вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2020 р. Справа№ 911/2533/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Тарасенко К.В.
Іоннікової І.А.
Секретар судового засідання: Огірко А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивача: Буркова О.М., адвокат - за довіреністю №1 від 03.01.2020;
від відповідача: Борисов О.О., представник - за довіреністю № 102-ЮВ від 20.12.2019;
від третьої особи: не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 (суддя Конюх О.В., м. Київ, повний текст рішення складено 07.02.2020)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", м. Славутич, Київська обл.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про врегулювання розбіжностей за додатковою угодою
За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-
Короткий зміст позовних вимог
11.10.2019 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - позивач/ПрАТ «НЕК «Укренерго») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (надалі - відповідач/скаржник/ДСП «ЧАЕС») відповідно до якого позивач просить суд:
- врегулювати розбіжності за додатковою угодою № 3 від 20.09.2019 про внесення змін до договору про використання технологічних електричних мереж ДСП "ЧАЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії № 64/2009/110/01-09 від 21.07.2009, укладеного між ДСП "ЧАЕС" та ДП "НЕК "Укренерго" та викласти п.7.1, п. 7.2 розділу сьомого договору, відсутність додатку № 4 у редакції позивача:
"п.7.1 Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, що розрахована відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691, із змінами і доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП від 19.09.2017 № 1144 ТА ВІД 21.06.2018 № 546, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 № 732/15423, і нормативу витрат на утримання технологічних електричних мереж, який за результатами господарської діяльності НЕК "Укренерго" на період з 01.04.2019 затверджено в розмірі 2,69 тис. грн/у.о. та об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (4 974,364 у.о.) становить 13 381 039,20 грн на рік.
Крім того ПДВ - 2 676 207,84 грн Загальна вартість послуг власника мереж, з урахуванням ПДВ, становить 16 057 247,04 грн на рік";
"п.7.2 Розрахунковим вважається період починаючи з 01 числа поточного місяця до першого числа наступного місяця. Оплата наданих послуг здійснюється щомісячно в розмірі 1 115 086,60 грн, крім того ПДВ - 223 017,32 грн, разом - 1 338 103,92 грн".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ДСП "ЧАЕС" та ДП "НЕК "Укренерго" укладено договір № 64/2009/110/01-09 від 21.07.2009 про використання технологічних електричних мереж ДСП "Чорнобильська АЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору від 27.05.2013 та додаткову угоду № 2 до договору від 07.12.2015.
Також позивач вказує на те, що сторони договору № 64/2009/110/01-09 від 21.07.2009 про використання технологічних електричних мереж ДСП "ЧАЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії, не можуть узгодити зауваження, викладені у протоколі розбіжностей до додаткової угоди № 3 від 20.09.2019, у зв'язку з чим додаткова угода № 3 до договору не може вважатись такою, що укладена відповідно до норм чинного законодавства.
На підставі зазначеного вище, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про врегулювання розбіжностей за додатковою угодою № 3 від 20.09.2019 про внесення змін до договору № 64/2009/110/01-09 від 21.07.2009 про використання технологічних електричних мереж ДСП "Чорнобильська АЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 (суддя Конюх О.В., м. Київ, повний текст рішення складено 07.02.2020) позов задоволено.
Судове рішення прийнято з посиланням на ст.ст. 11, 174, 179, 181, 191 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 14 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що власник мереж ДСП "ЧАЕС" не позбавлений права вирішити питання про відшкодування витрат електроенергії на технологічні потреби електропідстанції ЧАЕС 330/750 кВ в установленому законом порядку шляхом щорічного складення та подання кошторису витрат на утримання технологічних електричним мереж в порядку, передбаченому обов'язковою для застосування Методикою № 691.
Відтак, включення ДСП "ЧАЕС" до складу вартості послуг власника мереж та зазначення у протоколі розбіжностей додатково до обрахованої згідно Методики плати за використання технологічних електричних мереж вартості електроенергії, спожитої на технологічні цілі, не відповідає встановленому законом порядку визначення ціни договору.
Крім того, включення додаткової статті витрат до Договору від 21.07.2009, яка не передбачена Методикою № 691, не є обов'язком користувача, не передбачено чинним законодавством, відтак, може бути погоджено сторонами договору виключно на основі вільного волевиявлення, однак не в судовому порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що сторонами не були узгоджені зауваження, викладені у протоколі розбіжностей до Додаткової угоди № 3 від 20.09.2019, а тому вказана угода до договору не може вважатися такою, що була укладена відповідно до норм чинного законодавства.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
02.04.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив б/н від 31.03.2020 на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив залишити рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 без змін, а апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"- без задоволення.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа) не скористалася своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2020 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у справі № 911/2533/19 задоволено клопотання Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 призначено на 21.05.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 911/2533/19 відкладено розгляд апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" на рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 на 09.06.2020.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 09.06.2020 з'явилися представники Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (скаржника) та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивача).
09.06.2020 в судове засідання не з'явився представник третьої особи, який повідомлявся завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 ГПК України).
Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка його представника не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд оскарженого рішення в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.
Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні 09.06.2020 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 - скасувати.
09.06.2020 в судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2009 між ДСП "ЧАЕС" (власник мереж) та ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (користувач) було укладено Договір № 64/2009/110/01-09 про використання технологічних електричних мереж ДСП "Чорнобильська АЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії (надалі - Договір), (а.с. 16-19, т. 1).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами по межі балансової належності користувача або до точок продажу електроенергії іншим суб'єктам господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж.
У відповідності до п. 1.2. Договору об'єм обладнання технологічних електричних мреж в умовних одиницях наведений у Додатку № 2 "Розрахунок об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж ДСП "Чорнобильська АЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії".
Згідно з п. 3.1. Договору власник мереж має право на отримання від користувача плати за використання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691.
Відповідно до п. 7.1. Договору, вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, що розрахована відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691 і нормативу витрат на утримання технологічних електричних мереж, який за результатами господарської діяльності НЕК "Укренерго" з 01.03.2009 затверджено в розмірі 1,104 тис. грн/у.о. (додаток до листа НКРЕ від 25.02.2009 № 1198/11/17-09 та об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електроенергії (6794,67 у.о.) становить 9 001 578,82 грн з ПДВ на рік.
Розрахунковим вважається період, починаючи з 01 числа поточного місяця до першого числа наступного місяця. Оплата наданих послуг здійснюється щомісячно в розмірі 750 131,57 грн з ПДВ (п. 7.2. Договору).
Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі оформленого власником мереж Акта прийому-передачі наданих послуг в строк 10 робочих днів з дати його підписання користувачем.
В подальшому, 27.05.2013 Додатковою угодою № 1 сторони внесли зміни до Договору, а саме виклали у новій редакції пункти 2.4. та 7.4. Договору щодо порядку оформлення та підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт та внесли зміни у дані користувача в розділі 10 "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін (а.с. 22-23, т. 1).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 07.12.2015 Додатковою угодою № 2 сторони внесли зміни до Договору, а саме пункт 7.1. та 7.2. виклали у наступній редакції (а.с. 24-25, т.1):
7.1. Вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, що розрахована відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж", затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691 і нормативу витрат на утримання технологічних електричних мереж, який за результатами господарської діяльності ДП "НЕК "Укренерго" на період з 01.03.2015 затверджено в розмірі 2,685 тис. грн/у.о. (додаток до листа НКРЕКП від 29.10.2015 № 11670/15/61-15) та об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (6794,67 у.о.) становить 18 243 688,90 грн на рік.
Крім того ПДВ - 3 648 737,78 грн. Загальна вартість послуг власника мереж, з урахуванням ПДВ, становить 21 892 426,68 грн на рік.
7.2. Розрахунковим вважається період починаючи з 01 числа поточного місяця до першого числа наступного місяця.
Оплата наданих послуг здійснюється щомісячно в розмірі 1 520 307,41 грн, крім того ПДВ 304 061,48 грн, разом 1 824 368,89 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Порядок укладання договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюються ГК України.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Стаття 179 ГК України визначає загальні умови укладання договорів, які породжують господарські зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають конкретизувати його умови.
У відповідності до п. 1.2.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики.
Оператор системи розподілу в межах території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує розподіл електричної енергії власними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не виконують функції оператора системи розподілу, згідно з умовами ліцензії або відповідно до законодавства.
У разі використання оператором системи розподілу технологічних електричних мереж власника мереж, який не виконує функцій оператора системи розподілу згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу відносини між власником цих мереж та оператором системи розподілу, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до цих Правил).
Власник технологічних електричних мереж (основний споживач) не має права відмовити оператору системи розподілу, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж у передбачених цими Правилами випадках.
Пунктами 1.9, 1.10 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996, які були чинні до червня 2018 року (і станом на момент укладання вказаного Договору), постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.
Електропередавальна організація не має права відмовити в передачі електричної енергії постачальникам електричної енергії, у приєднанні до її мереж інших електропередавальних організацій або замовників за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів.
Електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.
Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Пунктом 1.7 ПКЕЕ визначено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2).
Частиною 1 статті 191 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
У відповідності до п. 1.1 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, яка затверджена постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691 (надалі - Методика № 691), методика встановлює методологію обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання, у тому числі порядок складення кошторису витрат основних споживачів на утримання їх технологічних електричних мереж, порядок розрахунку об'єму технологічного обладнання електричних мереж в умовних одиницях операторів системи, на території здійснення ліцензованої діяльності яких приєднані електроустановки основних споживачів, та основних споживачів, порядок визначення нормативів витрат на умовну одиницю та розподілу витрат на утримання мереж між суб'єктами господарювання, які використовують мережі, на частини, що відповідають платі за спільне використання відповідного суб'єкта господарювання.
Методика обов'язкова для застосування всіма юридичними та фізичними особами, які мають договірні відносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.
З урахуванням вищевикладеного встановлено, що укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж (яким за правовим змістом відповідно до чинного законодавства є укладений між ними Договір № 64/2009/110/01-09 про використання технологічних електричних мереж ДСП "Чорнобильська АЕС" для передачі (транзиту) електричної енергії) є визначеним законом обов'язком як для позивача так і для відповідача; договір укладається на основі типового договору, форма якого затверджена постановою НКРЕКП, у зв'язку з чим сторони не можуть відступати від його умов; вартість послуг за цим договором є регульованою ціною, яка не може встановлюватись на основі вільного волевиявлення, а визначається згідно Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, яка затверджена постановою НКРЕ від 12.06.2008, яка є обов'язковою для застосування до спірних відносин.
Як вбачається із пунктів 4.1, 4.2 Методики № 691, щороку оператори системи до 31 січня поточного календарного року подають до НКРЕКП: перелік та величину операційних витрат оператора системи з передачі електричної енергії (утримання та експлуатація місцевих (локальних) електричних мереж), що враховуються при розрахунку нормативу витрат на умовну одиницю, відповідно до форми, наведеної в додатку 4 до цієї Методики (без урахування витрат з прибутку) за даними структури витрат до тарифу на передачу електричної енергії, який є чинним на дату надання інформації; оцінку об'єму місцевих (локальних) електричних мереж в умовних одиницях, обчислену відповідно до розділу III "Розрахунок умовних одиниць технологічного обладнання електромереж операторів системи та основних споживачів" цієї Методики за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Методики.
За надання недостовірної інформації оператор системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача, є відповідальною згідно з чинним законодавством.
За отриманими даними НКРЕКП розраховує питомі витрати на утримання електричних мереж в об'ємі однієї умовної одиниці, які склалися за результатами господарської діяльності оператора системи.
Норматив витрат на умовну одиницю доводиться до відома структурних підрозділів НКРЕКП на території не пізніше 1 березня поточного календарного року (п. 4.4 Методики № 691).
Таким чином, для операторів системи, які не надали до 31 січня поточного календарного року інформацію згідно з пунктом 4.1 цієї Методики, норматив витрат на умовну одиницю встановлюється на рівні попереднього року.
Листом НКРЕКП № 2858/20.2/7-19 від 15.03.2019 відповідно до своїх повноважень довела до відома структурних підрозділів НКРЕКП питомі витрати на утримання електричних мереж в об'ємі однієї умовної одиниці на період з 01.04.2019. Такі питомі витрати для НЕК "Укренерго" були встановлені відповідно до пункту 4.4 Методики на рівні попереднього року в розмірі 2,69 тис.грн/у.о.
За змістом розділу ІІІ пункту 4.1 Методики № 691 НЕК "Укренерго" об'єм умовних одиниць власника мереж ДСП "ЧАЕС" всього 4974,364 у.о., про що зазначено у довідці від 20.05.2019 № 01/17877.
З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2019 НЕК "Укренерго" звернувся з листом № 01/32578 до ДСП "ЧАЕС" до якого було додано проект Додаткової угоди № 3 до договору, Додаток № 1 "Однолінійна схема електричних з'єднань", Додаток №2 "Розрахунок об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж ДСП "ЧАЕС" та Додаток № 3 "Акт розмежування балансової належності електромереж", який отримано відповідачем 03.09.2019 (а.с. 34-36, т. 1).
Відповідно до запропонованого проекту Додаткової угоди № 3, позивач пропонував замінити у Договорі сторону-користувача на приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", а також пропонував викласти пункти 7.1, 7.2 Договору в новій редакції:
"п. 7.1. Вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, що розрахована відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №691, із змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП від 19.09.2017 №1144 та від 21.06.2018 №546, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423, і нормативу витрат на утримання технологічних електричних мереж, який за результатами господарської діяльності НЕК "Укренерго" на період з 01.04.2019 затверджено в розмірі 2,69 тис. грн./у.о. та об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (4 974,364 у.о.), становить 13 381 039,20 грн (тринадцять мільйонів триста вісімдесят одну тисячу тридцять дев'ять гривень двадцять коп.) на рік.
Крім того, ПДВ - 2676207 грн. 84 коп. (два мільйони шістсот сімдесят шість тисяч двісті сім гривень 84 коп.).
Загальна вартість послуг Власника мереж, з врахуванням ПДВ, становить 16 057 247,04 грн. (шістнадцять мільйонів п'ятдесят сім тисяч двісті сорок сім гривень 04 коп.) на рік.
п. 7.2. Розрахунковим вважається період починаючи з 01 числа поточного місяця до першого числа наступного місяця.
Оплата наданих послуг здійснюється щомісячно в розмірі 1 115 086,60 грн (один мільйон сто п'ятнадцять тисяч вісімдесят шість гривень 60 коп.), крім того ПДВ - 223 017,32 грн (двісті двадцять три тисячі сімнадцять гривень 32 коп.), разом 1 338 103,92 грн (один мільйон триста тридцять вісім тисяч сто три гривні 92 коп."
Разом з тим, додаток "Розрахунок обсягу умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання власника мереж ДСП "ЧАЕС" та користувача ДП "НЕК "Укренерго" на обсяг умовних одиниць 4974,364 сторонами погоджено, підписано та скріплено печатками обох сторін без зауважень і спір між сторонами щодо визначеного обсягу умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання між сторонами відсутній.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір у формі єдиного документу, підписаного та скріпленого печатками, і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору. Частина 4 зазначеної статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 3 ст. 181 ГК України).
23.09.2019 відповідачем, у відповідності до вищевказаних норм законодавства у встановлений строк на адресу позивача направлено лист № 4167/32020000-2019 з додатками, а саме із підписаною Додатковою угодою № 3 від 20.09.2019, у якій застережено про підписання додаткової угоди з протоколом розбіжностей, власне протокол розбіжностей до Додаткової угоди № 3 від 20.09.2019, згідно до якого відповідач - власник мереж запропонував власну редакцію пунктів 7.1. та 7.2., та Додаток № 4: "Акт фактичних витрат електроенергії для технологічних потреб електропідстанції 110/330/750 кВ Чорнобильської АЕС".
У протоколі розбіжностей в редакції власника мереж, відповідач запропонував наступну редакцію пунктів 7.1, 7.2 Договору (а.с. 48-50, т. 1):
"п. 7.1. Планова вартість послуг на 12 календарних місяців становить 24 817 230,84 (двадцять чотири мільйони вісімсот сімнадцять тисяч двісті тридцять гривень 84 коп.), крім того ПДВ 4 963 446,17 (чотири мільйони дев'ятсот шістдесят три тисячі чотириста сорок шість гривень 17 коп.), всього разом з ПДВ 29 780 677,01 грн. (двадцять дев'ять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч шістсот сімдесят сім гривень 01 коп.).
Планова вартість послуг складається з:
- обчислюваної суми, яка на 12 календарних місяців становить 13 381 039,20 грн. (тринадцять мільйонів триста вісімдесят одну тисячу тридцять дев'ять гривень двадцять коп.), крім того, ПДВ - 2676207 грн. 84 коп. (два мільйони шістсот сімдесят шість тисяч двісті сім гривень 84 коп.), всього разом з ПДВ 16 057 247,04 грн (шістнадцять мільйонів п'ятдесят сім тисяч двісті сорок сім гривень 04 коп.);
- планової вартості витрат на спожиту електричну енергію на технологічні потреби, яка на 12 календарних місяців становить 11 436 191,64 грн (одинадцять мільйонів чотириста тридцять шість тисяч сто дев'яносто одну гривню 64 коп.), крім того ПДВ 2 287 238,33 грн (два мільйони двісті вісімдесят сім тисяч двісті тридцять вісім гривень 33 коп.), всього разом з ПДВ 13 723 429,97 грн. (тринадцять мільйонів сімсот двадцять три тисячі чотириста двадцять дев'ять гривень 97 коп.).
Обчислювана вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії розрахована відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №691, із змінами та доповненнями, внесеними постановами НКРЕКП від 19.09.2017 №1144 та від 21.06.2018 №546, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423, і питомої вартості умовної одиниці на утримання технологічних електричних мереж, який за результатами господарської діяльності НЕК "Укренерго" на період з 01.04.2019 затверджено в розмірі 2,69 тис. грн./у.о. та об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (4 974,364 у.о.).
Планова вартість витрат на спожиту електричну енергію на технологічні потреби розрахована, виходячи із планового (очікуваного) обсягу споживання на 12 календарних місяців та тарифів, діючих на дату укладення цієї Додаткової угоди.
Зазначена вище сума планової вартості витрат на спожиту електричну енергію автоматично коригується, виходячи із вартості фактичних витрат, визначених в розрахункових періодах згідно пункту 7.2 цього Договору.
7.2. Розрахунковим вважається період починаючи з 01 числа поточного місяця до першого числа наступного місяця.
Вартість витрат в кожному розрахунковому періоді визначається як сума обчислюваної вартості та фактичної вартості витрат на спожиту електричну енергію на технологічні потреби в такому розрахунковому періоді.
Обчислювана вартість визначається як 1/12 суми, визначеної в пункті 7.1 цього Договору.
Фактична вартість витрат на спожиту електричну енергію на технологічні потреби визначається виходячи із фактичного обсягу споживання споживачами власних потреб електропідстанції ЧАЕС 330/750 кВ та тарифів, діючих у відповідному розрахунковому періоді.
Для визначення фактичної суми витрат на спожиту електричну енергію, що використана на власні технологічні потреби електропідстанції, власник щомісяця уточнює обсяг фактичних витрат на спожиту електричну енергію, що використана на власні технологічні потреби електропідстанції та відображає їх в "Акті фактичних витрат електроенергії для технологічних потреб електропідстанції 330/750 кВ Чорнобильської АЕС". Користувач щомісяця сплачує суму, яка розраховується як вартість щомісячних витрат Власника мереж на спожиту електричну енергію, яка використана згідно з показами приладів обліку на власні технологічні потреби електропідстанції трансформаторами: 101Т, 102Т, 201Т, 202Т, 225Т, 226Т, 227Т, 228Т, 233Т, 234Т, 301Т, 302Т, 351Т, 352Т, від яких надається живлення електроспоживачів власних потреб електричних мереж спільного використання. Зазначена сума включає вартість за чинними договорами на постачання електричної енергії, на послуги з передачі та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного управління) в розрахунковому місяці з урахуванням ПДВ."
Згідно з ч. 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Cторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч. 7 ст. 181 ГК України).
У відповідності до вхідної відмітки НЕК "Укренерго", лист ДСП "ЧАЕС" № 4167/32020000-2019 від 23.09.2019 з протоколом розбіжностей позивач отримав 24.09.2019, тобто встановлений законом двадцятиденний строк на врегулювання розбіжностей та/або передання неврегульованих розбіжностей до суду, спливав 14.10.2019.
10.10.2019 позивач із дотриманням встановленого законом двадцятиденного строку направив відповідачу лист № 01/39211 від 09.10.2019 з протоколом розбіжностей, у якому відхиляв редакцію пунктів 7.1. 7.2. власника мереж ДСП "ЧАЕС", пропонуючи підписати протокол розбіжностей щодо пунктів 7.1., 7.2. відсутності Додатку № 4 в редакції НЕК "Укренерго" та 11.10.2019 звернувся до Господарського суду Київської області з даним позовом.
Таким чином, із матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим господарським судом наступне:
- Додаткова угода № 3, яку відповідач підписав 20.09.2019 з протоколом розбіжностей, укладена не була, оскільки сторони не дійшли згоди щодо формулювання пунктів 7.1. та 7.2. Додаткової угоди щодо вартості послуг власника мереж, і позивач у встановлений законом строк передав неврегульовані розбіжності до суду;
- сторонами не оспорюється необхідність та доцільність укладення Додаткової угоди № 3 в цілому, оскільки відповідач підписав її з протоколом розбіжностей, який стосується умов пунктів 7.1., 7.2. Договору;
- сторонами фактично не оспорюється сума вартості послуг власника мереж, визначена згідно Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691 в розмірі 16 057 247,04 грн з ПДВ в рік;
- сторони не дійшли згоди щодо включення до вартості послуг власника мереж додатково планової вартості витрат на спожиту електроенергію на технологічні потреби в сумі 13 723 429,97 грн з ПДВ на рік, яку відповідач як власник мереж визначає виходячи з фактичного споживання електроенергії електропідстанцією ЧАЕС 330/750 кВ згідно діючих тарифів та пропонує включити до ціни Договору, з чим позивач не погоджується.
Укладання спірного договору є обов'язковим для обох сторін, а ціна за цим договором є регульованою та визначається відповідно до частини 1 ст. 191 ГК України на підставі Методики № 691, яка є обов'язковою для застосування учасниками спірних відносин.
Для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (базовий період) основний споживач складає кошторис витрат (без податку на додану вартість) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній базовий період (п. 1.8 Методики № 691).
Для обґрунтування статей витрат використовуються галузеві нормативи, установлені Міністерством палива та енергетики України для операторів системи.
Якщо для окремих видів витрат відсутні встановлені Міністерством палива та енергетики України галузеві нормативи для операторів системи, величина цих витрат установлюється залежно від значення нормативу, розрахованого виходячи з витраченого часу, трудомісткості робіт, кількості матеріалів, комплектуючих та їх звичайних цін тощо. Складові для розрахунку такого нормативу підтверджуються протоколами хронометричних спостережень або оприлюдненими статистичними даними або технічною документацією (паспортною документацією) заводів - виробників відповідного обладнання.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Методики № 691, під час складення кошторису витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання враховуються витрати, які належать до валових витрат виробництва та обігу: витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем послуг, охороною праці тощо, які необхідні для утримання технологічних електричних мереж спільного використання. Кошторис витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання складається без податку на додану вартість.
Пунктом 2.2. Методики № 691 визначено перелік операційних витрат, що включаються до кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання основного споживача, наведені структура та зміст статей кошторису, а саме:
матеріальні витрати (пункт 2.2.1), в тому числі витрати електроенергії на господарські потреби (за наявності);
відрахування на амортизацію основних засобів основного споживача за нормами, передбаченими законодавством та запровадженими основним споживачем відповідно до облікової політики;
витрати на оплату праці робітників та фахівців, зайнятих у діяльності основного споживача з утримання (експлуатації та обслуговування) власних технологічних електричних мереж спільного використання;
відрахування на соціальні заходи відповідно до законодавства;
інші операційні витрати, пов'язані з утриманням та обслуговуванням власних технологічних електричних мереж спільного використання.
У відповідності до п. 2.5 Методики № 691 кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються основним споживачем щороку на погодження до відповідного структурного підрозділу НКРЕКП на території.
Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання та/або зміни до нього розглядаються відповідним структурним підрозділом НКРЕКП на території не більше 30 календарних днів.
Узгоджений зі структурним підрозділом НКРЕКП на території кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання (та/або зміни до нього), який є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, подається оператору системи основним споживачем (його уповноваженою особою) протягом 30 календарних днів від дати погодження безпосередньо або поштовим зв'язком (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
Кошторис витрат вважається поданим з дати його безпосереднього подання оператору системи або з дати відправлення рекомендованого листа.
Кошторис витрат діє протягом одного року від дати його подання основним споживачем (його уповноваженою особою) оператору системи. Якщо впродовж цього року основним споживачем не поданий оператору системи новий погоджений кошторис витрат на наступний рік, відшкодування витрат оператором системи основному споживачу припиняється.
Відповідно до п. 2.8 Методики № 691, структурні підрозділи НКРЕКП на території перевіряють розрахунок об'єму умовних одиниць та співвідношення граничного рівня витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з відповідною сумою витрат основного споживача за кошторисом.
У разі, якщо сума витрат за кошторисом перевищує граничний рівень витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання, кошторис погоджується на рівні витрат, визначених за об'ємом умовних одиниць електроустановок основного споживача, та нормативу витрат на умовну одиницю, які склались за результатами діяльності оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача. У такому випадку основний споживач самостійно перерозподіляє погоджений обсяг коштів між статтями витрат, дотримуючись відсоткового співвідношення операційних витрат, наведеного в додатку 1 до цієї Методики.
Таким чином, власник мереж ДСП "ЧАЕС" не позбавлений права вирішити питання про відшкодування витрат електроенергії на технологічні потреби електропідстанції ЧАЕС 330/750 кВ в установленому законом порядку шляхом щорічного складення та подання кошторису витрат на утримання технологічних електричним мереж в порядку, передбаченому обов'язковою для застосування Методикою № 691.
Отже, включення ДСП "ЧАЕС" до складу вартості послуг власника мереж та зазначення у протоколі розбіжностей додатково до обрахованої згідно Методики плати за використання технологічних електричних мереж вартості електроенергії, спожитої на технологічні цілі, не відповідає встановленому законом порядку визначення ціни договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 14 цього Кодексу цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Під цивільним обов'язком розуміється вимога від суб'єкта цивільного права певних дій (або невиконання дій), забезпечена можливістю правового спонукання до належної поведінки. Зміст цивільного обов'язку становлять три вимоги: а) поведінка зобов'язаної особи визначена вимогами норми права; б) поведінка зобов'язаної особи визначена вимогами уповноважених осіб; в) поведінка зобов'язаної особи у випадку невиконання цивільного обов'язку забезпечується вимогою (рішенням) суду виконати цей обов'язок.
Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).
Відтак, включення додаткової статті витрат до Договору від 21.07.2009, яка не передбачена Методикою № 691, не є обов'язком користувача, не передбачено чинним законодавством, отже, може бути погоджено сторонами договору виключно на основі вільного волевиявлення, однак не в судовому порядку.
Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
Як зазначалося вище, додаткова угода № 3 до Договору від 21 липня 2009 № 64/2009/110/01-09 про використання технологічних електричних мереж ДСП «Чорнобильська АЕС» для передачі (транзиту) електричної енергії була підписана між позивачем і відповідачем на підставі змін, що відбулися в нормативному регулюванні ринку електричної енергії, а також на підставі листа НКРЕКП від 15.03.2019 № 2858/20.2/7-19.
Так, листом НКРЕКП від 15.03.2019 № 2858/20.2/7-19 надано розраховані відповідно до розділу IV Методики обрахування оплати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.06.2008 № 691 питомі витрати на утримання електричних мереж в об'ємі однієї умовної одиниці на період з 01.04.2019.
Відтак, у зв'язку зі зміною нормативу витрат змінилася і вартість послуг за Договором.
У відповідності до п. 7.1. Договору, вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, що розрахована відповідно до Методики обрахування плати за використання технологічних електричних мереж затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за № 732/15423 і нормативу витрат на утримання технологічних електричних мереж, який за результатами господарської діяльності НЕК «Укренерго» на період з 01.03.2009 затверджено в розмірі 1,104 тис.грн./у.о. (додаток до листа НКРЕ від 25.02.2009 № 1198/11/17-09) та об'єму умовних одиниць технологічних електричних мереж для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (6794,67 у.о.) становить 7501315 грн 68 коп. (сім мільйонів п'ятсот одна тисяча триста п'ятнадцять гривень 68 коп.) на рік.
Таким чином, враховуючи положення п. 7.1. Договору порядок розрахунку плати за використання мереж має відповідати Методиці, відтак, включення ДСП «ЧАЕС» до складу вартості послуг власника мереж та зазначення у протоколі розбіжностей додатково до обрахованої згідно Методики плати за використання технологічних електричних мереж вартості електроенергії, спожитої на технологічні цілі, не відповідає встановленому законом порядку визначення ціни договору.
Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено свою правову позицію, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів відповідача (скаржника), окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 911/2533/19 залишити без змін.
3. Справу № 911/2533/19 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано - 18.06.2020.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді К.В. Тарасенко
І.А. Іоннікова