11.06.2020 Справа № 904/994/20
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства " Теплоенерго " Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/994/20 (суддя Золотарьова Я.С.)
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 46 062грн 67 коп
- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/994/20 Комунальному підприємству (далі-КП) "Теплоенерго" Дніпровської міської ради відмовлено у прийнятті позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 46 062грн 67коп.;
- при винесенні ухвали господарський суд виходив з того, що справа відноситься до юрисдикції господарських судів, але стан суб"єкта фізичної особи-підприємця Гавриленко І.В. є припиненим з 24.01.2017, доказів правонаступництва за законом або договором до матеріалів справи не надано, у зв"язку з чим, відповідно до п.6 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України є наявними підстави для відмови у відкритті провадження у справі;
- не погодившись з винесеною ухвалою, КП" Теплоенерго" Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи просить цю ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до господарського суду;
- у поданій скарзі йдеться про те, що договір про постачання теплової енергії, на підставі якого позивачем запропоновано стягнути заборгованість у вказаній вище сумі укладено Гавриленко І.В. як фізичною особою-підприємцем, пов"язаний з підприємницькою діяльністю останньої, про те, що у випадку припинення суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов"язання за договором не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов"язаннями, пов"язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, а також про те, що відмова господарського суду у відкритті провадження по справі є перешкоджанням у здійсненні правосуддя, оскільки відповідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом;
- відповідач в судове засідання не з"явився, копію ухвали апеляційного суду від 20.05.2020 про призначення справи до розгляду на 11.06.2020, направленої на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернуто відділенням поштового зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", інші відомості щодо місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні;
- відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає;
- у даному випадку, ухвалу про призначення справи до розгляду направлено апеляційним судом відповідачу за належною адресою і повернуто, як зазначено вище, з посиланням на закінчення терміну зберігання поштового відправлення, у зв"язку з чим, відповідач є таким, що повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2020 КП"Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплопостачання в сумі 46062грн 67коп..
В обґрунтування позову покладені обставини щодо укладення між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та фізичною особою-підприємцем Гавриленко І.В. договору про постачання теплової енергії №010781 від 05.05.2016, передачі КП"Теплоенерго" від підприємства " Дніпропетровські міські теплові мережі" права вимоги по заборгованості, набуття КП"Теплоенерго" всіх прав та обов"язків сторони - виконавця за договором в частині оплати послуг з постачання теплової енергії, припинення відповідачем 24.01.2017 підприємницької діяльності та втрати статусу фізичної особи-підприємця, що слугувало підставою для звернення КП"Теплоенерго" до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпро про стягнення з відповідача заборгованості, відмови ухвалою цього суду від 12.02.2020 по справі №199/894/20 у відкритті провадження та роз"яснення позивачу його права звернення до суду з позовною заявою в порядку господарського судочинства.
Як додаток до позовної заяви КП"Теплоенерго" надано копію договору про постачання теплової енергії №010781 від 05.05.2016, укладеного МКП"Дніпропетровські міські теплові мережі" та фізичною особою-підприємцем Гавриленко І.В., згідно з яким послуги з теплопостачання мають надаватися за адресою: вул.Артеківська, 19, прим.2 - перукарня.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 3138920748 стан суб"єкта фізичної особи-підприємця Гавриленко І.В. припинено 24.01.2017.
За наслідками розгляду позовної заяви КП"Теплоенерго" на стадії прийняття господарським судом винесена оскаржувана ухвала.
Згідно із ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України.
За ч.1 ст.173 Кодексу зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Відповідно до ст.179 названого Кодекс майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Згідно з ст.609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст.51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і далі - у редакції, чинній на час припинення фізичної особи-підприємця Гавриленко І.В.) передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст.51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, ст.202-208 Господарського кодексу України, ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
Як зазначено вище, звертаючись з позовом КП"Теплоенерго" просило стягнути заборгованість за договором про постачання теплової енергії, укладеним між ним та фізичною особою-підприємцем Гавриленко І.В..
Отже, виходячи із суб"єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов"язання у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинилися.
З огляду на вищезазначені фактичні обставини справи спір по даній справі слід визнати таким, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови КП"Теплоенерго" у прийнятті позовної заяви внаслідок припинення державної реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця.
Таким чином, ухвала господарського суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.269, 271, 275, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/994/20 скасувати, справу направити на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- повна постанова складена 17.06.2020
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М.Кощеєв
Суддя О.В.Чус