ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 червня 2020 року Справа № 924/57/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.20р. (повний текст - 18.03.2020р.) у справі №924/57/20 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», м.Старокостянтинів, Хмельницька обл.
про стягнення грошей
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.ч.2, 10 ст.270, ч.13 ст.8 та ч.3 ст.252 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2020р. у справі №924/57/20 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» про стягнення грошей.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб» 116219,34 грн. основного боргу, 32763,55 грн. пені, 24911,79 грн. 25% річних та 2593,17грн. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (арк.справи 110-116).
В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що рішення ґрунтується виключно на поясненнях позивача, при цьому, суд першої інстанції позбавив права відповідача на належний захист своїх прав та спростування позовних вимог, що призвело б до прийняття іншого рішення по суті справи. Крім того, рішення суду першої інстанції не може ґрунтуватись на доказах, якщо відповідач був позбавлений права, ці докази спростувати. Таким чином, рішення винесено з порушенням ст.ст.2, 7, 11, 13, 42, 77, 78, 181,182, 202, 236 ГПК України, що є підставою для його скасування.
Відповідачу у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, визначених Договором, нанесено збитки по об'єкту «с.Новокондакове» на загальну суму 173844,04грн., по об'єкту «с.Афанасіївка» на загальну суму 3168,00 грн. Загальна сума збитків складає 177012,04грн.
Стверджує, що ТОВ «Блок Майстер Україна» не було надано жодної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанцій не прийнято до уваги п.5.1. Договору про надання охоронних послуг та не досліджено обставини, які спричинили не сплату грошових коштів відповідачем по Договору про надання охоронних послуг №351-псо від 11.09.18р. Судом при винесенні рішення не враховано, що правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов'язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення. Крім того, стягнення додаткових санкцій є незаконним, оскільки саме дії позивача призвели до основаної заборгованості та порушення умов Договору.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на положення ст.ст.2, 13, 42, 181, 182, 202 ГПК України, ст.ст.22, 611, 629, 906, 978 Цивільного кодексу України, ст.ст.218, 224 Господарського кодексу України, постанову Вищого господарського суду від 19.04.2017р. у справі №902/638/16, постанову Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі №924/567/17.
На підставі викладеного скаржник просить суд скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2020 року у справі №924/57/20 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ТОВ «Приватна служба охорони «Яструб» до ТОВ «Блок Майстер Україна» про стягнення грошових коштів відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга надійшла безпосередньо на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 06.04.2020р.
Листом №924/57/20/2164/20 від 07.04.2020р. матеріали справи витребувано у Господарського суду Хмельницької області.
Матеріали справи №924/57/20 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 13.04.2020р.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.20р. у справі №924/57/20. Запропоновано позивачу у строк - до 29.05.2020р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 20.05.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з викликом учасників справи залишено без задоволення.
25.05.2020р. (вх.№3643/20) на адресу суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.справи 209-213).
У відзиві позивач зазначає, що відповідач завідомо не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов з доказами у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі №924/57/20 від 29 січня 2020 року, однак звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, що дає підстави вважати про умисне затягування відповідачем розгляду справи та зловживання процесуальними правами.
Звертає увагу, що відповідач лише о 10:20 год. 12 березня 2020 року надіслав позивачу відзив на позов, що зазначено в фіскальному чеку та накладній АТ «Укрпошта», тобто за 1 годину 40 хв. до судового розгляду, який призначено Господарським судом Хмельницької області на 12:00 год. 12 березня 2020 року.
Зазначає, що всупереч тверджень відповідача, відповідно до п.5.6. Договору наявність у відповідача претензії про відшкодування збитків чи вимоги про сплату штрафних санкцій до позивача не є підставою для відмови або затримки оплати наданих охоронних послуг.
До даного інформаційного листа за вих.№16/3 від 20.03.2019р. відповідач долучив Акт освидетельствования хищения материальных ценностей (без дати, номеру та місця складання) на суму 173844,04 грн., який складений відповідачем та підписаний виключно співробітниками відповідача без уповноважених представників позивача, а також долучено Акт про крадіжку ТМЦ від 16 березня 2019 року на суму 3168,00 грн.
Позивач звертає увагу, що Договором передбачена чітка послідовність дій в разі завдання збитків відповідачу та у разі відшкодування позивачем відповідачу таких збитків: встановлення факту нанесення збитків; встановлення та доведення розміру збитків; доведення вини в діях/бездіяльності позивача, що призвели до завдання збитків відповідачу; встановлення підстав, за яких позивач не несе відповідальність за завдані відповідачу збитки.
Однак, відповідач ні під час надсилання повідомлення позивачу (лист №16/3 від 20.03.2019р.), ні в апеляційній скарзі не надає жодних доказів щодо невиконання чи неналежного виконання позивачем умов договору та наявності вини в діях персоналу охорони позивача, які спричинили збитки відповідачу в розмірі 177 012,04 грн.
Оскільки відповідач безпідставно звернувся до позивача з вимогою за вих.№16/3 від 20.03.2019р. про компенсацію збитків, тому позивач надав відповідь відповідачу за вих.№108 від 05 квітня 2019 року, де зазначено, що ТОВ «ПСО «Яструб» не вбачає в діях персоналу охорони ТОВ «ПСО «Яструб» вини в завданні ТОВ «Блок Майстер Україна» збитків в розмірі 177 012,04 грн.
Позивач звертає увагу, що на виконання вимог чинного законодавства України та п.7.5.Договору, сторони щомісяця протягом всього часу дії Договору склали та підписали Акти про надання охоронних послуг, які підтверджують реальність та належність надання охоронних послуг. Зокрема, в березні 2019 року позивачем та відповідачем були складені та підписані Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000305 від 31.03.2019р. та №ОУ-0000306 від 31.03.2019р., які відповідач підписав без зауважень та заперечень, що в розумінні п.7.5. Договору підтверджує належне та реальне надання позивачем охоронних послуг у відповідному місяці (березні 2019 року). В Актах здачі-приймання робіт (надання послуг) зазначено, що «Сторони претензій одна до одної не мають».
На підставі викладеного позивач просить суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2020р. у справі №924/57/20 - без змін.
01.06.2020р. (вх.№3736/20) на електронну адресу суду від відповідача надійшли пояснення з врахуванням відзиву позивача (арк.справи 217-223).
У поясненнях відповідач, крім уже зазначеного в апеляційній скарзі, звертає увагу, що представники позивача відмовилися приймати участь у складанні будь-якої документації, що підтверджується листом ТОВ «Приватна служба охорони «Яструб» від 05.04.2019р. вих.108 в якому зазначено, що позивач не вбачає в діях охорони вини по заподіянню збитків. Таким чином, доводи представників позивача є суперечливими та не відповідають дійсним обставинам справи під час порівняння висновків в заявах по суті справи та в особистих діях після повідомлення відповідача щодо вчинення крадіжки та заподіяння збитків.
Також, просить взяти до уваги, що штрафні санкції виникли у зв'язку з недобросовісною поведінкою саме позивача, а тому в штрафних санкціях слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного просить суд скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2020 року у справі №924/57/20 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах ТОВ «Приватна служба охорони «Яструб» до ТОВ «Блок Майстер Україна» про стягнення грошових коштів відмовити в повному обсязі.
Ухвалою від 17.06.2020р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з викликом учасників справи залишено без задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
11.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна служба охорони «Яструб» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» (замовник) укладено договір №351-псо про надання охоронних послуг, предметом якого є комплекс заходів, який здійснюється виконавцем в інтересах замовника по охороні території, забезпеченню збереження майна, що знаходиться на території та об'єкті від протиправних посягань на нього сторонніх осіб у визначений період охорони шляхом спостереження за територією станом об'єктів, цілісністю їх будівельних конструкцій, а також оперативного реагування та відповідних дій у випадку несанкціонованого проникнення на територію об'єкту, що охороняється. В порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги по охороні об'єкта. Місцезнаходженням об'єкта є Миколаївська область, Снігірівський район, с. Новокондакове (координати: 46.997170; 32.830362).
Відповідно до п.1.4 Договору загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 46000 грн. з урахуванням ПДВ.
Так, відповідно до п.4.13. Договору замовник зобов'язаний невідкладно (не пізніше 1 години) з моменту виявлення факту нанесення збитків, пошкодження, знищення об'єкта усно повідомити охоронників, крім того, не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту виявлення факту нанесення збитків, пошкодження, знищення об'єкта у письмовій формі та за допомогою телефонного зв'язку повідомити виконавця.
Згідно з п.4.14. Договору замовник зобов'язаний в разі втрати або пошкодження об'єкта терміново провести зняття залишків товарно-матеріальних цінностей за участю уповноважених представників виконавця. Результати зняття залишків товарно-матеріальних цінностей фіксуються у відповідному акті, що скріплюється підписами уповноважених представників та печатками сторін.
Як погоджено п.4.15. Договору замовник зобов'язаний проводити визначення розміру заподіяних замовнику збитків, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день їх заподіяння, тільки за участю уповноважених представників.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що виконавець несе відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов'язань за Договором, у розмірі документально підтвердженої суми збитків:
- заподіяних сторонніми особами або Охоронниками шляхом крадіжки Об'єкта або товарно-матеріальних цінностей, прийнятих під охорону відповідно до Інструкції по охороні Об'єкта;
- нанесених знищенням або псуванням Об'єкта або його частини (у тому числі шляхом підпалу) сторонніми особами, які проникли на Об'єкт;
- заподіяних пожежами, що виникли з вини Охоронників.
Для цілей цього Договору довідка, розрахунок, порівняльна відомість чи інший документ про суму збитків, створений Замовником або його працівниками, не є документальним підтвердженням суми збитків, однак, може прийматися на розсуд Виконавця для визначення суми, що підлягає відшкодуванню.
Відповідно до п.5.3. Договору розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними первинними бухгалтерськими документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складених за участю уповноважених представників виконавця. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна з урахуванням зносу та залишкової вартості такого майна, розмір зниження у ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, вчинені Замовником для відновлення пошкодженого майна. При наявності суперечностей між Замовником та Виконавцем щодо розміру збитків, їх визначення проводять незалежні експерти з урахуванням п.4.15. Договору. Обов'язок по замовленню та оплаті експертизи покладається на замовника. Виконавець зобов'язується відшкодувати вартість послуг експерта за умови відповідності висновків експерта щодо розміру заподіяних збитків розрахункам замовника.
За надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю суму, передбачену п. 1.4. договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим договором, розпочинається з дати укладення договору (п.7.1. Договору).
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
У разі розірвання договору оплата за надані в останньому місяці дії договору послуги повинна бути здійснена у розмірі, що обраховується пропорційно до кількості днів, в які надавались послуги, протягом 2 банківських днів з моменту розірвання договору (п.7.3. Договору).
В останній день поточного місяця сторони підписують акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання договору акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії договору (п.7.5. Договору).
Згідно умов п.7.6. Договору, у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної в п. 1.4. договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.
Пунктом 7.7. Договору сторони погодили, що замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню, а також 25 процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст.625 ЦКУ розмір процентів річних встановлений сторонами в договорі.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання сторонами. Після закінчення строку, на який було укладено договір, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону у відповідності до п.п.8.3, 8.5, 8.6. договору (пункти 8.1. 8.2. Договору).
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Крім цього, сторонами було підписано та скріплено печатками додаткові угоди до вищевказаного договору, а саме:
- 10.10.2018р., згідно якої до об'єкту охорони добавлено - Миколаївська область, Снігірівський район, с. Афанасіївка (координати: 46.016490; 32.794885), а вартість охоронних послуг за один календарний місяць визначено в 85100 грн. в т.ч. ПДВ.;
- 01.11.2018р., за якою загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць встановлено в 101200 грн. з урахуванням ПДВ.;
- 09.11.2018р., за якою загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць встановлено в 147 200 грн. з урахуванням ПДВ.;
- 11.01.2019р., за якою загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць встановлено в 163300 грн. з урахуванням ПДВ.;
- 20.03.2019р., за якою загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць встановлено в 242000 грн. з урахуванням ПДВ.
У подальшому сторони підписали два акти зняття з-під охорони, а саме:
- про те, що з 09:00 год. 26.04.2019р. ТОВ «ПСО «Яструб» знімає об'єкт ФЕС „Новокондаково" з охорони-фізичної згідно з договором № 351-псо від 11.09.2018р. та взаємних домовленостей. Все майно, будівлі, споруди та обладнання передано в повному обсязі. Завуажень та претензій щодо їх кількості та якості немає;
- про те, що з 09:00 год. 06.05.2019р. ТОВ «ПСО «Яструб» знімає об'єкт охорони ФЕС «Афанасіївка» з охорони-фізичної згідно з договором №351-псо від 11.09.2018р. та взаємних домовленостей. Все майно, будівлі, споруди та обладнання передано в повному обсязі. Зауважень та претензій щодо їх кількості та якості немає.
Факт надання послуг охорони позивачем на користь відповідача у квітні-травні 2019 року на суму 243317,21 грн., та прийняття їх відповідачем підтверджується актами здачі-прийняття робіт (послуг): від 26.04.2019р. №ОУ-0000464 на суму 116666,67 грн., від 30.04.2019р. №ОУ-0000465 на суму 106166,67 грн., від 06.05.2019р. №ОУ-0000471 на суму 20483,87 грн.
В актах зазначено, що послуги надано по договору №351-псо від 11.09.2018р., виконавець - ТОВ «ПСО «Яструб», замовник - ТОВ «Блок Майстер Україна», вид послуг - «охоронні послуги за квітень 2019 року (Миколаївська область, Снігірівський район, с.Новокондакове)», «охоронні послуги за квітень 2019 року (Миколаївська область, Снігірівський район, с.Афанасіївка)», «охоронні послуги за травень 2019 року (Миколаївська область, Снігірівський район, с.Афанасіївка)». Всі вказані відомості відповідають тим, що зазначені договором.
Всі акти підписано сторонами та скріплено їх печатками, а саме: у графі «від виконавця» позивачем, у графі «від замовника» - відповідачем.
24.09.2019р. позивач направив відповідачу претензію від 24.09.2019р. №245, у якій просив погасити заборгованість за договором від 11.09.2018р. №351-псо до 04.10.2019р. Докази направлення: рекомендоване повідомлення про вручення від 24.09.2019р., з вказівкою адресата - ТОВ «Блок Майстер Україна» з відміткою про вручення та фіскальний поштовий чек від 25.09.2019р. з відміткою щодо адресата - ТОВ «Блок Майстер Україна».
05.12.19р. позивач звернувся з досудовою вимогою про погашення боргу №371, яка була адресована відповідачу. Позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки, який підписаний лише позивачем.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як було встановлено, позивач та відповідач уклали договір про надання охоронних послуг від 11.09.2018р. №351-псо, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них. Договір також містить додаткові угоди.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору, в період з квітня по травень 2019 року надав відповідачу охоронні послуги на об'єктах: Миколаївська область, Снігірівський район, с.Новокондакове та с.Афанасіївка на загальну суму 243317,21 грн. (222833, 34 грн. в квітні та 20483, 87 грн. в травні), що підтверджується актами здачі-прийому робіт (послуг): від 26.04.2019р. №ОУ-0000464 на суму 116666,67 грн., від 30.04.2019р. №ОУ-0000465 на суму 106166,67грн., від 06.05.2019р. №ОУ-0000471 на суму 20483,87 грн., в яких зазначено, що: послуги надано по договору №351-псо від 11.09.2018р.; виконавець - ТОВ «ПСО «Яструб»; замовник - ТОВ «Блок Майстер Україна»; вид послуг - «охоронні послуги за квітень 2019 року (Миколаївська область, Снігірівський район, с.Новокондакове)», «охоронні послуги за квітень 2019 року (Миколаївська область, Снігірівський район, с. Афанасіївка)», «охоронні послуги за травень 2019 року (Миколаївська область, Снігірівський район, с. Афанасіївка)».
Прийняття вищевказаних послуг відповідачем підтверджується підписом та печаткою останнього на актах (у графі «від замовника»).
Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Обов'язок оплати наданих послуг, відповідно до договору, виникає у відповідача щомісячно, починаючи з дати укладення договору до 5 числа місяця наступного за звітним (пункти 7.1. і 7.2. Договору).
Отже, враховуючи що предметом спору є період надання послуг з квітня по травень 2019 року (що зазначено в актах), обов'язок оплати виник: по актах від 26.04.2019р. та від 30.04.2019р. (за квітень) - 05.05.2019р., по акту від 06.05.2019р. (за травень) - 05.06.2019р.
Проте, як вбачається з розрахунку оплата за розглядуваний період здійснена відповідачем на суму 127097,87 грн., а саме:106613, 99 грн. - 19.06.2019р., 10052,68 грн. - 24.07.2019р., 10431,20 грн. - 24.07.2019р.
Докази оплати в повному обсязі в зазначені у договорі строки за досліджуваний період відповідачем надано не було. Інші платежі, здійснені до досліджуваного періоду за надання послуг у попередні місяці.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що докази оплати всієї вартості послуг відсутні, у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується матеріалами справи та становить різницю вартості послуг наданих за досліджуваний період (243317,21 грн.) та часткової оплати (127097,87 грн.), а саме - 116219,34 грн.
З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Доводи скаржника про наявність крадіжок на охоронюваних об'єктах не приймаються до уваги з огляду на наступне.
До інформаційного листа за вих.№16/3 від 20.03.2019р. відповідачем долучено Акт освидетельствования хищения материальных ценностей (без дати, номеру та місця складання) на суму 173 844,04 грн., який складений відповідачем та підписаний виключно співробітниками відповідача без уповноважених представників позивача, а також Акт про крадіжку ТМЦ від 16 березня 2019 року на суму 3 168,00 грн.
При цьому, п.п.4.13., 4.14., 4.15., 5.1., 5.3. Договору передбачена чітка послідовність дій в разі завдання збитків відповідачу та у разі відшкодування позивачем відповідачу таких збитків: встановлення факту нанесення збитків; встановлення та доведення розміру збитків; доведення вини в діях/бездіяльності позивача, що призвели до завдання збитків відповідачу; встановлення підстав, за яких позивач не несе відповідальність за завдані відповідачу збитки.
Однак, відповідачем, на підтвердження виконання вищевказаних положень Договору, не було долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, зокрема:
- повідомлення позивача про факт нанесення збитків протягом 24 годин з моменту виявлення даного факту (згідно п.4.13. Договору);
- термінового зняття залишків ТМЦ за участі представників відповідача, що фіксується у відповідному акті, який скріплюється підписами уповноважених представників сторін (згідно п.4.14. Договору);
- первинних бухгалтерських документів, які підтверджують суму збитків (згідно п.5.3.Договору).
Також, згідно наявних у справі актів зняття з-під охорони зазначено, що все майно, будівлі, споруди та обладнання передано в повному обсязі. Зауважень та претензій щодо їх кількості та якості немає. Тобто, підписавши дані акти відповідач засвідчив, що будь-яких претензій до позивача з приводу наданих послуг він немає. Про крадіжки відмітки відсутні.
До того ж, з тверджень відповідача вбачається, що крадіжка відбулася в березні 2019 року, який не входить в досліджуваний період (предметом спору є період заборгованості за квітень - травень), а як було погоджено п.5.6. Договору, наявність у замовника претензії про відшкодування збитків чи вимоги про сплату штрафних санкцій до виконавця не є підставою для відмови або затримки оплати наданих охоронних послуг.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначену норму закону, а також встановлений судом факт прострочення оплати наданих позивачем послуг, вимоги про стягнення річних підлягають задоволенню.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, стягнення 25% річних є обґрунтованим, оскільки він передбачений п.7.7. Договору та не суперечить ст.625 Цивільного кодексу України.
Здійснивши в апеляційному провадженні перерахунок 25% річних, колегія суддів погоджується, що обгрунтованим розміром річних є 24911,79 грн. (а не 25217,55 грн.), виходячи з наступного:
- з 05.05.2019р. по 19.06.2019р.: сума боргу - 222833,34 грн.; 25% річних - 7020,77 грн.;
- з 20.06.2019р. по 24.07.2019р.: сума боргу - 116219,35 грн.; 25% річних - 2786,08 грн.;
- з 25.07.2019р. по 21.01.2020р.: сума боргу - 95735,47 грн.; 25% річних - 11864, 81 грн.;
- з 05.06.2019р. по 21.01.2020р.: сума боргу - 20483,87 грн. 25% річних - 3240,13 грн.
Всього - 24911,79 грн.
Згідно ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.6. Договору передбачено застосування пені, що є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої.
Здійснивши в апеляційному провадженні перерахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанціх, що обґрунтованим розміром пені є 32763,55 грн. (а не 33187,72 грн.), виходячи з такого розрахунку (проведеного за періоди виникнення прострочення по дати часткових оплат з врахуванням заборгованості у ці періоди та закінчуючи 21.01.20 - обраних позивачем). При цьому, кінцева дата періоду нарахування за травень перевищує шестимісячний термін нарахування пені, однак це відповідає п.7.6. Договору (до повного розрахунку) та не суперечить ст.323 Господарського кодексу України:
- з 05.05.2019р. по 19.06.2019р.: сума боргу - 222833,34 грн.; пеня - 9829,08 грн.;
- з 20.06.2019р. по 24.07.2019р.: сума боргу - 116219,35 грн.; пеня - 3881,40грн.;
- з 25.07.2019р. по 21.01.2020р.: сума боргу - 95735, 47 грн.; пеня - 14888,70 грн.;
- з 05.06.2019р. по 21.01.2020р.: сума боргу - 20483,87 грн.; пеня - 4164, 37 грн.
Всього - 32763,55 грн.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та його часткове задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що заявлену позивачем вимогу щодо стягнення з відповідача за договором №351-псо від 11.09.2018р. правомірно задоволено в сумі 116219,34 грн. основного боргу, 32763,55 грн. пені, 24911,79 грн. 25% річних, а в решті позову відмовлено.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.20р. у справі №924/57/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.06.2020р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Миханюк М.В.