вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" червня 2020 р. Cправа № 902/380/20
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (пр-т Чорновола, 63, м. Львів, 79019; пл. Міцкевича, 8 (5-й поверх), м. Львів, 79005)
до:Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" (1-й провулок Ботанічний, 38, м. Вінниця, 21010)
про стягнення 135017,44 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.
Представники сторін не з'явився
21.04.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастум" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" про стягнення 135 017,44 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/380/20) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 22.04.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/380/20. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.05.2020 р.
На визначену дату судом представники сторін не з'явились, про місце, дату та час проведення даного судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 22.04.2020 р.
Суд зауважує, що від представників сторін надійшло ряд клопотань та заяв, а саме:
08.05.2020 р. представником позивача подано клопотання (вх. № канц. 01-34/415/20 від 08.05.2020 р.), в якому останній просить суд долучити додаткові докази до матеріалів справи, яке судом задоволене та долучене до матеріалів справи.
08.05.2020 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/4164/20 від 08.05.2020 р.) про розгляд справи без його участі, яке долучене судом до матеріалів справи.
12.05.2020 р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання ( вх. № канц. 01-34/4238/20 від 12.05.2020 р.) про розгляд справи без його участі, яке долучене судом до матеріалів справи.
12.05.2020 р. до суду від представника відповідача надійшла заява (вх. № канц. 01-34/4238/20 від 12.05.2020 р.) про визнання позову.
Ухвалою суду від 13.05.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/380/20 для судового розгляду по суті на 09.06.2020 р.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи.
При цьому суд зауважує, що 03.06.2020 р. представником відповідача подано до суду заяву та клопотання, а саме заява про визнання позову (вх. № канц. 01-34/5063/20 від 03.06.2020 р.) та клопотання (вх. № канц 01-34/5064/20 від 03.06.2020 р.) про розгляд справи без участі учасника справи, які долучені судом до матеріалів справи.
04.06.2020 р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/5111/20 від 04.06.2020 р.) про проведення судового засідання без участі представника позивача, які долучені судом до матеріалів справи.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» в особі директора Величка Ігоря Васильовича (Постачальник) та ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області”, в особі начальника Приходька С.М. (Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 104 від 25 березня 2019 р. (надалі - Договір)
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ (далі-газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Розділом ІІІ-ІV договору між сторонами було погоджено ціну та порядок та строки розрахунків, а саме розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, то вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.
Ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами становить 5250,00 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1050,00 гри., всього з ПДВ - 6300,00 грн.
Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього Договору.
Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 270900,00 грн. з ПДВ (Двісті сімдесят тисяч дев'ятсот гривень нуль копійок).
Порядок та строки проведення розрахунків:
Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:
У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.
Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.
Відповідно до 6.2.1. договору - у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Згідно із п. 6.2.4. договору між сторонами погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання обов'язку, передбаченого підп. 5.4.6. Договору, (щодо направлення повідомлення про припинення споживання газу) - сплатити штраф у розмірі 10% вартості поставленого газу за період з дня, коли повідомлення повинно бути направленим Постачальнику до дня фактичного повного припинення споживання газу.
Пунктом 11.1. погоджено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє в частині постачання газу з 01.02.2019 року до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У відповідності до п. 11.2. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
В подальшому до основного договору між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 11.11.2019 р., Додаткова угода № 2 від 15 листопада 2019 р., Додаткова угода № 3 від 13.12.2019 р., до Договору № 104 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 25.03.2019 р., в яких зазначено, найменування, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна даного Договору.
Позивачем зазначається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» було поставлено, а ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області”, було прийнято та спожито:
за грудень 2019 р. природний газ на суму 53 817,54 грн натомість відповідачем було фактично здійснено оплату на суму 41 815,14 грн, - заборгованість 12 002,40 грн;
за січень 2020 р. на суму 61 916,68 грн, природний газ за лютий 2020 р. на суму 45 346,72 грн - фактично було здійснено оплату на суму 34 179,32 грн, - заборгованість 73 084,08 грн.
за березень 2020 р. на суму 38 496,48 грн, природний газ за квітень на суму 11 434,50 грн, - оплату здійснено не було, - заборгованість становить 49 930,98 грн.
Всього заборгованість відповідача перед позивачем становить 135 017,44 грн, яка відповідачем фактично визнається, про що свідчить обопільно підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ станом на 09.04.2020 р. природного газу між ТОВ «Кастум» і ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області”, за договором №104 від 25 березня 2019 р.
Відповідно до пункту 4.2.2 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Позивач зазначає, що станом 15.04.2020 р. ДУ ”ТМО МВС України по Вінницькій області” не було оплачено заборгованості за спожитий природній газ, а саме 135 017,44 грн.
Внаслідок чого позивач звернувся з претензією вих. № 10/04/01 від 10.04.2020 р. до ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» з проханням вжити заходів щодо погашення заборгованості за спожитий газ у грудні 2019 р., січні 2020 р., лютому 2020 р., березні 2020 р., квітні 2020 року.
Відповідно до пункту 4.7. Договору Звірка розрахунків здійснюється Сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із Сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу Споживачем та актів приймання-передачі газу.
Станом на 15.04.2020 р. ТОВ «Кастум» було отримано від ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ станом на 09.04.2020 р., при цьому оплати здійснено не було, що і стало підставою звернення з позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні звертає увагу суду на те, що відповідачем повністю визнається позов, що підтверджується відповідною заявою, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 159).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Суд зауважує, що всього заборгованість відповідача перед позивачем становить 135 017,46 грн, яка відповідачем фактично визнається, про що свідчить обопільно підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за спожитий природний газ станом на 09.04.2020 р. між ТОВ «Кастум» і ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області”, за договором №104 від 25 березня 2019 р., при цьому в даному акті зазначено суму 135 017,44 грн, що є правом сторін, та що визнається та приймається судом.
Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 104 постачання природного газу від 25.03.2019 р., визнання позову відповідачем (заяву відповідача вх. № канц. 01-34/5063/20 від 03.06.2020 р.) суд, у відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 135 017,44 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, Господарський суд, ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Судовий збір у даній справі у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 102,00 грн покладається на відповідача.
Крім того, судом розглянуто вимогу представника позивача про стягнення з відповідача 18 150,00 грн судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи.
Суд зазначає, що в якості доказів понесених судових витрат позивачем надано договір № 2 про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді від 02.03.2020 р. в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастум» в особі директора Величка І.В. який діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 уклали договір між собою про надання правової допомоги та представництво інтересів в суді, в якості представника на підставі ст. 56 ГПК України.
Пунктом 2 до договору сторони погодили, що за надану правову допомогу при розгляді справи за позовом ТОВ "Кастум» до ГУ Національної поліції у Полтавській області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ по Договору № 450/В від 12.04.2019 р. Довіритель виплачує Представнику винагороду у розмірі заробітної плати за надані послуги в розмірі 18 150,00 грн, а саме за наступні надані послуги: усна консультація з вивченням документів та складання претензії: 6075 грн. 00 коп; складання позовної заяви: 6000 грн. 00 коп.; участь у судових засіданнях по справі: 6075 грн. 00 коп.
Позивачем надано Акт № 202 від 31.03.2020 р. виконаних робіт відповідно до якого загальна вартість правової допомоги без ПДВ становить 18 150,00 грн, яка сплачена позивачем, що стверджується випискою по рахунку Акціонерного банку «Південний» за період з 02.03.2020 р. по 31.03.2020 р.
Суд за наслідками розгляду даної вимоги дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 зазначеного Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, за змістом наведеної норми можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послугсаме адвоката (у розумінні положень статей 1, 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Судом з наданих доказів позивачем встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 у відповідності до наказу № 2 від 27.04.2018 р. директора В.І. Величко ТОВ «Каструм» прийнятий на роботі на посаду юрисконсульта на постійне місце праці з 02.05.2018 р. на підставі заяви ОСОБА_1
У відповідності до трудового контракту № 2/02 від 02.05.2018 р. між Роботодавецем: Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум», в особі дирекюра Величка Ігоря Васильовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Працівником, гр. ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою с АДРЕСА_1 , вулиця АДРЕСА_2 , 34 Радехівського району Львівської області., паспорт № НОМЕР_1 орган, що видав « 4633»: працівник ОСОБА_1 приймається на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» па посаду « юрисконсульт». Відповідно до вказаного договору за виконання обов'язків, передбачених цим договором, працівнику встановлюється: посадовий оклад у розмірі 18 075, 00 грн; у разі представництва інтересів ТОВ «КАСТУМ» у господарських судах України, по кожній окремій справі, Роботодавець укладає окремий договір з Працівником про надання правової допомоги та представництва інтересів у суді, для відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Зокрема суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст.ст.94 і 95 КЗпП штатний юрист отримує заробітну плату, яка є винагородою за виконану ним роботу. Її розмір залежить від: складності та умов виконуваної роботи; професійно-ділових якостей працівника; результатів його праці та господарської діяльності роботодавця, - і обмежена лише мінімальним розміром, що встановлюється законом. А от адвокату належить гонорар. Згідно зі ст.30 Закону про адвокатуру і ст.28 Правил це форма винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Тому, дані виплати мають різну природу.
З врахуванням того, що представник позивача ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум», а саме останній прийнятий на па посаду «юрисконсульт» із визначеним посадовим окладом, та отримує заробітну плату, тому суд дійшов висновку, що послуги були надані в межах трудових обов"язків - суд відмовляє в задоволені даної вимоги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України; статтями 13, 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи "Територіальне медичне об"єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" (1-й провулок Ботанічний, 38, м. Вінниця, 21010, код ЄДРПОУ 08734457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (пр-т Чорновола, 63, м. Львів, 79019; пл. Міцкевича, 8 (5-й поверх), м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 41087491) 135 017,44 грн заборгованості; 2102,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 17 червня 2020 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пр-т Чорновола, 63, м. Львів, 79019; пл. Міцкевича, 8 (5-й поверх), м. Львів, 79005)
3 - відповідачу (1-й провулок Ботанічний, 38, м. Вінниця, 21010)