11.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3345/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Горовенко Л.М., ордер серія ДП №2596/013 від 04.09.2019 р., адвокат;
представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019, ухвалене суддею Ліпинським О.В., повний текст якого складений 23.12.2019, у справі №904/3345/19
за позовом Компанії "Парсівал Бізнес Лімітед", м. Беліз, Беліз
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ
відповідача-2: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни, м. Дніпро
про визнання протиправним та скасування рішення
Компанія "Парсівал Бізнес Лімітед" (дaлі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Відповідач-1) та Приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни (далі Відповідач-2), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2019, індексний номер 47966327, прийняте Відповідачем-2, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 52833612101, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44, за Відповідачем-1.
В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви про уточнення позову від 03.09.2019, якою фактично доповнено підстави позову новими обставинами) Позивач зазначив, що Позивачем, як власником спірного нерухомого майна 19.07.2019 до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, яка була дійсною станом на дату проведення оскаржуваних реєстраційних дій - 26.07.2019. Отже, державним реєстратором в порушенням ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" неправомірно прийнято рішення про державну реєстрацію права власності та внесено запис про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ АБ "Укргазбанк", чим порушено законні інтереси Позивача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/3345/19 позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2019 року, індексний номер 47966327, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганною Леонідівною, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 52833612101, що знаходиться за адресою Дніпропетровська АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . 44, за публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк".
Стягнуто з Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни на користь Компанії "Парсівал Бізнес Лімітед" 1 921,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу позову та 960,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповнотою та неправильністю встановлення обставин у справі, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд визнав доведеним факт звернення Позивача 19.07.2019 до державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка була дійсною станом на дату проведення оскаржуваних реєстраційних дій 26.07.2019.
Суд визнав цей факт належно підтвердженим, зважаючи на відомості, подані ДП "Національні інформаційні системи", зокрема відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно заяв із типом "Заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій", які були зареєстровані за адресою м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44 в період з 19.07.2019 по 02.08.2019, де в реєстрі було зареєстровано заяву власника про заборону вчинення реєстраційних дій.
Разом з тим, суд залишив без належної оцінки доводи Відповідача-1 про те, що подані суду відомості свідчать лише про подачу такої заяви власником майна, проте відсутні докази задоволення такої заяви та внесення відповідних відомостей до реєстру речових прав.
Більш того, відомості, подані ДП "Національні інформаційні системи, прямо вказують на те, що заява власника була задоволена лише 02.08.2019, тобто після вчинення нотаріусом оспорюваних реєстраційних дій.
Відомості про перевірку нотаріусом 26.07.2019 реєстру заборон свідчить про те, що остання не виявила інформації про заборону. Вказані обставини підтверджені Відповідачем-2 у своєму відзиві на позов.
Таким чином, висновки суду про те, що Відповідачу-2 було відомо про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна станом на дату проведення оскаржуваних реєстраційних дій 26.07.2019 є такими, що не підтвердженні належними та допустимими доказами, а отже, зроблені судом внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи.
Судом не взято до уваги, що до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 04.02.2019 було внесено зміни, а саме, додано пункт 7 частини 4 статті 24 вказаного Закону, де зазначено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 36-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Сам факт звернення позивача із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкту нерухомого майна № 35086672 від 19.07.2019 свідчить про спробу створити виключно формальні процесуальні перепони для уникнення від виконання своїх зобов'язань за договором іпотеки № 436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД від 18.06.2018, укладеному з ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк".
Навіть якщо погодитись з рішенням суду, що Відповідач-2 мав зупинити проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна на період дії відповідної заборони, враховуючи що за минуванням відповідного строку рішення суду Позивачем державному реєстратору надано не було, державний реєстратор при відновленні реєстраційних дій повинен був розглянути заяву представника Банку від 26.07.2019 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки судом встановлено дотримання процедури оформлення права власності на заставне майно, заява Банку підлягала б задоволенню.
Якщо навіть припустити, що порушення прав Позивача відбулось саме незупиненням реєстраційних дії, то відновлення такого права полягає у зміні дати набуття права власності Банком у реєстрі, адже жодних інших правомочностей власника (володіння, користування, отримання доходів від оренди та ін.) у цей період до 10 днів Відповідач-1 не реалізовував.
Також не погодившись із вказаним рішенням, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганна Леонідівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин у справі, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд залишив без належної оцінки доводи Відповідача-1 про те, що подані суду відомості свідчать лише про подачу 19.07.2019 заяви власником майна, проте відсутні докази задоволення такої заяви та внесення відповідних відомостей до реєстру речових прав.
Більш того, відомості, подані ДП "Національні інформаційні системи", прямо вказують на те, що заява власника була задоволена лише 02.08.2019, тобто після вчинення нотаріусом оспорюваних реєстраційних дій.
Відомості про перевірку нотаріусом 26.07.2019 реєстру заборон свідчить про те, що остання не виявила інформації про заборону. Вказані обставини підтверджені Відповідачем -2 у своєму відзиві на позов.
Таким чином, висновки суду про те, що Відповідачу-2 було відомо про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна станом на дату проведення оскаржуваних реєстраційних дій 26.07.2019 є такими, що не підтвердженні належними та допустимими доказами, а отже зроблені судом внаслідок неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи.
Інші доводи апеляційної скарги Приватного нотаріуса аналогічні доводам апеляційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк".
Звернуто увагу на те, шо судом першої інстанції не встановлено належним чином правоздатність та дієздатність юридичної особи та її представника. На момент вчинення заяви про заборону реєстраційних дій щодо спірного об'єкту нерухомого майна (19.07.2019) довіреність на представників Компанії "Парсівал Бізніс Лімітед" втратила чинність, а саме, вона була видана строком до 21 березня 2019 року. Тому правочин, вчинений із порушенням норм права, є нікчемним, у зв'язку із невідповідністю довіреності, виданої від імені Компанії нормам чинного законодавства України і міжнародних договорів.
Позивач у поясненнях на апеляційну скаргу Відповідача-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що некоректним є твердження Відповідача-1 про зловживання Позивачем своїми правами, умисне вжиття заходів зі створення правових підстав для перешкоджання в реалізації банком свого права на задоволення вимог на підставі ст.ст. 36-37 Закону України "Про іпотеку".
Пояснює, що заява про заборону вчинення реєстраційних дій була подана з метою недопущення незаконних дій стосовно спірного об'єкту нерухомого майна. Про таку незаконність дій, на думку позивача, свідчить той факт, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" одночасно застосовує різні способи стягнення заборгованості за кредитним договором №436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД від 18.06.2018, зокрема, 28 лютого 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитром Олеговичем вчинено виконавчий напис за реєстровим №1214, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; у червні 2019 року банк звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа №904/1216/19). Крім того, відсутня інформація про проведення оцінки предмету іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, як того вимагає п. 6.4.1. договору іпотеки №436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД-І від 18.06.2018.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (колегія суддів: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача-1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 року у справі № 904/3345/19, судове засідання призначено на 19.02.2020.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2020 (колегія суддів: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.) скаржниці відновлено строк для подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача-2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 року у справі № 904/3345/19, судове засідання призначено на 19.02.2019; приєднано скаргу Відповідача-2 до апеляційної скарги Відповідача-1 для розгляду в одному апеляційному провадженні.
При цьому для вчинення певної процесуальної дії - а саме відкриття провадження у справі, через знаходження члена колегії суддів Дарміна М.О. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду, був здійснений повторний автоматизований розподіл справи та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 10.02.2020 справу № 904/3345/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г.
Ухвалою від 19.02.2020 справу № 904/3345/19 прийнято до свого провадження колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О.. Березкіна О.В., після усунення обставин, що зумовили передачу справи іншому складу колегії (виходу на роботу судді Дарміна М.О.), згідно розпорядження керівника апарату суду, на підставі протоколу передачі справи раніше визначеній колегії суддів.
Також, ухвалою від 19.02.2020 через відсутність доказів отримання сторонами ухвали суду від 11.02.2020 про прийняття до розгляду апеляційної скарги Відповідачки-2, розгляд справи відкладено на 18.03.2020.
Через запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів, та встановленням на період дії карантинних заходів на території України тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 1 від 17.03.2020 та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 3 від 31.03.2020, слухання справи не відбулось, а учасників справи попереджено, що про дату та час судового засідання вони будуть повідомленні додатково.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 , а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."
Отже, строк розгляду апеляційної скарги не є порушеним.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 18.05.2020.
В судовому засіданні 18.05.2020 представники Позивача та Відповілдача-1 дали пояснення, оголошено перерву до 11.06.2020. Також ухвалою суду запрошено в наступне судове засідання Відповідача-2 - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганну Леонідівну з метою надання пояснень по справі та надання для огляду в судове засідання оригіналу реєстраційної справи про реєстрацію спірного права власності.
10.06.2020 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни, відповідно до яких в силу припису Закону "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" на теперішній час реєстраційна справа №52833612101 не знаходиться у неї на зберіганні, а знаходяться в архівній установі, на яку законом покладено функцію зі зберігання документів. Тому ухвалу суду від 18.05.2020 в частині надання для огляду в судове засідання оригіналу реєстраційної справи виконати не може. Надано копії документів реєстраційної справи та документи, що підтверджують направлення реєстраційної справи до архівної установи.
У зв'язку з наданням пояснень в письмовому вигляді, просить суд розглянути справу за її відсутності.
10.06.2020 до Центрального апеляційного господарського суду представником Відповідача-1 подане клопотання про відкладення судового засідання через запровадження на території України карантину; наявність ознак респіраторного захворювання; складнощі щодо міжміського та міжобласного сполучення, та, відповідно, неможливість явки представника у вказане засідання суду з розгляду апеляційної скарги.
Зазначений документ надійшов засобами електронного зв'язку та не містить кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується відповідним інформаційним написом відділу документообігу та контролю (канцелярії) суду від 10.06.2020.
За приписами ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Отже, відсутність кваліфікованого цифрового підпису на документі свідчить про не підписання поданого документу, наслідком чого є залишення його без розгляду (ч.4 ст.170 ГПК України).
Крім того колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до частин 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з заяви Відповідача, він повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, та єдиною підставою для відкладення розгляду справи зазначає продовження дії карантину в Україні, наявність ознак респіраторного захворювання та складнощі щодо міжміського та міжобласного сполучення.
Проте, вирішуючи питання щодо можливості відкладення розгляду справи, колегія суддів враховує що Постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" визначено, що на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджується послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Послаблення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для послаблення протиепідемічних заходів, визначених цією постановою.
У регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється:
з 22 травня:
- регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Пунктом 1.8 Протоколу № 30 позачергового засідання Дніпропетровської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій передбачено, що у зв'язку зі сприятливою епідемічною ситуацією, що склалася на території Дніпропетровської області, яка відповідає ознакам, встановленим у абзацах 3, 4 та 5 пункту 4 Постанови, запроваджується послаблення протиепідемічних заходів та дозволяється:
1. Регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.
Таким чином, з огляду на те, що на час призначення судового засідання у даній справі - 11.06.2020, на території Дніпропетровської області були послаблені протиепідемічні заходи, дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, колегія суддів вважає, що Відповідач-1 мав можливість прибути до приміщення суду, взяти участь у судовому засіданні як особисто, через представника, так і шляхом участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції, як у суді, так і поза межами суду.
Будь-яких причин неможливості взяти участь у судовому засіданні з використанням вищезазначених механізмів, Відповідач-1 не зазначив.
При цьому, Відповідачем-1 на зазначено об'єктивних причин, які б безпосередньо перешкоджали йому взяти участь у судовому засіданні, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів (подібним чином вирішено аналогічне клопотання Верховним Судом у справі № 910/3880/19 у постанові від 05.05.2020).
Більш того, представник Відповідача-1 приймав участь у попередньому судовому засіданні 18.05.2020, під час якого надав пояснення по суті спору. Його явка у наступне судове засідання обов'язковою не визнавалася.
В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.
В свою чергу, саме Відповідач-1 не забезпечив участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представником - зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб'єктивними, які залежали виключно від волевиявлення Відповідача-1, тому не можуть бути визнані поважними.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників відповідачів.
В судовому засіданні 11.06.2020 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанову у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та відповідача-1 (надані у попередньому засіданні), розглянувши доводи апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
18.06.2018 між Відповідачем (Банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДФРУКТ" (Позичальником) укладено Генеральний кредитний договір №436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД (надалі - Кредитний Договір).
Згідно п. 1.1. Кредитного Договору Генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п. 1.3. Генеральною кредитного договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитною договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку І до Генерального кредитного договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 10 000 000,00 грн.
Строк кредитування та проведення Кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з 18.06.2018 по 17.06.2021 включно (п. 1.4. Кредитного договору)
Пунктом 2.1. Кредитного Договору сторони погодили, що у забезпечення зобов'язань за Генеральним кредитним договором, зокрема, прийнято в іпотеку об'єкт нерухомості нежитлову будівлю (фруктосховище) літ. А-1, А1-1, А2-2, А3-1, А4-1 загальною площею 3879,4 кв.м., ганок з навісом літ. а, бокс для ремонту автомобілів літ. И-1, загальною площею 85,8 кв.м., склад літ. К-1, загальною площею 1834,1 кв.м., рампа з навісом літ. к1, бокс для ремонту автомобілів літ. Л-1, загальною площею 175,7 кв.м., нежитлова будівля літ. М-1, загальною площею 22,7 кв.м, навіс літ. О, споруди №1-12, ІІ, (після реконструкції нежитлових будівель та споруд (фруктосховища), які належать іпотекодавцю Компанія "Парсівал Бізнес Лімітед" та знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44.
18.06.2018 між Позивачем (Іпотекодавецем) та Відповідачем (Іпотекодержателем) укладений договір іпотеки №436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД-I, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А. за реєстровим №2211 (надалі - Іпотечний договір).
Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору цей Договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з генерального кредитного договору №436/2018/ДнОД-МСБ-ГКД від 18 червня 2018 року, укладеного між Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДФРУКТ".
Згідно з п. 2.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлова будівля (фруктосховище) літ. А-1, А1-1, А2-2, АЗ-1, А4-1 загальною площею 3879,4 кв.м., ґанок з навісом літ. а, бокс для ремонту автомобілів літ. И-1, загальною площею 85,8 кв.м., склад літ. К-1, загальною площею 85,8 кв.м., склад літ. К-1, загальною площею 1834,1 кв.м., рампа з навісом літ. к1 бокс для ремонту автомобілів літ. Л-1, загальною площею 175,7 кв.м., нежитлова будівля літ. М-1, загальною площею 22,7 кв.м., навіс літ. О, споруди №1-12, І,і (після реконструкції нежитлових будівель та споруд (фруктосховища), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 27 липня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гойняк Г.В. за реєстровим №2790.
Пунктом 3.1.5 Договору іпотеки сторони погодили, що Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Позичальником обов'язків, передбачених кредитним договором.
У разі невиконання Позичальником умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами) звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки. (п. 3.1.7 Іпотечного договору).
Згідно п. 6.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, зокрема, у випадках:
- якщо в момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або часткової несплаті сум процентів, та/або несплаті або частковій несплаті комісій, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки;
- у разі порушення Позичальником обов'язків за кредитним договором та невиконання вимоги Банку про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до п. 6.2. Іпотечного договору у разі порушення позичальником умов кредитного договору та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та позичальнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк від дня надсилання письмової вимоги та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. В зазначеній вимозі Іпотекодержатель також може вказати спосіб, в який буде здійснено стягнення. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодежатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 6.3 Іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
В підпункті 6.4.1. Іпотечного договору зазначено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати Іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя.
У зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДФРУКТ" умов Генерального кредитного договору, Відповідач-1 вирішив реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Так, 28.02.2019, за заявою Відповідача-1 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, визначене в п. 2.1. Договору іпотеки від 18.06.2018. Зазначений виконавчий документ було передано на примусове виконання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г., яка 15.03.2019 відкрила виконавче провадження № 58643697.
В подальшому, Відповідачем-1 було реалізовано своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на іпотечне майно.
Так, 26.07.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганною Леонідівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47966327, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на іпотечне майна за Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк".
Позивач вважає, що вищезазначене рішення приватного нотаріуса Кохан Г.Л. прийнято із грубими порушеннями та всупереч приписам Закону України "Про нотаріат" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в силу вимог ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наявності зареєстрованої заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна, Відповідач-2 мав зупинити проведення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44 на період дії відповідної заборони.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
У відповідності до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються: умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення; порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки; прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.
Статтею 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що Компанією "Парсівал Бізнес Лімітед", як власником об'єкта нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44, до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 19 липня 2019 року подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, яка була дійсною станом на дату проведення оскаржуваних реєстраційних дій - 26 липня 2019 року.
Вказана заява була зареєстрована в базі даних заяв за №35086672 19.07.2019 о 16:44:45 та інформація про стан її розгляду знаходиться в загальному доступі на офіційному веб-порталі Мін'юсту.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон) формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. У базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до ст. 17 Закону реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об'єкта. Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
В статті 18 Закону зазначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
- прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
- виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
- встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
- перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
- прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).
Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (надалі - Порядок ведення реєстру).
Відповідно до п. 5 Порядку ведення реєстру у базі даних заяв формуються та реєструються заяви у сфері державної реєстрації прав, у тому числі заяви власників нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, а також реєструються судові рішення щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій з обов'язковим присвоєнням програмними засобами ведення Державного реєстру прав кожній окремій заяві (судовому рішенню) реєстраційного номера та фіксуванням дати і часу реєстрації.
Відповідно до пункту 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.
Згідно із пунктом 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:
1) за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи:
- для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер;
- для фізичної особи (громадянина України, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомив про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, номер і серія паспорта громадянина України;
- для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер;
2) за адресою об'єкта нерухомого майна/місцезнаходженням земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради.
Пунктом 12 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.
Пунктом 19 Порядку ведення реєстру передбачено, що програмні засоби ведення Державного реєстру прав забезпечують пошук відомостей, зокрема, про зареєстровані у базі даних заяв заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій.
Пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється за одним або кількома такими ідентифікаторами:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу на об'єкт нерухомого майна);
- кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки);
- адреса об'єкта нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки);
- реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви) (пункт 20 Порядку).
Відповідно до п. 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заява, що долучалася до документів, поданих для державної реєстрації прав, інші заяви, що подавалися суб'єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, а також інші документи, що були отримані у паперовій формі державним реєстратором під час розгляду заяви та не підлягають поверненню заявнику, долучаються до відповідної реєстраційної справи або зберігаються суб'єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років. Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, а також електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, виготовлені шляхом сканування та долучені до відповідної заяви, зберігаються в електронній формі у зазначеному Реєстрі.
Таким чином, відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у зазначеному Реєстрі.
Аналіз положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дає підстави стверджувати, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і поданих документів державний реєстратор має виключну компетенцію у питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
З цією метою державним реєстратором використовуються відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Державному реєстратору надані повноваження, під час перевірки заяви про проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, здійснювати пошуки як за суб'єктом, так і за об'єктом нерухомого майна, в тому числі і за адресою.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 №1059/5 "Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України" технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Державне підприємство "Національні інформаційні системи", територіальним підрозділом якого є Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 104А).
Державним підприємством "Національні інформаційні системи" листом №4705/19.3-13 від 21.11.2019 надано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно заяв із типом (Заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій), які були зареєстровані за адресою м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44, до 26.07.2019, відповідно до яких в реєстрі було зареєстровано заяву власника про заборону вчинення реєстраційних дій, про існування якої Відповідач-2 мав бути обізнаний, оскільки 26.07.2019 здійснив пошукові запити щодо спірного нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 44 (т. 2 а.с. 2-4).
Крім того, отримавши заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомого майна за Відповідачем-1 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Г.А. зобов'язаний був зробити запит до бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав стосовно об'єкта нерухомого майна не лише за його адресою, а й за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна (52833612101), найменуванням юридичної особи власника (Компанія "Парсівал Бізнес Лімітед"), докази чого матеріали справи не містять.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за умови дотримання Приватним нотаріусом Кохан Г.Л. вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мав бути обізнаним про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна станом на дату проведення оскаржуваних реєстраційних дій - 26.07.2019.
Необізнаність (за доводами заявника апеляційної скарги - Банку) Приватного нотаріуса Кохан Г.Л. про реєстрацію 19.07.2019 заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій є суто суб'єктивною обставиною, яка залежала виключно від організації роботи останнього.
Згідно ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Крім того, згідно з пунктом 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (надалі - Порядок реєстрації), у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.
Пунктом 17 Порядку реєстрації встановлено, що у разі надходження до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву в базі даних заяв. У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов'язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об'єкта нерухомого майна.
Крім того, пунктом 11 Порядку здійснення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень передбачено, що реєстрація заяв у базі даних заяв проводиться в порядку черговості їх надходження.
У разі коли після реєстрації заяви у базі даних заяв подано інші заяви на одне і те саме майно, державний реєстратор, уповноважена особа приймає такі заяви та реєструє їх у базі даних заяв.
Згідно із пунктом 12 Порядку здійснення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Пунктом 13 Порядку здійснення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень передбачено, що у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.
Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.
Саме реєстрація 19.07.2019 о 16:44:45 виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій № 35086672 була підставою для зупинення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомості. Вказана заява була чинною протягом 10 робочих днів та відновлення реєстраційних дій відбулося лише 02.08.2019 шляхом реєстрації задоволення заяви.
Отже, системний аналіз вказаних норм та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про необґрунтованість твердження заявників апеляційних скарг щодо відсутності доказів задоволення такої заяви та внесення відповідних відомостей до реєстру речових прав.
Заперечення Відповідача-1 з посиланням на статтю 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка містить положення, що виключають підстави для відмови в проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів вважає необґрунтованими, адже предметом регулювання зазначеної норми, є відмова в проведенні державної реєстрації, у тому числі, за наявності зареєстрованого обтяження речового права на нерухоме майно, при цьому, за встановленими судом обставинами, під час прийняття спірного рішення, існували підстави для зупинення реєстраційних дій в порядку, передбаченому іншою нормою зазначеного закону, зокрема, нормою ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка не містить відповідних виключень.
Доводи заявника апеляційної скарги (Відповідача-1) про те, що після відновлення реєстраційних дій державний реєстратор повинен був розглянути заяву представника Банку від 26.07.2019 про звернення стягнення на предмет іпотеки, і дана заява Банку у будь-якому випадку підлягала б задоволенню; якщо навіть припустити, що порушення прав Позивача відбулось саме незупиненням реєстраційних дій, то відновлення такого права полягає у зміні дати набуття права власності Банком у реєстрі, адже жодних інших правомочностей власника (володіння, користування, отримання доходів від оренди та ін.) у цей період до 10 днів Відповідач-1 не реалізовував, зводяться лише до припущень Відповідача-1 щодо можливості настання певних подій у майбутньому, через що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача-2 про те, що правочин (заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій № 35086672 від 19.07.2019) вчинений із порушенням норм права, є нікчемним, у зв'язку із невідповідністю довіреності, виданої від імені Компанії нормам чинного законодавства України і міжнародних договорів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Також частина 4 ст. 165 ГПК України встановлює, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзивах на позов від 30.08.2019 (т. 1 а.с. 60-65), від 04.09.2019 (а.с. 138-141), у відзивах та поясненнях на уточнену позовну заяву від 16.09.2019 (а.с. 154-158), від 18.10.2019 (т. 1 а.с. 216-217), від 17.12.2019 (т. 2 а.с. 21-25), ані Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", ані Приватний нотаріус Кохан Г.Л. не заперечували факту наявності у представника Компанії "Парсівал Бізніс Лімітед" на момент подачі заяви про заборону реєстраційних дій щодо спірного об'єкту нерухомого майна (19.07.2019) правоздатності та дієздатності на вчинення відповідних дій (не зазначали про те, що довіреність на представників Компанії втратила чинність).
Таким чином, на даний момент відповідачі відповідно до 4 ст. 165 ГПК України втратили право заперечувати проти такої обставини, як наявність у представника Компанії правоздатності та дієздатності на подачу заяви про заборону вчинення реєстраційних дій.
Крім того, зазначені вище доводи Відповідача-2 не спростовують дійсність реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних 19.07.2019 о 16:44:45 за № 35086672, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В той же час, рішень суду про визнання недійсним та скасування реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних № 35086672 матеріали справи не містять, а недійсність даного правочину з підстав, зазначених Відповідачем-2, прямо законом не встановлена.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні апеляційних скарг Відповідача-1 та Відповідача-2 слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скаргах і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/3345/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/3345/19 - залишити без змін.
Судові витрати Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганни Леонідівни, м. Дніпро за подання апеляційних скарг на рішення суду покласти на заявників апеляційних скарг.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.06.2020.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна