пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
17 червня 2020 року Справа № 903/270/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/270/20
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Веставтотрейд”, м.Луцьк
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 , м. Луцьк,
про стягнення 11 949 грн.,
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з,
від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 : н/з,
17.04.2020 Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Арсенал Страхування” звернулося з позовною заявою № 140420-38982/к від 14.04.2020 до господарського суду, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Веставтотрейд” 11 949 грн. витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, Закон України “Про страхування”.
Ухвалою від 21.04.2020 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначити на 20.05.2020, залучити третьою особою, на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); запропонувати сторонам, третій особі подати суду у строк до 18.05.2020 року: позивачу: будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на власний розсуд): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору подати пояснення на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 168 ГПК України.
29.04.2020 представник позивача надіслав на адресу суду клопотання №270420-59121/к від 07.04.2020, в якому просив приєднати до матеріалів справи докази направлення позовної заяви третій особі та розглядати справу за відсутності представника позивача.
15.05.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому позову не визнає, просив залучити до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Перша”, посилаючись на те, що відповідальність відповідача як власника транспортного засобу застрахована у цій страховій компанії.
В судове засідання 20.05.2020 представники сторін, третьої особи не з'явилися. Факт належного повідомлення позивача та відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301038459958, №4301038459966.
Ухвала суду від 21.04.2020, надіслана третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 за адресою, вказаною у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 20): АДРЕСА_1 , повернулась з поштовою відміткою: “Адресат відсутній”.
Суд, розглянувши в судовому засіданні 20.05.2020 клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Перша”, залишив його без задоволення.
Ухвалою від 20.05.2020 суд постановив: відкласти розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 03.06.2020; запропонувати позивачу в строк до 01.06.2020 подати суду: відповідь на відзив; письмові пояснення, в яких навести докази на підтвердження виплати страхового відшкодування в розмірі 17670 грн. ПП “Транс Левел”, навести докази на підтвердження перерахування коштів в розмірі 5721 грн. ПрАТ “СК “Перша” до ПрАТ “СК “Арсенал Страхування”; письмові пояснення про те, чому в платіжному дорученні №911273 від 17.11.2017 отримувачем зазначено підприємця Дуду А.В.; звернутися до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області за інформацією про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер паспорта НОМЕР_1 ).
27.05.2020 представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив №220520-59701/к від 22.05.2020, в якій не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов.
Судом встановлено, що представник позивача до відповіді на відзив не додав доказів надіслання відповіді на відзив відповідачу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Як передбачено п. 2 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
02.06.2020 на адресу суду від Управління Державної міграційної служби України у Волинській області надійшов лист №0788-2354/0701.1.3-20 від 25.05.2020, в якому Управління повідомило про те, що громадянин України ОСОБА_1 значиться зареєстрованим з 11.04.2007 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .
На цю адресу суд й надсилав ухвали третій особі.
В судове засідання 03.06.2020 представники сторін, третя особа не з'явилися. Факт належного повідомлення позивача та відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301038457459, №4301038457440.
Ухвала суду від 20.05.2020, надіслана третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повернулась з поштовою відміткою: “Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення”.
За змістом ст. 167 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив.
З метою реалізації відповідачем права на подачу заперечень на відповідь на відзив, судове засідання було відкладено на 17.06.2020.
Позивач, відповідач, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання 17.06.2020 не з'явились; відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.
Позивач 17.06.2020 надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Про судовий розгляд відповідач повідомлений, ухвала суду від 03.06.2020 була отримана представником відповідача на руки.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, була повідомлена про судовий розгляд шляхом розміщення повідомлення на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку із належним повідомленням сторін, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, про судовий розгляд справу розглянуто за їх відсутності за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
06.01.2017 року між Приватним акціонерним товариством «СК «Арсенал Страхування» та Приватним підприємством «Транс Левел» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 02/17-Т/Вл, згідно з п.22.1. якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати ПП «Транс Левел» прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п.22.2. цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.
Згідно з п.п.22.2.2. п.22.2. договору до страхових ризиків відносяться збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
До договору добровільного страхування наземного транспорту №02/17-Т/Вл від 06.01.2017 було укладено додатки №№1, 2.
В додатку №2 наведено перелік застрахованих транспортних засобів, в тому числі й транспортні засоби «Renault Magnum”, д/н НОМЕР_2 , реєстраційне свідоцтво серії НОМЕР_3 (спеціалізований вантажний сідловий тягач); «SCHMITZ» S 02, д/н НОМЕР_4 , реєстраційне свідоцтво серії НОМЕР_5 (загальний напівпричіп).
24.09.2017 року в м. Ягодин сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Magnum”, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Daf», д/н НОМЕР_6 , під керуванням
ОСОБА_3 -транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля «Daf», д/н НОМЕР_6 , ОСОБА_4 . Згідно з описом події, що наведений в заяві страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 24.09.2017, транспортний засіб «Renault Magnum”, д/н НОМЕР_2 (водій ОСОБА_5 ) стояв у черзі на митному посту «Ягодин». Машина, яка стояла попереду, дала задній хід, не розрахувала дистанцію, вдарила в передню частину автомобіля.
На місці вчинення ДТП водіями - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 В ОСОБА_7 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 26), згідно з яким автомобіль «Renault Magnum” з напівпричіпом отримав пошкодження бордюрного дзеркала, передньої решітки.
Факт заподіяння шкоди транспортному засобу марки «Renault Magnum”, д/н НОМЕР_2 , підтверджується також актом огляду транспортного засобу від 26.09.2017.
Власником і автомобіля «Daf», д/н НОМЕР_6 , і напівпричіпа «KOGEL» SN 24, номерний знак НОМЕР_7 , є Товариство з обмеженою відповідальністю “Веставтотрейд”, що підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с.15).
Факт перебування водія ОСОБА_8 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю “Веставтотрейд” відповідач під час розгляду справи не заперечував.
05.12.2016 між ПрАТ «СК «Перша» і ТзОВ «Веставтотрейд» було укладено поліс №АК/5038287.
Згідно з п.п.2, 7 полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом); забезпечений транспортний засіб марки «KOGEL» SN 24, номерний знак НОМЕР_7 .
Згідно з рахунком-фактурою № 477 від 31.10.2017 року, наданим ФОП Дуда А.В., вартість відновлювального ремонту становить 17 670 грн. і включає: вартість решітки радіатора - 12000 грн., вартість заміни решітки радіатора - 400 грн., вартість дзеркала - 5070 грн., вартість заміни дзеркала - 200 грн.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
На підставі умов договору страхування наземного транспорту № 02/17-Т/Вл від 06.01.2017, розрахунку страхового відшкодування від 14.11.2017, страхового акту № 006.01012217-1 від 14.11.2017 та рахунку-фактури № 477 від 31.10.2017 позивач - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатив страхове відшкодування в розмірі 17 670 грн. Факт перерахування коштів підтверджується копією платіжного доручення №911273 від 17.11.2017.
Кошти були перераховані підприємцю ОСОБА_9 , який ремонтував застрахований транспортний засіб, на підставі заяви керівника ПП «Транс Левел» ОСОБА_10 щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 31.10.2017.
З огляду на викладені обставини, не заслуговують на увагу доводи відповідача, наведені і відзиві на позов, про те, що відсутні докази сплати грошових коштів на користь ПП «Транс Левел».
07.03.2018 ПрАТ "СК "Перша" на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було перераховано страхове відшкодування в розмірі 5721 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №61726.
Оскільки виплата ПрАТ "СК "Перша" страхового відшкодування повністю не покрила витрати позивача за вказаним вище страховим випадком, позивач звернувся до відповідача з претензією № 221118-38469/К від 22.11.2018 на суму 11 949 грн., яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена відповідачу 26.11.2018, проте залишена ним без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим випадком у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (ст.9 вказаного Закону).
Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) вказано, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Таким чином, оскільки позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов'язання за договором страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків, до нього перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди працівником відповідача, в порядку суброгації.
Відносини між відповідачем та його страховиком - ПрАТ «СК «Перша» регулюються полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5038287 від 05.12.2016.
Відповідно до п.22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати в розмірі 5721 грн., пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з урахуванням його зносу.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Потерпілий має право на свій вибір вимагати відшкодування як від особи, яка застрахувала свою власність, так і від страхової компанії.
У зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 199/6667/15-ц.
З огляду на викладене, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між страховим відшкодуванням позивача та страховою виплатою, здійсненою страховиком відповідача, яка становить 11949 грн.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України покладаються судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст. 22, 979, 980, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 16, 20, 27 Закону України “Про страхування”, ст. 22, 34, 38, 40, 41, Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Веставтотрейд” (вул. Вахтангова, 2а, м. Луцьк, Волинська область, 43006, код ЄДРПОУ 36407488) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322) 11 949 грн. страхового відшкодування; 2 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України та п.4 розділу Х «Прикінцевих положень» ГПК України в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів розділу ХІ «Перехідні положення».
Повне рішення складено: 18.06.2020.
Суддя І. О. Якушева