вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" червня 2020 р. Cправа № 902/433/20
за позовом:Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вул. Грушевського, бул. 1Д, м. Київ, 01001; а/с 1800, м. Дніпро, 49027)
до:Фізичної особи підприємця Кувайцева В"ячеслава Миколайовича АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 )
про стягнення 11165,90 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.
Представники сторін не з'явились
04.05.2020 р. Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи підприємця Кувайцева В"ячеслава Миколайовича про стягнення 11 165,90 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/433/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 06.05.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/433/20. Визначено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 01.06.2020 р.
Ухвалою суду від 01.06.2020 р. розгляд справи по суті відкладено на 17.06.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи.
Представник відповідача не з'явився, при цьому ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи, яка направлялася на юридичну адресу відповідача, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "За закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень, в т.ч. рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" врегульовано Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила).
Із вказаних Правил надання послуг поштового зв'язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвали суду є наслідком його бездіяльності, оскільки відповідне направлення здійснювалося на офіційну адресу його місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП.
Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/433/20 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Разом з тим, відзив відповідача на позовну заяву до суду не надійшов.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позовні вимог мотивовано наступним: 17.04.2007 р. між ЗАТ КБ “Приватбанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ “Приватбанк”, яке у свою чергу в подальшому перейменоване у АТ КБ “Приватбанк” тa Фізична особа-підприємець Кувайцев В'ячеслав Миколайович (далі - відповідач) було укладено договір банківського рахунку № VIV7VI12KH (надалі-договір) за умовами якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та умов цього договору (п. 1.1. Договору).
Пунктом 2.1.25. договору визначено, що у разі потреби, за вимогою клієнта, банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта, що передбачає проведення його платіжних доручень та платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) клієнта, відкритому в банку (далі - поточний рахунок), за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання клієнту овердрафту обумовлюються у додатковій угоді до договору банківського рахунку або окремого договорі про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між клієнтом та банком.
18.04.2007 р. сторони уклали додаток №7 “Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (далі - Регламент) до договору.
Відповідно до п. 1.1. Регламенту банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта 2605*, відкритому в банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. цього додатка, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
За змістом п. 1.2. Регламенту кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до договору терміни.
Пунктом 1.3. Регламенту визначено, що ліміт,- згідно з цим додатком до Договору, являє собою суму коштів, у межах якої банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт встановлюється банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб клієнта, і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування. На момент підписання цього додатку до Договору ліміт складає 1000,00 гри. Проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим додатком до Договору, здійснюється банком у термін до 18.04.2008 р.
Згідно із п. 1.4. Регламенту овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, встановлених згідно з п. 1.3. цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.
Відповідно до п. 3.1. Регламенту за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до Договору.
За змістом пунктів 4.1., 4.1.1. Регламенту для розрахунку відсотків за користування кредитом встановлюється диференційована процента ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом.
У пункті 3.2. Регламенту сторони узгодили, що відповідно до ст. 212 ЦК України, у разі порушення клієнтом будь-якого з зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу “16-30 днів” від суми залишку непогашеної заборгованості.
У пункті 5.1. договору сторони узгодили, що при порушені позичальником будь-якого із зобов'язань за сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, позичальник виплачує Позивачу за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочим платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних).
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за договором станом на 19.03.2020 р. становить 11 165,90 грн. та складається з: 950,38 грн. - заборгованість за кредитом; 4605,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5609,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, що підпадають під регулювання таких статей чинного законодавства.
Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У ч.1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.04.2007 р. по 19.03.2020 р. на вказаному поточному рахунку були наявні власні грошові кошти відповідача в сумі 950,38 грн.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів погашення відповідачем вказаної суми боргу за вищевказаний період, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині, які підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 3.2. Регламенту сторони узгодили, що відповідно до ст. 212 ЦК України, у разі порушення клієнтом будь-якого з зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу “16-30 днів” від суми залишку непогашеної заборгованості.
У пункті 5.1. договору сторони узгодили, що при порушені позичальником будь-якого із зобов'язань за сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, позичальник виплачує Позивачу за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочим платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних).
Позивачем заявлено до стягнення 4 605,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 609,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором
Перевіркою правильності розрахунку помилок не виявлено, що свідчить про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем нарахувань 4 605,55 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 609,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в т.ч. доказів погашення заборгованості.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, заявлений Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Кувайцева В"ячеслава Миколайовича АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , ідент. код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 950,38 грн - заборгованість за кредитом; 4 605,55 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 609,97 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2102 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (із доповненнями, внесеними відповідно до Закону України від 30.03.2020 N 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 18 червня 2020 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (вул. Грушевського, бул. 1Д, м. Київ, 01001; а/с 1800, м. Дніпро, 49027)
4 - відповідачу ( АДРЕСА_2