ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 червня 2020 року Справа № 924/327/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
апелянта - адвокат Гуменюк О.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2020 року (повний текст складено 14.04.2020) у справі № 924/327/20 (суддя Грамчук І.В.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2020 року у справі 924/327/20 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуто заявнику.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвлою, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області скасувати та передати заяву ОСОБА_1 на розгляд Господарському суду Хмельницької області.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм процесуального права.
ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Фінанс" у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання представники кредиторів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників кредиторів, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 12 травня 2020 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2020 року гр. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Вказана заява обгрунтована тим, що згідно даних кредитної історії, що міститься в базі даних ТОВ "Українське бюро кредитних історій" ОСОБА_1 в різні періоди років та із різними банківськими, фінансовими установами було укладено наступні кредитні договори, договори позики, позички, а саме з АТ КБ "Приватбанк", АТ "Кредобанк", АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Фінансова компанія "Форза", ТОВ "Фінансова компанія Дінеро", ТОВ "Алекскредит", ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Кошельок", ТОВ ФК "Верона", ТОВ "Фінсолюшинс", ТОВ "Швидка готівочка", ТОВ "КФ.ЮА", ТОВ "Фінанс Інновація", ТОВ "Фінансова компанія "Нові кредити", ТОВ "Фінансова компанія "Кредитлайф", ТОВ " Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Синерджи Фінанс Солюшн", ТОВ "Мілоан", АТ "Таскомбанк", АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Перший Український Міжнародний банк", ТОВ "ФК "Інвест Фінанс", ТОВ "Глобал кредит", ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група", ТОВ "Містер Мані", ТОВ "Сос Кредит", ТОВ "Інфінанс", ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "Київська Торгово-Інвестиційна компанія", Кредитна спілка "КФ.ЮА", ТОВ "Фінансова компанія "Єгроші", ТОВ "Фінтаргет", АТ "ОТП Банк", ТОВ "Веллфін", ТОВ "Фінтеч ЛАБ", ТОВ "Качай гроші", ТОВ "Гелексі", ТОВ "Маніфою", ТОВ "Ізі кредит", ТОВ "Споживчий кредит", ТОВ "Лайм Кепітел", ТОВ "Споживчий кредит". Заявник вказує, що на теперішній час сума заборгованості, яка становить 1 116 441,97 грн, є непогашеною боржником, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даною заявою.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.03.2020 у справі №924/327/20 заяву гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишено без руху та надано боржнику строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання належних доказів розрахунку заборгованості в хронологічному порядку.
09 квітня 2020 року гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усунення недоліків, в якій останній на виконання вимог суду щодо подання належних доказів розрахунку заборгованості в хронологічному порядку вказав про підтвердження розрахунку оригіналом кредитної історії, що міститься в базі ТОВ "Українське бюро кредитних історій", повідомленнями, вимогами кредиторів, а також кредитними договорами, тощо.
Місцевий господарський суд, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяву про усунення недоліків прийшов до висновку про повернення даної заяви заявнику, оскільки отримані судом заява з долученими матеріалами не відповідають вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що заявником:
- не додано доказів сплати судового збору;
- не додано документів з банківських та інших фінансових установ на підтвердження наявності та конкретного розміру вказаних сум простроченої заборгованості з віднесенням/невіднесенням до її складу неустойки боржником;
- не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, документами з банківських та фінансових установ, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- в матеріалах заяви відсутні докази відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника заборгованості у примусовому порядку;
- заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що боржник (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) не вчиняв правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- боржником не надано інформації про наявність/відсутність депозитних рахунків відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном (у разі наявності, суми грошових коштів на таких рахунках).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що боржником не доведено належними та допустимими доказами підстави для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а тадів виходила з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Колегія суддів зазначає, що залишаючи заяву боржника без руху, місцевий господарський суд зазначив в ухвалі недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, а саме, зазначив, що заявнику необхідно надати належні докази розрахунку заборгованості в хронологічному порядку. Будь-яких інших недоліків заяви, які необхідно було б усунути заявнику, судом першої інстанції в ухвалі від 30.03.2020 зазначено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про усунення недоліків заявником на виконання вимог ухвали від 30.03.2020 було надано розрахунок заборгованості в хронологічному порядку. В наданому розрахунку боржник вказав кредиторів, із зазначенням загальної заборгованості (поточна, поточна прострочена заборгованість), місяців, термін кредитів по яких настав в 2019 році, термін кредитів по яких настає в 2020 році, 2021 році 2020 році та в 2023 році. Додатково стосовно суми неустойки (штрафу, пені) окремо ОСОБА_1 відзначив, що такими сумами неустойки він не володіє, а тому з об'єктивних та незалежних від нього причин в розрахунку заборгованості в хронологічному порядку зазначити не в змозі.
З огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконано вимоги ухвали про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 від 30.03.2020 та надано розрахунок заборгованості в хронологічному порядку, що в свою чергу, є підставою для прийняття заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду.
Натомість, суд першої інстанції повернув дану заяву заявнику, при цьому зазначивши абсолютно інші підстави для її повернення, ніж ті, що вказані в ухвалі від 30.03.2020, що є порушенням вимог ч.ч. 2, 3, 4 ст.174 ГПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Так, у рішенні від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі "Станев проти Болгарії").
Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Викладене вище свідчить про помилковість висновків місцевого господарського суду про те, що заявником не усунуто недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та про наявність підстав для застосування положень ч.4 ст.174 ГПК України та повернення даної заяви.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п.1 ч.2 ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду господарський суд має право вирішити питання про, зокрема, зобов'язання заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. (ч.ч. 1,2,3 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства).
З огляду на викладені норми законодавства, суд першої інстанції встановивши, що заявником усунуті недоліки, зазначені в ухвалі від 30.03.2020, повинен був прийняти заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду і в разі необхідності зобов'язати заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а в підготовчому засіданні розглянути подані документи та з'ясувати наявність підстав для відкриття/відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення заяви ОСОБА_1 заявнику без розгляду, внаслідок чого останнім було порушено норми процесуального права.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України ).
Оскільки, у місцевого господарського суду були відсутні достатні правові підстави для повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2020 року у справі №924/327/20 скасувати; заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передати на розгляд Господарському суду Хмельницької області.
Керуючись ст.ст. 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14 квітня 2020 року у справі №924/327/20 скасувати.
3. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передати на розгляд Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
4. Справу №924/327/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "18" червня 2020 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.