10.06.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2529/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Братухін О.Ю. представник, довіреність №04/10/2368 від 10.10.2018 р.;
від відповідача: Гусев О.М. адвокат, довіреність №25 від 20.05.2019 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 (повний текст складено та підписано 26.12.2019р. суддя Кабакова В.Г.) у справі 912/2529/19
за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, вул. Віктора Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, 25006
до відповідача Комунального підприємства "Теплоенергетик", вул. Ливарна, 1, м. Кропивницький, 25491
про стягнення 339 620,92 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенергетик" 339 620,92 грн.- збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами, з покладенням на відповідача судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведеної планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, встановлено самовільне користування надрами відповідачем, а саме: забір підземної води без дозволу на спеціальне користування. Позивачем, нараховано відповідні збитки.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області завдані збитки в розмірі 339 620,92 грн внаслідок самовільного користування надрами, зарахувавши кошти на вказані реквізити: р/р НОМЕР_1 , МФО 899998, ЄДРПОУ 38036997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області судовий збір в сумі 5094,32 грн зарахувавши кошти за наступними реквізитами: р/р 35213055081007 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 38037110.
Рішення вмотивовано тим, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами, всупереч вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 389; а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами без відповідного дозволу.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Теплоенергетик" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття рішення при неповному з'ясуванні та недоведенні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленим, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Скаржником оспорюється правильність розрахунку збитків, оскільки в порушення вимог п.9.2 Методики відсутні докази, які підтверджують фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, зокрема.
Вважає, що розрахунок розміру шкоди здійснено позивачем з порушенням вимог пункту 9.2 Методики, а тому такий розрахунок не може обґрунтовувати розміру завданих збитків внаслідок водокористування без спеціального дозволу в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт також, не погоджується з висновком Господарського суду Кіровоградської області, щодо прийняття акту №07-22 від 05.02.2019. в якості належного, достовірного та допустимого доказу порушення КП "Теплоенергетик" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки Державною регуляторною службою встановлено порушення Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області вимог частини 15 статті 4 статті 5 Закону України № 877-V, що полягає у складанні за результатами планової перевірки КП «Теплоенергетик» акту, за умови відсутності затвердженої та оприлюдненої на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового заходу) державного нагляду (контролю),
Отже, скаржник вважає, що за таких обставин Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних КП «Теплоенергетик» внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) у період з 12.08.2018 по 01.02.2019 на суму 339620,92 грн. є незаконним, оскільки сформований на підставі даних, зазначених у Акті перевірки № 07-22, складеного за відсутності правових підстав.
Таким чином, на думку апелянта, викладені обставини вказують на те, що у даному випадку судом першої інстанції порушено норми процесуального права: статті 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення прийнято без врахування доводів та доказів, наданих відповідачем.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на засадах верховенства права, є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального права та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Стосовно розрахунку, на підставі якого здійснено обрахування 210461 куб.м води піднятої без спеціального дозволу на користування надрами позивач зазначає, що в ході проведення перевірки інспекторами було досліджено журнал обліку води та достовірно встановлено, що Відповідач здійснив забір підземної води об'ємом 210461 м3, про що зафіксовано в акті перевірки.
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, на погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції безпідставно прийняв акт перевірки в якості належного доказу порушення Підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки акт складений за відсутності затвердженої уніфікованої форми акта, оскільки форма акту перевірки, який складається за результатами її проведення, позивач зазначає, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначають правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду контрою. Дія вказаного Закону поширюється і на територіальні органи Держекоінспекції, тому при здійсненні державного нагляду Держекоінспекція керується зазначеним Законом.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 було залишено без руху апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 у справі 912/2529/19. Надано тстрок для усунення недоліків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2020. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 у справі 912/2529/19. Розгляд скарги призначено у судове засідання на 23.03.2020 о 12:00 год. Зупинено дію оскаржуваного рішення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2020 було задоволено клопотання Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, щодо розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 у справі 912/2529/19 у судовому засіданні 23.03.2020 о 12:00 год. в режимі відеоконференції.
23.03.2020 судове засідання не відбулося у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанов № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та № 239 від 25 березня 2020 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 16 березня 2020 № 215), якою на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 до 24 квітня 2020, рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформлених протоколами зборів суддів від 17.03.2020 року №1 і від 31.03.2020 року №3 та наказом голови суду № 32 від 17.03.2020, з урахуванням Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, з метою дотримання завдань господарського судочинства в частині змагальності та рівності сторін, встановлено особливий режим роботи Центрального апеляційного господарського суду на період дії карантину.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 розгляд справи №912/2529/19 призначено в судовому засіданні на 10.06.2020 на 12:00. Рекомендовано учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності; У випадку безпосередньої участі учасників справи в судовому засіданні обов'язковою є наявність засобів особистого захисту (масок, рукавичок, тощо); Визнано явку представників в судове засідання не обов'язковою.
18.05.2020 від позивача на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 призначено розгляд справи №912/2529/19 у судовому засіданні 10.06.2020 на 12:40 в режимі відеоконференції.
29.05.2020 від відповідача на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2020 призначено розгляд справи №912/2529/19 у судовому засіданні 10.06.2020 на 12:40 в режимі відеоконференції.
10.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Держекоінспекцією відповідно до наказу від 25.01.2019 79 та направлення 62/19 від 25.01.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України КП "Теплоенергетик" (а.с. 15-16).
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області складено акт 07-22 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до якого було встановлено порушення відповідачем статті 19 Кодексу України про надра, а саме забір води здійснювався без спеціального дозволу на користування надрами (а.с. 17-25).
Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта, що мають місце з боку суб'єкта господарювання: відсутні.
01.02.2019 позивачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення 190020 від 01.02.2019 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої притягнуто заступника директора з виробництва КП "Теплоенергетик" Великого О. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі статті 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн (а.с. 28-29).
05.02.2019 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Гладченком О.А. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Галь С.М. винесено припис, відповідно до якого зобов'язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки та надано строк для усунення порушень, який вручено начальнику ВТСВ без заперечень (а.с. 27).
На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області, здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних КП "Теплоенергетик" внаслідок забору води без Спеціального дозволу на користування надрами у період з 12.08.2018 по 01.02.2019 об'ємом 210461 куб.м. Згідно вказаного розрахунку розмір збитків становить 339620,92 грн (а.с. 32).
04.03.2019 Держекоінспекція звернулась до КП "Теплоенергетик" з претензією 14-8/460 з вимогою відшкодувати заподіяні збитки, що залишена без відповіді та задоволення (а.с. 31).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом даного спору є матеріально правова вимога позивача про відшкодування збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням відповідачем водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)),
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.
в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) Остання складова - вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Вирішуючи питання щодо неправомірності поведінки відповідача, колегія суддів виходить з наступного:
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (стаття 16 Конституції України).
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Частиною першою статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.
Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44, стаття 49 Водного кодексу України).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
В період з 12.08.2018 по 01.02.2019 відповідачем здійснювався забір води без спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №07-22 від 05.02.2019 (а.с. 17-25).
З Акта перевірки вбачається, що відповідно до акта на право постійного користування землею серія ІІ-КР№002028 від 25.12.2003 КП "Теплоенергетик" надано у постійне користування 7,40 га на території Обознівської сільської ради розміщення очисних споруд.
В Акті перевірки №07-22 від 05.02.2019 зазначено, що Підприємством надано Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 3091 від 11.08.2003, виданий на видобування підземних прісних вод з Обознівської ділянки Кіровоградського родовища. Термін дії ліцензії 15 (п'ятнадцять) років. Отже, починаючи з 12.08.2018 підприємством здійснюється водозабір, без діючого Спеціального дозволу на користування надрами, тобто самовільний водозабір. З моменту закінчення дозволу по 01.02.2019 підприємством без Спеціального дозволу на користування надрами піднято 210 461 куб.м води.
Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №07-22 від 05.02.2019 (а.с. 17-25) є чинним, підписаним без зауважень керівником КП "Теплоенергетик", в судовому порядку не оскаржувався і не скасовувався, на час розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що у Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області відсутні повноваження з нормоутворення (складання акту перевірки за умови відсутності затвердженої та оприлюдненої на власному веб-сайті уніфікованої форми такого акта, що є неприпустимим, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:
Дійсно, Актом перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності КП «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» та ФОП ОСОБА_2 . № 34/80-К-2019, проведеної Державною регуляторною службою України з 20.05.2019р. по 24.05.2019р. в розділі «Виявлені порушення вимог законодавства в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено про виявлені порушення «Складання за результатами планових перевірок ФОП ОСОБА_2 та КП «ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК» акту, за умови відсутності затвердженої та оприлюдненої на власному веб-сайті уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) (пункт 2). (а.с. 56)
Будь - яких інших висновків щодо незаконності дій позивача даний акт№ 34/80-К-2019 не містить.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відсутність затвердженої форми відповідного акта призводить до звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності у зв'язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв'язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану надр, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, і як наслідок шкідливий вплив на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.05.2011 у справі "Дубецька та інші проти України" (заява № 30499/03) дійшов висновку, що "п. 105. Посилаючись на свою судову практику, Суд зазначає, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природного екологічного середовища як такого (див. рішення у справі "Кіртатос проти Греції", заява № 41666/98, пункт 52, ECHR 2003-VI). Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров'я або якість життя особи."
Принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи розглядається справа з точки зору прямого втручання, чи позитивного обов'язку регулювати приватну діяльність (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom) [ВП], заява № 36022/97, пункт 98, ECHR 2003VIII, та рішення у справі "Фадєєва проти Росії" (Fadeyeva v. Russia).
Європейський суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов'язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom), пп. 100, 119 та 123).
Відповідні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № справа №826/3820/18, які правомірно, у відповідності до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховані судом першої інстанції при відхилені заперечень відповідача щодо відсутньої затвердженої форми акта перевірки
Окрім того ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено основні відомості, які має містити акт складений посадовою особою органу державного нагляду (контролю) за результатами здійснення планового або позапланового заходу, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
При складенні Акта №07-22 від 05.02.2019, ДЕІ у Кіровоградській області дотримано вищезазначених вимог, та внесено відповідні відомості. Сам акт перевірки №07-22 від 05.02.2019 не скасовано та не встановлено його недійсність. Державною регуляторною службою України не рекомендовано ДЕІ у Кіровоградській області скасувати відповідний акт перевірки. Викладені в акті обставини та порушення не спростовано.
В зв'язку із чим місцевий господарський суд правомірно прийняв акт №07-22 від 05.02.2019, в якості належного, достовірного та допустимого доказу порушення КП "Теплоенергетик" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом здійснення у період з 12.08.2018 по 01.02.2019 самовільного забору води без спеціального дозволу на користування надрами.
Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актом перевірки. Так, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Оскільки, при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.10.2018 у справі № 908/4007/15, постанові від 12.10.2018 у справі № 925/119/18, постанові від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18, постанові від 12.11.2019 у справі № 914/2436/18.
Відповідач не подав доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення.
Крім цього, відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази щодо оскарження або скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 190020 від 01.02.2019р. , якою заступника директора КП «Теплоенергетик» Великого О. ОСОБА_3 . було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн (а.с.29), обставини встановлені описовою частиною зазначеної постанови: «на КП «Теплоенергетик» здійснюється видобування підземних прісних вод з метою господарського водопостачання (Обознівської ділянки Кіровоградського родовища) без спеціального дозволу на користування надрами» є такими, що не потребують додаткового доказування.
За результатами проведеної перевірки, позивачем Відповідачу було видано припис від 05.02.2019р. № 19, згідно якого КП "Теплоенергетик" було приписано, в тому числі, оформити Спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами на Обознівський водозабір до 05.06.2019р. (пункт 6) (а.с.27).
При здійснені розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних КП «Теплоенергетик» внаслідок самовільного користування надрами (а.с.32), позивачем використано формулу 23 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783 (далі за текстом - Методика).
Так, відповідно до пункту 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою
Зсам = 5 Ч W Ч Тар (грн.), (23)
Де
W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
Згідно п. 9.2. Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
З тексту розрахунку вбачається, що об'єм піднятої води 210 461 м3 за період з 12.08.2018р. по 01.02.2019р. встановлено в актом перевірки від 05.02.2018р..
На аркуші 5 акту перевірки зазначено наступне:
«Облік забору води із свердловин здійснюється за допомогою лічильників УВР-019. Облік забраної та скидаємої води з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» ведеться лічильниками КВ-2,5, ЛЛ-40, КВ-1,5 та PREMA-50. Ліміт забору (підземної) води: 1060,776 тис. м 3/рік, 3358,101 м 3/добу. Ліміт використання (підземної) води: 342,109 тис. м 3/рік,1370,721 м 3 /добу.
На момент проведення перевірки Журнал облік забору та використання води ведеться з порушеннями.
ТОВ «НТЦ ОБЛВОДГОСП-ПРОЕКТ» розроблені нормативи ГДС забруднюючих речовин, що відводяться в річку Грузька та річку Сугоклея з зворотними водами.
Відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб зворотних вод та звітів про використання води за 2017 - 2018 роки КП «Теплоенергетик» здійснювався скид зворотних (стічних) вод з перевищенням допустимих концентрацій по: ХСК, нафтопродуктам 2017 рік) та ХСК (2018 рік.) Протягом 2017 року в річку Інгул скинуто 172,1 тис. м та протягом 2018 року 164,2 тис. м 3 зворотних (стічних) вод.
Підприємством надано Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 3091 від 11.08.2003 року, виданий на видобування підземних прісних вод з Обознівської ділянки Кіровоградського родовища. Термін дії ліцензії 15 (п'ятнадцять) років. Отже, починаючи з 12.08.2018 року підприємством здійснюється водозабір, без діючого Спеціального дозволу на користування надрами, тобто самовільний водозабір.
З моменту закінчення дозволу по 01.02.2019 рік підприємством без Спеціального дозволу на користування надрами піднято 210 461 м3 води». (а.с. 14).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що встановлений актом перевірки від 05.02.2018р. об'єм піднятої води 210 461 м3 за період з 12.08.2018р. по 01.02.2019р. було встановлено на основі даних первинної документації (журнал обліку та використання води).
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що при складанні акту перевірки від 05.02.2018р. позивачем було неправильно враховані дані які містяться в журналі обліку та використання води.
Саме по собі ведення журналу з порушеннями, про яке зазначено в акті перевірки не свідчить про невідповідність зафіксованих у ньому даних фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням відсутності заперечень щодо обставин, встановлених актом перевірки від 05.02.2018р., колегія суддів вважає його належним і допустимим доказом на підтвердження обставин об'єму піднятої за період з 12.08.2018р. по 01.02.2019р. води.
Відповідно висновки суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/21840/17, господарським судом не приймається, так як у зазначеній справі дещо відрізняються обставини, зокрема, у вказаній справі наявна довідка про об'єм води, використаний самовільно, якій не надано належної оцінки на предмет її відповідності нормам процесуального права, а у даній справі фактичний об'єм води визначений на основі даних первинної документації (журналів); розрахунок розміру завданої шкоди може бути проведено не лише на підставі довідки підприємства, а й згідно первинної документації обліку спожитої води (журналів), статистичної звітності (Звіти про водокористування за формою №2ТП-водгосп (річна)), про які зазначено у акті №07-22 від 05.02.2019 та на підставі відомостей з яких інспекторами позивача здійснено розрахунок піднятої води в розмірі 210461 куб.м, об'єм якої відображено в акті №07-22 від 05.02.2019; долучення до акта перевірки виписок/витягів/копій відповідної первинної документації (журналів), формою акта чи законодавством не передбачено є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності належними і допустимими доказами об'єму піднятої води 210 461 м3 за період з 12.08.2018р. по 01.02.2019р. спростовуються вищенаведеними висновками і відхиляються як необґрунтовані.
За відсутності інших доводів щодо неправильності розрахунку, колегія суддів доходить висновку про доведеність позивачем розміру заподіяних відповідач збитків.
Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Відповідач відповідних доказів на доведення відсутності своєї вини суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального права, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, неправильного тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, колегія суддів у урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України доходить до висновку, що рішення від 21.12.2019 у справі №912/2529/19 ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення його без змін, а апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплоенергетик" без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 7 641,48 грн. (а.с.174) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенергетик" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 у справі №912/2529/19 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019 у справі №912/2529/19 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 641,48 грн. покласти на Комунального підприємства "Теплоенергетик" (29491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, 1, код ЄДРПОУ 24153576)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному в порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2020
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна