с. 41/, а податковими повідомленнями-рішеннями від 17.06.2019 №№ 8468324-5313-1612 та 8468323-5313-1612 - податкове зобов'язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 321113,42 грн та 434169,30 грн відповідно /а.с. 41 - зворот, 42/.
Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені платнику податку, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень /а.с. 41, 42 - зворот/.
Відомості про оскарження цих рішень у визначеному законом порядку в матеріалах справи відсутні.
9.09.2019 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питання дотримання платником податків ОСОБА_1 граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по Голобородьківській сільській раді.
Результати перевірки оформлені актом від 9.09.2019 №24263/16-31-53-13-12/ НОМЕР_1 /а.с. 40/, у якому констатовано, що платником податку несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2018, 2019 роки, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, чим порушено вимоги пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України.
Акт перевірки від 9.09.2019 №24263/16-31-53-13-12/ НОМЕР_1 вручено платнику податку 16.09.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3950034270120 /а.с. 39 - зворот/ та не заперечувалось позивачем.
7.10.2019 на підставі акта перевірки від 9.09.2019 №24263/16-31-53-13-12/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0014385333 про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України у розмірі 59887,86 грн /а.с. 39/.
Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Джерела права /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У силу положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Поряд з цим, як визначено підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
За змістом підпунктів 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата); плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Водночас, як визначено абзацом першим пункту 286.5 цієї статті, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
А відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У силу підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За правилами пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 7.10.2019 №0014385333, яким ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 598878,60 грн шляхом накладення штрафу в сумі 59887,86 грн.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем у 2018, 2019 роках приймались податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю.
Зокрема, податковими повідомленнями-рішеннями від 27.06.2018 №№ 503457-1306-1612 та 503458-1306-1612 позивачу було визначено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 321113,42 грн та 434169,30 грн відповідно /а.с. 41/, а податковими повідомленнями-рішеннями від 17.06.2019 №№ 8468324-5313-1612 та 8468323-5313-1612 - податкове зобов'язання зі сплати орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 321113,42 грн та 434169,30 грн відповідно /а.с. 41 - зворот, 42/.
Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені платнику податку, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень /а.с. 41, 42 - зворот/.
Відомості про оскарження цих рішень у визначеному законом порядку в матеріалах справи відсутні; представниками сторін у судовому засіданні 3.06.2020 зазначено, що відповідні рішення у адміністративному та/або судовому порядку ОСОБА_1 не оскаржені.
Правомірність згаданих вище податкових повідомлень-рішень не входить до предмета доказування у цій справі.
Водночас, зважаючи на те, що відповідні рішення прийняті контролюючим органом до 1 липня календарного року, за який нараховані податкові зобов'язання, підстави для застосування наслідків, визначених пунктом 126.3 статті 126, пунктом 287.9 статті 287 ПК України в частині звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у цій справі відсутні.
Виходячи з наведених вище положень пункту 287.5 статті 287 ПК України, нараховане зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язання зі сплати орендної плати за землю позивач мав сплатити протягом 60 днів з дня вручення йому відповідних податкових повідомлень-рішень.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що податкові повідомлення-рішення від 27.06.2018 №№ 503457-1306-1612 та 503458-1306-1612 отримані ОСОБА_1 5.07.2018 /а.с. 41/. Відтак, позивач мав сплатити визначене згаданими рішеннями податкове зобов'язання у строк до 3.09.2018.
Натомість, залученим до матеріалів справи витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 підтверджено, що податкове зобов'язання з орендної плати за 2018 рік у розмірі 434169,30 грн 3.09.2018 погашено за рахунок наявної переплати у розмірі 471105,23 грн, а податкове зобов'язання у розмірі 321113,42 грн - частково погашене за рахунок переплати у розмірі 36935,93 грн. На кінець операційного дня 3.09.2018 за позивачем обліковувався податковий борг з орендної плати у розмірі 284177,49 грн, що погашений шляхом сплати 14.09.2018 коштів у розмірі 150000,00 грн, 82177,73 грн та 17.09.2018 - у розмірі 51999,76 грн /а.с. 46-48/.
Крім того, матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що податкові повідомлення-рішення від 17.06.2019 №№ 8468324-5313-1612 та 8468323-5313-1612 отримані ОСОБА_1 27.06.2019 /а.с. 42 - зворот/. Відтак, позивач мав сплатити визначене згаданими рішеннями податкове зобов'язання у строк до 26.08.2018.
Водночас залученим до матеріалів справи витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 підтверджено, що податкове зобов'язання з орендної плати за 2019 рік у розмірі 434169,30 грн 26.08.2019 погашено за рахунок наявної переплати у розмірі 440581,61 грн, а податкове зобов'язання у розмірі 321113,42 грн - частково погашене за рахунок переплати у розмірі 6412,31 грн. На кінець операційного дня 26.08.2019 за позивачем обліковувався податковий борг з орендної плати у розмірі 314701,11 грн, що погашений шляхом сплати цієї суми коштів 29.08.2019 /а.с. 42а-44/.
З урахуванням наведеного, матеріалами справи у їх сукупності підтверджено факт несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за 2018 рік у розмірі 284177,49 грн та за 2019 рік у розмірі 314701,11 грн, загальна сума несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання склала 598878,60 грн. А оскільки у обох випадках граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання ОСОБА_1 порушено менш ніж на 10 календарних днів, спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми, що становить 59887,86 грн.
Доводи представника позивача про безпідставність визначення контролюючим органом ОСОБА_1 податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2018, 2019 роки шляхом формування податкових повідомлень-рішень ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним вимог чинного податкового законодавства, зокрема положень статей 286, 287 ПК України.
До того ж, як зазначалось судом вище, правомірність податкових повідомлень-рішень від 27.06.2018 №№ 503457-1306-1612, 503458-1306-1612 та від 17.06.2019 №№ 8468324-5313-1612, 8468323-5313-1612 не є предметом спору у цій справі.
Посилання представника позивача у заявах по суті справи на окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні акта перевірки (зокрема, в частині зазначення реквізитів податкових повідомлень-рішень), є безпідставними, оскільки такі недоліки не впливають на факт доведеності складу податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №814/2518/16.
Стосовно посилань представника позивача на порушення відповідачем строку прийняття спірного рішення, суд зауважує, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, які висловлені у постановах від 3.04.2018 у справі № 810/5546/15, від 24.04.2019 у справі 3820/212/16 та від 20.03.2020 у справі №2340/4876/18, недотримання строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, як визначено частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що у цій справі відповідачем доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчили б про відсутність у його діяльності складу податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України, чи порушення контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства під час проведення податкової перевірки та прийняття оскарженого рішення.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення", підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 15 червня 2020 року.
Суддя О.О. Кукоба