вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатом розгляду заяви про покладення
судових витрат на професійну правничу допомогу
16.06.2020м. ДніпроСправа № 20/5005/1890/2012
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
та представників:
від позивача (заявника): не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (м.Запоріжжя), яке на стадії виконання судового рішення у справі ухвалою суду від 17.03.2013 було замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (м. Київ)
до Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (с. Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК010411/2 від 01.04.2011 у загальному розмірі 194 030 грн. 85 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК010411/2 від 01.04.2011 у загальному розмірі 194 030 грн. 85 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" 82 279 грн. 35 коп. - основного боргу з урахуванням процентів за користування товарним кредитом, 4 714 грн. 62 коп. - пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів, 51 526 грн. 14 коп. - штрафу за порушення відповідачем терміну оплати платежів, 2 770 грн. 40 коп. - судового збору.
04.05.2012 на виконання вказаного рішення судом видано наказ про примусове виконання.
Ухвалою суду від 17.04.2013 позивача у справі (стягувача у виконавчому провадженні за наказом № 20/5005/1890/2012, виданим 04.05.2012 Господарським судом Дніпропетровської області) ТОВ "Корпорація "Агросинтез" було замінено на його правонаступника - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
Від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 08.05.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх. суду № 19978/20 від 08.05.2020), в якій він просить суд:
- задовольнити скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу суду від 04.05.2012;
- визнати за період із 21.04.2017 по 30.04.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов'язати державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника), шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 скаргу задоволено частково:
- визнано за період із 21.04.2017 по 30.04.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";
- щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника), шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі №20/5005/1890/2012 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" - відмовлено.
Від заявника (скаржника) надійшла заява (вх. суду № 24572/20 від 05.06.2020) про покладення на Новомосковський міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд розгляд вказаної заяви здійснити без виклику сторін в порядку письмового провадження та задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; стягнути з Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на правничу професійну допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп. згідно з договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 22-01-2019/4 від 22.01.2019.
Ухвалою суду від 09.06.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.06.2020.
Представники позивача (заявника), відповідача (боржника) та державної виконавчої служби у судове засідання 16.06.2020 не з'явилися; про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, а саме: всіх учасників справи було повідомлено завчасно та належним чином, шляхом передачі телефонограм, які були отримані:
- заявником (позивачем) - 09.06.2020 (а.с.203 у томі 3);
- відповідачем - 09.06.2020 (а.с.205 у томі 3);
- державним виконавцем - 09.06.2020 (а.с.204 у томі 3).
Крім того, заявник (позивач) у заяві просив суд здійснювати розгляд справи без виклику сторін в порядку письмового провадження та у випадку призначення судом даної заяви до розгляду, здійснити її розгляд по суті за відсутності представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В той же час, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, суд позбавлений можливості відкласти його розгляд на іншу дату та ще раз належним чином повідомити учасників справи про дату наступного судового засідання (враховуючи встановлений процесуальним законом строк на виготовлення повного тексту ухвали суду, строк на її направлення сторонам, а також строк на поштовий перебіг, визначений Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля фактичного та якнайшвидшого повідомлення позивача, відповідача та виконавчої служби про розгляд даної справи (клопотання) судом, що підтверджується додатковим направленням інформації по справі на всі відомі суду засоби зв'язку з вказаними особами, зокрема, шляхом надіслання телефонограм
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Згідно з приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
У травні 2020 року скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Асоціації фермерів "Агрокомплекс" про стягнення заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК010411/2 від 01.04.2011 у загальному розмірі 194 030 грн. 85 коп. - задоволено частково, визнано за період із 21.04.2017 по 30.04.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника), шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" - відмовлено.
У відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до вказаних положень, позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, навівши у заяві попередній (орієнтований) розрахунок витрат, в якому вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 скаргу задоволено частково:
- визнано за період із 21.04.2017 по 30.04.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";
- щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника), шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 по справі №20/5005/1890/2012 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" - відмовлено.
Слід зазначити, що розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме, статтею 344 Господарського процесуального кодексу України.
Так, статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як було вказано вище, у відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано заяву, в якій він зазначив про необхідність подання розрахунку і кінцевого розміру судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки до ухвалення рішення по справі позивач не має можливості визначити кінцевий розмір витрат на правову допомогу.
В подальшому, після ухвалення судового рішення за результатами розгляду поданої скарги, позивач звернувся до суду із клопотанням про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив суд включити до складу судових витрат - витрати на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8 400 грн. 00 коп. Вказана заява обґрунтована тим, що з метою надання правової допомоги щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі №20/5005/1890/2012 між позивачем та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 22-01-2019/4 від 22.01.2019, на виконання якого були надані послуги на суму 8 400 грн. 00 коп., які були прийняті позивачем.
З приводу вказаного клопотання суд зазначає слідуюче.
Враховуючи, що у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" було зазначено про порядок вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених скаржником витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (далі - виконавець) було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 22-01-2019/4 (далі - договір про правову допомогу, а.с.189-191), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, АФ "Агрокомплекс" (код ЄДРПОУ 25521214) та Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, котрі виникли у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 та стягнення із боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Новомосковського МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Новомосковського МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у виконавчому проваджені № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
За умовами пункту 3.1. договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 300,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів відповідно до пункту 1.1. договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).
Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:
- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 500,00 грн.;
- судові засідання 800,00 грн./ судове засідання у суді відповідної інстанції;
- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складення процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 300,00 грн/год.;
- витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.
За змістом пункту 3.7. договору сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пунктів 1.1., 2.1. договору) визначається на рівні твердої суми у розмірі до 1500 грн. 00 коп.
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.05.2020 виконавець - адвокат Грищенко О.М. передав, а замовник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" прийняло виконані роботи та надані послуги на загальну суму 8 400 грн. 00 коп. відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 22-01-2019/4 від 22.01.2019 за період із 22.01.2019 по 27.05.2020, а саме:
- надання консультації із питань практичного застосування норм господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, АФ "Агрокомплекс" (код ЄДРПОУ 25521214) та Новомосковським МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції, котрі виникли у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 та зумовлені здійснення відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС у зв'язку із порушенням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за № 2432/5, тощо, котрі визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документу (4 год.);
- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану боржника, наявністю у боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання тощо (2 год.);
- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012, їх розміщення в АСВП (2 год.);
- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012, та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній скарзі вих. № 30-6/04 від 30.04.2020 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 (2 год.);
- процесуально-правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. № 30-6/04 від 30.04.2020 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 (4 год.);
- організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі № 20/5005/1890/2012 відповідної скарги вих. № 30-6/04 від 30.04.2020 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 та доданих до неї документів, що є необхідним в силу приписів для подальшої подачі скарги до суду (2 год.);
- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направлені на підтвердження вимог скарги на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 (1 год.);
- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 19.05.2020, у справі №20/5005/1890/2012 за скаргою вих. №30-6/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, в тому числі й із врахуванням існування обмежувальних заходів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із відповідними змінами та доповненнями - 800 грн.;
- за участь у судовому засіданні, котре відбулось 27.05.2020, у справі №20/5005/1890/2012 за скаргою вих. №30-6/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, в тому числі й із врахуванням існування обмежувальних заходів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із відповідними змінами та доповненнями - 800 грн.;
- гонорар адвоката на підставі пункту 3.7. договору № 22-01-2019/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2019 у зв'язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі № 20/5005/1890/2012 за скаргою вих. № 30-6/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні № 37876517 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 у справі № 20/5005/1890/2012 - 1 400 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 3.2. договору замовник повинен здійснити виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг/виконаних робіт наступним чином: до 3 000 грн. 00 коп. в якості авансу, а іншу частину не більше 10 днів із моменту підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг. Розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Як вбачається із акту здачі-приймання виконаних робіт замовник зобов'язується здійснити сплату вартості послуг в строк до 02.06.2020.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" сплачено на рахунок адвоката Грищенка О.М. 8 400 грн. 00 коп. за надання правової допомоги (адвокатських послуг) згідно з договором № 22-01-2019/4 від 22.01.2019, що підтверджується квитанціями № 0.0.1722296712.1 від 30.05.2020 на суму 4 900 грн. 00 коп., № 0.0.1722297221.2 від 30.05.2020 на суму 500 грн. 00 коп. та № 0.0.1417390741.2 від 22.07.2020 на суму 3 000 грн. 00 коп. (а.с.194-196).
Зазначені докази подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень державної виконавчої служби щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінив витрати позивача (скаржника) з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення справи та підготовку скарги на бездіяльність державного виконавця як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 400 грн. 00 коп.
В той же час, суд відзначає, що відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже в даному випадку суд вважає за доцільне застосувати дану процесуальну норму, оскільки за наслідками розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця судом було задоволено лише одну з двох вимог скаржника, отже, стягненню з державної виконавчої служби на користь скаржника (позивача) підлягають 4 200 грн. 00 коп. - частина витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вулиця Гетьманська, 7; ідентифікаційний код 34893684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315; ідентифікаційний код 38039872) 4 200 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.06.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 17.06.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко