вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.06.2020м. ДніпроСправа № 904/978/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажів у розмірі 144 557 грн. 29 коп.
Представники:
від позивача: Коваленко Ю.М., дов. № 20-138 від 10.12.2019, адвокат;
від відповідача: Костриба Т.В., дов. від 28.04.2020, адвокат.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 184 267 грн. 16 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг від 15.02.2018 № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 та посиланням на приписи п. 116 Статуту залізниць України. Позивач зазначає, що під час здійснення перевезення відповідачем допущено прострочення терміну доставки вантажів, у зв”язку з чим позивачем нараховано суму штрафу відповідно до п. 116 Статуту залізниць України.
Ухвалою господарського суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.03.2020.
12.03.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, зазначав, що нарахування штрафу здійснено позивачем на загальну суму платежів, з урахуванням додаткових зборів; позивачем неправильно визначено термін доставки вантажів за накладними №№ 33152174, 40542979, 40434573, 40434581, 40434599, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116 - без урахування актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки на термін затримки в процесі перевезення не з вини залізниці. У зв”язку з цим відповідач не згоден із позовними вимогами про стягнення штрафу на загальну суму 51 937 грн. 46 коп. та надав власний контррозрахунок суми штрафу. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У підготовчому засіданні 17.03.2020 відповідач подав клопотання про зменшення штрафу до 50%, у разі задоволення позовних вимог, посилаючись на значний розмір штрафу, скрутне фінансове становище та відсутність збитків у позивача.
Ухвалою господарського суду від 17.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.04.2020.
Ухвалою господарського суду від 07.04.2020 відкладено підготовче засідання на невизначений термін.
24.04.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 144 557 грн. 29 коп. Крім того, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, зазначив, що докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду протягом 5 днів з дати ухвалення рішення. Позивач зазначав, що відповідачем не доведено відсутність його вини у простроченні доставки вантажів. Крім того, позивач надав до суду заперечення на клопотання відповідача про зменшення суми штрафу.
Ухвалою господарського суду від 07.05.2020 підготовче засідання призначене на 09.06.2020.
27.05.2020 відповідачем до суду надані заперечення на відповідь на відзив, в яких просив у позові відмовити.
У підготовчому засіданні 09.06.2020 оголошено перерву; після перерви позивач у підготовчому засіданні подав заяву про повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 595 грн. 11 коп.
У засіданні 09.06.2020 за згодою сторін закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 09.06.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 09.06.2020 представник позивача в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявив про надання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність/відсутність факту прострочення термінів доставки вантажу; вартість спірних перевезень; правомірність здійснення розрахунку заявленого до стягнення штрафу.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування у даній справі, позивач надав до матеріалів справи такі докази:
- копію договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 15.02.2018 з додатком;
- копії накладних №№ 46578977, 46578985, 46597894, 46679114, 46687489, 46732921, 46741906, 46741914, 46753703, 46767182, 46753711, 46767059, 46766820, 46757654, 46780581, 46447173, 46725586, 46736377, 46759577, 46762126, 46662904, 46735197, 46582359, 46838256, 46852463, 46580056, 46809398, 46871778, 46893426, 46908711, 46919890, 46922498, 46643649, 46671871, 46679502, 46679510, 46707923, 46780680, 46795431, 46795472, 46835278, 46894358, 46911871, 46917852, 46924585, 46931838, 46939682, 46951166, 46652467, 46652533, 46671087, 46701728, 46701777, 46795399, 46866950, 46913950, 46948436, 46913976, 46948444, 46913992, 46948378, 47061569, 47066493, 47086962, 47086996, 47082979, 33067406, 33090267, 33104779, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116, 44653061, 44696433, 44700623, 44731719, 44731743, 44731768, 44731776, 44731784, 44732071, 44732089, 44732097, 44732105, 44732121, 44677094, 44676310, 44680445, 44680460, 44769024, 44769032, 40075269, 40180556, 40165243, 40135287, 40135295, 40240343, 42900241, 42914366, 42914374, 42914952, 40165193, 40165201, 40165219, 40165227, 40165250, 40281354, 40281362, 40281388, 40281396, 40281404, 40281412, 40271751, 40271769, 40271777, 40354805, 40354813, 40354821, 40354839, 40354847, 40416232, 40434573, 40434581, 40434599, 40436966, 40473894, 40505968, 40530594, 40530610, 40530651, 40530701, 40542979, 52934650, 52885563, 52898483, 52977386, 52881273, 53055893, 53068052, 53055935, 53068045, 53063202, 36909638, 36909646, 37119773, 37121241, 33114539, 37135241, 33152174.
На спростування обставин, які є предметом доказування у даній справі, відповідач надав до матеріалів справи такі докази:
- копії актів загальної форми № 21505 від 18.12.2019, № 22511 від 28.12.2019, № 22146 від 25.12.2019.
Так, судом встановлено, що 15.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (замовник) укладено договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (далі - договір).
Предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).
Перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 1.3. договору надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3. договору перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких визначається в додатках до цього договору.
У пункті 12.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан", або АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
В рамках вказаного договору відповідачем надавались позивачу послуги залізничного перевезення вантажів.
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними №№ 46578977, 46578985, 46597894, 46679114, 46687489, 46732921, 46741906, 46741914, 46753703, 46767182, 46753711, 46767059, 46766820, 46757654, 46780581, 46447173, 46725586, 46736377, 46759577, 46762126, 46662904, 46735197, 46582359, 46838256, 46852463, 46580056, 46809398, 46871778, 46893426, 46908711, 46919890, 46922498, 46643649, 46671871, 46679502, 46679510, 46707923, 46780680, 46795431, 46795472, 46835278, 46894358, 46911871, 46917852, 46924585, 46931838, 46939682, 46951166, 46652467, 46652533, 46671087, 46701728, 46701777, 46795399, 46866950, 46913950, 46948436, 46913976, 46948444, 46913992, 46948378, 47061569, 47066493, 47086962, 47086996, 47082979, 33067406, 33090267, 33104779, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116, 44653061, 44696433, 44700623, 44731719, 44731743, 44731768, 44731776, 44731784, 44732071, 44732089, 44732097, 44732105, 44732121, 44677094, 44676310, 44680445, 44680460, 44769024, 44769032, 40075269, 40180556, 40165243, 40135287, 40135295, 40240343, 42900241, 42914366, 42914374, 42914952, 40165193, 40165201, 40165219, 40165227, 40165250, 40281354, 40281362, 40281388, 40281396, 40281404, 40281412, 40271751, 40271769, 40271777, 40354805, 40354813, 40354821, 40354839, 40354847, 40416232, 40434573, 40434581, 40434599, 40436966, 40473894, 40505968, 40530594, 40530610, 40530651, 40530701, 40542979, 52934650, 52885563, 52898483, 52977386, 52881273, 53055893, 53068052, 53055935, 53068045, 53063202, 36909638, 36909646, 37119773, 37121241, 33114539, 37135241, 33152174 (т. 1, а.с. 21-154, т. 2, а.с. 1-81).
Позивач зазначає, що під час здійснення перевезень вантажів за вищепереліченими накладними відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Відтак, на підставі п. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 144 557 грн. 29 коп.
Відповідач з розміром штрафу не погоджується, у добровільному порядку штраф не сплатив, що і стало причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання в Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, (далі - Статут), Правил обчислення термінів доставки вантажів, Правил оформлення перевізних документів, Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Згідно із ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пп. 8 п. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту).
На підставі цього Статуту Міністерством транспорту затверджені Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п. 5 Статуту).
Правилами перевезення вантажів, а саме пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, а також п. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах - терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів).
У той же час, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил обчислення термінів доставки вантажів).
Відповідно до п. 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08 червня 2011 року N 138) (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Згідно із додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів:
- у графі № 31 накладної зазначається сума провізної плати;
- у графі № 32 - плата за проїзд провідників;
- у графі № 33 - плата за охорону вантажу залізницею;
- у графі № 34 - усього сплачено відправником;
- у графах №№ 35-37 - інші платежі на станції відправлення;
- у графі № 51 накладної "Календарний штемпель прибуття вантажу" вказується "Календарний штемпель прибуття вантажу на станцію призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата прибуття" (заповнює залізниця);
- у графі № 52 накладної "Календарний штемпель видачі вантажу" вказується "Календарний штемпель з датою видачі вантажу на станції призначення проставляється в паперовій накладній, в електронній накладній зазначається дата видачі" (заповнює залізниця);
- у графі № 53 накладної "Підтвердження одержання вантажу Вантаж одержав" вказується "Вказується дата одержання вантажу, номер довіреності на одержання вантажу, дата її видачі, серія і номер паспорта матеріально відповідальної особи, яка одержує вантаж, та її підпис. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис одержувача" (заповнює одержувач).
Згідно з п. 131 Статуту претензії вантажоодержувачів щодо штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до п. 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
При цьому, слід зауважити, що встановлений п. 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого п. 116 Статуту штрафу відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що протягом грудня 2019 року на адресу позивача (одержувача) надійшли вагони за залізничними накладними №№ 46578977, 46578985, 46597894, 46679114, 46687489, 46732921, 46741906, 46741914, 46753703, 46767182, 46753711, 46767059, 46766820, 46757654, 46780581, 46447173, 46725586, 46736377, 46759577, 46762126, 46662904, 46735197, 46582359, 46838256, 46852463, 46580056, 46809398, 46871778, 46893426, 46908711, 46919890, 46922498, 46643649, 46671871, 46679502, 46679510, 46707923, 46780680, 46795431, 46795472, 46835278, 46894358, 46911871, 46917852, 46924585, 46931838, 46939682, 46951166, 46652467, 46652533, 46671087, 46701728, 46701777, 46795399, 46866950, 46913950, 46948436, 46913976, 46948444, 46913992, 46948378, 47061569, 47066493, 47086962, 47086996, 47082979, 33067406, 33090267, 33104779, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116, 44653061, 44696433, 44700623, 44731719, 44731743, 44731768, 44731776, 44731784, 44732071, 44732089, 44732097, 44732105, 44732121, 44677094, 44676310, 44680445, 44680460, 44769024, 44769032, 40075269, 40180556, 40165243, 40135287, 40135295, 40240343, 42900241, 42914366, 42914374, 42914952, 40165193, 40165201, 40165219, 40165227, 40165250, 40281354, 40281362, 40281388, 40281396, 40281404, 40281412, 40271751, 40271769, 40271777, 40354805, 40354813, 40354821, 40354839, 40354847, 40416232, 40434573, 40434581, 40434599, 40436966, 40473894, 40505968, 40530594, 40530610, 40530651, 40530701, 40542979, 52934650, 52885563, 52898483, 52977386, 52881273, 53055893, 53068052, 53055935, 53068045, 53063202, 36909638, 36909646, 37119773, 37121241, 33114539, 37135241, 33152174 (далі разом - накладні).
Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Судом встановлено, що накладні містять, зокрема дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08 червня 2011 року N 138) (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).
Як вбачається з календарних штемпелів на накладних №№ 46578977, 46578985, 46597894, 46679114, 46687489, 46732921, 46741906, 46741914, 46753703, 46767182, 46753711, 46767059, 46766820, 46757654, 46780581, 46447173, 46725586, 46736377, 46759577, 46762126, 46662904, 46735197, 46582359, 46838256, 46852463, 46580056, 46809398, 46871778, 46893426, 46908711, 46919890, 46922498, 46643649, 46671871, 46679502, 46679510, 46707923, 46780680, 46795431, 46795472, 46835278, 46894358, 46911871, 46917852, 46924585, 46931838, 46939682, 46951166, 46652467, 46652533, 46671087, 46701728, 46701777, 46795399, 46866950, 46913950, 46948436, 46913976, 46948444, 46913992, 46948378, 47061569, 47066493, 47086962, 47086996, 47082979, 33067406, 33090267, 33104779, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116, 44653061, 44696433, 44700623, 44731719, 44731743, 44731768, 44731776, 44731784, 44732071, 44732089, 44732097, 44732105, 44732121, 44677094, 44676310, 44680445, 44680460, 44769024, 44769032, 40075269, 40180556, 40165243, 40135287, 40135295, 40240343, 42900241, 42914366, 42914374, 42914952, 40165193, 40165201, 40165219, 40165227, 40165250, 40281354, 40281362, 40281388, 40281396, 40281404, 40281412, 40271751, 40271769, 40271777, 40354805, 40354813, 40354821, 40354839, 40354847, 40416232, 40434573, 40434581, 40434599, 40436966, 40473894, 40505968, 40530594, 40530610, 40530651, 40530701, 40542979, 52934650, 52885563, 52898483, 52977386, 52881273, 53055893, 53068052, 53055935, 53068045, 53063202, 36909638, 36909646, 37119773, 37121241, 33114539, 37135241, 33152174, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно з п. 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.
Також, позивачем дотримано вимоги п. 136 Статуту, якими встановлюється можливість подання позовів до залізниць у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог п. 134 Статуту, зокрема від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.
Долучений позивачем до матеріалів справи розрахунок штрафу (з урахуванням зменшення позовних вимог) судом визнається обґрунтованим, оскільки здійснений з урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, у тому числі з урахуванням відстані доставки, кількості повних діб доставки вантажу і провізної плати.
Доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем терміну доставки вантажів за накладними №№ 33152174, 40542979, 40434573, 40434581, 40434599, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116 (без урахування актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки на термін затримки в процесі перевезення не з вини залізниці) суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Пунктом 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції
Так, у графі 49 вищевказаних накладних не зазначена причина затримки вантажу на шляху прямування, відсутнє найменування станції затримки, а також відсутні відомості про початок та кінець затримки, тобто про її тривалість.
Акти загальної форми № 21505 від 18.12.2019, № 22511 від 28.12.2019, № 22146 від 25.12.2019 не розкривають фактичну причину затримки, з чиєї вини вона трапилась, не мають фактичних дат початку та кінця затримки. Крім цього, відповідачем не надано суду доказів існування будь-яких конвенційних заборон на перевезення вантажів залізницями України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що тимчасова перерва в перевезенні за накладними №№ 33152174, 40542979, 40434573, 40434581, 40434599, 33242074, 33242108, 33242124, 33242116 сталась з вини відправника або одержувача, тому відсутні підстави для збільшення терміну доставки вантажів.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач доказів відсутності вини в порушенні терміну доставки вантажів та заперечень по суті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 144 557 грн. 29 коп. не надав.
За встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 144 557 грн. 29 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 50% суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання і мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватись із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Посилання відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності. При цьому, організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, у даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Інші доводи, зокрема посилання на відсутність збитків у позивача внаслідок прострочення в доставці вантажу є недостатніми для зменшення розміру заявленого штрафу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, постановах Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 904/3988/18 та від 29.05.2019 у справі № 904/5943/18.
Питання розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив. Зменшення обігових коштів відповідача також не впливає на обов'язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань.
Більш того, суд погоджується з доводами позивача, що порушення відповідачем термінів доставки вантажів та порожніх вагонів є систематичним, про що свідчить велика кількість судових справ, предметом розгляду яких є стягнення неустойки з АТ "Укрзалізниця" за порушення термінів доставки. А отже, випадок порушення зобов'язань відповідачем, що є предметом розгляду у даній справі, не є винятковим.
Таким чином, суд доходить висновку, що у даній справі відсутні обставини та не надані відповідачем належні докази, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафу, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафу.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 2 168 грн. 36 коп. покладаються на відповідача.
На підставі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір у розмірі 595 грн. 11 коп. (платіжне доручення № 246107 від 14.02.2020), враховуючи відповідне клопотання позивача, підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 144 557 грн. 29 коп. (сто сорок чотири тисячі п”ятсот п”ятдесят сім грн. 29 коп.) та 2 168 грн. 36 коп. (дві тисячі сто шістдесят вісім грн. 36 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Публічному акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" сплачений судовий збір у розмірі 595 грн. 11 коп., про що винести ухвалу.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 18.06.2020
Суддя І.А. Рудь