Справа № 420/460/20
17 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМО СОФТ» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 10Б) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року, картки відмови № UA 500020/2019/00274 від 20.12.2019 року,-
Стислий зміст позовних вимог.
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМО СОФТ» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року, картки відмови № UA 500020/2019/00274 від 20.12.2019 року.
Виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не погоджується з позицією митного органу, та наголошує, що Позивачем було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.
Проте Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів, прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року та винесена картка відмови № UA 500020/2019/00274 від 20.12.2019 року.
Відповідач не підтверджує належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих Позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 37-42), в якому зазначено, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 МКУ, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за МД № UA 500020/2019/200901 встановлено, що вони не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували б числові значення складових митної вартості, зокрема витрат на пакування, маркування та експедиційних послуг за межами митної території України, тому, відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару. У зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойси, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Встановлення факту того, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/ не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Відповідно до наданого інвойсу поставка товарів здійснюється на умовах CFR Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару, викликало сумніви у достовірності наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI.
Таким чином, надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 55 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
У зв'язку з викладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товару 20.12.2019 № UA500000/2019/000546/2.
Заяви, клопотання учасників справи.
09.06.2020 року, від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. (а.с. 67)
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії вчинені судом.
17.03.2020 року, судом зупинено провадження у справі до 19.05.2020 року, в зв'язку з запровадженням на території України карантину (коронавірус COVID-19).
19.05.2020 року, ухвалою суду, поновлено провадження у справі.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
09.06.2020 року, сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Обставини справи.
15.12.2019 року з метою проведення митного оформлення товару (взуття: туфлі жіночі на підошві та з верхом з полімерного матеріалу, 23368 пар, вага брутто 13490 кг, вага нетто 9252,35 кг) декларантом до Одеської митниці було подано електронну митну декларацію № UA500020/2019/200901. (а.с. 8-9)
Для підтвердження митної вартості товарів позивачем були подані документи: звіт про зважування від 15.12.2019 року, рахунок (інвойс) від 06.11.2019 року № UA-834-06/11-19, пакувальний лист від 06.11.2019 року б/н, коносамент від 13.10.2019 року № ZIMUSHH30220734, контракт від 02.09.2019 року № 0210/2019 та інші документи. (а.с. 10-15)
16 грудня 2019 року від інспектора митного посту «Одеса» надійшло повідомлення, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів (а.с.47):
відповідно п. 7.2 зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.10.2019 № 0210/2019 зазначено, що здійснюється з відстроченням платежу на 90 днів з моменту перетину товаром митного кордону України, але у рахунок-фактурі (інвойс) від 06.11.2019 № UA-834-06/11-19 оплата здійснюється на інших умовах.
Також цим повідомленням декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) зі третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписки із банківської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якість та вартістн6і характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом було направлено лист від 17.12.2019 № 17/12-002, в якому декларантом повідомлено про подання прайс-листа від 06.11.2019 та неможливість подання інших витребуваних документів.
Інспектором було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару, є більшим ніж заявлено декларантом (2,7755 дол.США/пара) а становить по товару № 1 - 3,53 дол. США/пара (МД від 14.12.2019 № UA50030/2019/200432, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,53 дол. США/пара.
20 грудня 2019 року відповідачем надана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500000/2019/000546/2, у якій відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за декларацію № 500020/2019/200901. (а.с. 18)
Враховуючи зазначені обставини, декларантом була подана електронна митна декларації №UА500020/2019/00274, заповнена з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості товарів із сплатою митних платежів за скорегованою ціною та товар був випущений у вільних обіг. (а.с.20)
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями Відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 ст. 53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами пункту 6 Розділу II вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу II Методичних рекомендацій).
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
- основний - за ціною договору, (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною контракту (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
- покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Висновки суду.
Надаючи оцінку правомірності дій суб'єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року, зазначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів: відповідно п. 7.2 зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.10.2019 № 0210/2019 зазначено, що здійснюється з відстроченням платежу на 90 днів з моменту перетину товаром митного кордону України, але у рахунок-фактурі (інвойс) від 06.11.2019 № UA-834-06/11-19 оплата здійснюється на інших умовах.
Позивача було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) зі третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписки із банківської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якість та вартістн6і характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивачем було направлено лист від 17.12.2019 № 17/12-002, в якому декларантом повідомлено про подання прайс-листа від 06.11.2019 та неможливість подання інших витребуваних документів.
Інспектором було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару, є більшим ніж заявлено декларантом (2,7755 дол.США/пара) а становить по товару № 1 - 3,53 дол. США/пара (МД від 14.12.2019 № UA50030/2019/200432, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,53 дол. США/пара.
Позивач вважає, що документи, подані до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України.
Суд погоджується із зазначеною думкою Позивача, виходячи з наступного.
Суд зазначає, що Відповідач, приймаючи спірне рішення, не зазначив про наявність жодної розбіжності у числових показниках сплачених декларантом сум, які підлягають обрахуванню при визначенні митної вартості.
Таким чином, з формулювання причин ухвалення спірного рішення не можливо встановити, як зазначені відповідачем розбіжності можуть вплинути на числові показники митної вартості імпортованого товару, яких необхідних документів на підтвердження сплачених декларантом сум недостатньо для підтвердження вартості ввезеного товару, отже відсутні підстави, за яких митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 МК України.
На думку суду, декларантом були надані до митного органу документи у повному обсязі, про що не зазначено в оскаржуваному рішенні та не враховано із наданням переваги іншій інформації.
Таким чином, суд вважає, що документи, подані Позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 3 статті 53 МК України та є достатніми для підтвердження митної вартості за основним методом.
Також, суд зазначає, що митний орган має право відійти від положень ч. 3 статті 53, частин 2, 4-6 статті 54, статті 58 МК України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
При цьому Відповідач, не погоджуючись з обраним декларантом основним методом визначення митної вартості прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, лише на підставі спрацювання автоматизованої системи, а розбіжностями Відповідач вважає відсутність додаткових відомостей, які жодним чином не впливають на зміну числових показників, які відображають митну вартість імпортованого товару.
Той факт, що в ЄАІС ДФС наявна інформація про те, що оцінювані товари розмитнювалися іншими особами за вищою митною вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. При цьому будь-які обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови та обсяг поставок тощо).
Порівняльний аналіз ВМД, яку подав Позивач (а.с.8) із ВМД яку використав Відповідач при коригуванні митної вартості товарів (а.с. 45) свідчить про те, що задекларований Позивачем товар (туфлі жіночі з полімерного матеріалу) не є ідентичним тому, який прийнятий Відповідачем під час прийняття рішення про коригування митної вартості (черевики жіночі з полімерного матеріалу та з верхом з полімерного матеріалу, що закриває щиколотку з внутрішньою деталлю верха).
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- не проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Суд зазначає, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС України, закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.
З цього цього питання, Верховний Суд також сформував правову позицію, зазначивши, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
За таких обставин, суд вважає, що подані Позивачем документи, необхідно вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а висновок Відповідача про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду від 26.02.2019 року по справі №815/5988/15, від 14.05.2019 року по справі №820/2474/16 висновками щодо застосування норм права у спірних правовідносинах є наступне: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року Одеською митницею ДФС не дотримано вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІМО СОФТ” (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 10Б) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року, картки відмови № UA 500020/2019/00274 від 20.12.2019 року - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 500000/2019/000546/2 від 20.12.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби № UA 500020/2019/00274 від 20.12.2019 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМО СОФТ» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 10Б) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А), сплачений судовий збір у розмірі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.