вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2020 р. Справа№ 910/18861/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Пашкіної С.А.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи:
позивач: Іорданов К.І.
відповідач: Головатий А.В.
третя особа: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 03.03.2020
у справі № 910/18861/19 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”
до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Адміністрація Державної прикордонної служби України
про зобов'язання укласти додаткову угоду
26.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест” з вимогами до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про зобов'язання укласти додаткову угоду. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про призначення у справі експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 призначено у справі №910/18861/19 комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу менеджменту.
Провадження у справі №910/18861/19 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Призначаючи у даній справі експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України подав апеляційну скаргу, в якій просив суд прийняти дану апеляційну скаргу до провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.03.2020 у справі №910/18861/19 про призначення комплексної будівельно-технічної експертизи та експертизи менеджменту. Судові витрати покласти на позивача.
Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач указував, що недоцільне проведення комплексної будівельно-технічної експертизи менеджменту у зв'язку із тим, що експертиза не може установити обставини, що мають значення для розгляду справи, а лише призведе до затягування розгляду справи. Крім того, скаржник зазначав, що виносячи дану ухвалу суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність сукупності умов необхідних для призначення експертизи, які визначені ст. 99 ГПК України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 апеляційну скаргу 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18861/19, розгляд справи призначено на 16.06.2020.
15.06.2020 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства.
У судове засідання апеляційної інстанції 16.06.2020 представник третьої особи не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що третя особа належним чином повідомлена про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представників сторін, третьої особи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також ураховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/18861/19.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 14.02.2007 між сторонами укладено Договір №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві, предметом якого є спільна діяльність сторін з метою досягнення соціального ефекту: будівництва на земельній ділянці об'єкту (багатофункціонального комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, остаточна площа якого визначається згідно з проектно-кошторисною документацією), у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей, та подальшого розподілу результатів спільної діяльності відповідно до умов договору.
У розділі 1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 зазначено, що спільна діяльність - діяльність сторін для досягнення певної мети: будівництва об'єкту, у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, будівництво яких заплановано сторонами на земельній ділянці військової частини №9507, загальною площею 6,0 га, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10, яка передбачає розподіл результатів та ризиків цієї діяльності і регулюється цим договором та нормативно-правовими актами України.
З метою реалізації мети спільної діяльності сторони здійснюють вклади у спільну діяльність у вигляді грошових коштів, нерухомого майна, інших матеріальних і нематеріальних активів (п. 3.1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007).
Відповідно до п. 3.2 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 сторони спільної діяльності здійснюють свої вклади у наступний спосіб:
- вклад відповідача на цілі спільної діяльності буде здійснений шляхом внесення права користування земельною ділянкою, у тому числі для будівництва на ній об'єкту. Вклад відповідача на цілі спільної діяльності у вигляді права будівництва об'єкту на земельній ділянці оцінений сторонами у розмірі 21% від загальної площі житла у збудованому об'єкті;
- вклад позивача на цілі спільної діяльності буде здійснений фінансовими, майновими ресурсами у вигляді нерухомого та рухомого майна, майнових прав, цінних паперів, майнових зобов'язань (грошових та зобов'язань, що випливають із укладених угод), прав інтелектуальної власності, матеріальних, виробничих ресурсів, професійних та інших знань, навичок та вмінь, а також використання ділової репутації та ділових зв'язків, в порядку та на умовах, передбачених договором. Вклад позивача визначений сторонами як стовідсоткове фінансування будівництва. Вклад позивача на цілі спільної діяльності оцінений сторонами у розмірі 79% від загальної площі житла у збудованому об'єкті та 100% площ приміщень соціально-побутового, торгового та адміністративного призначення об'єкту.
Згідно з п. 5.1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 після введення об'єкту в експлуатацію відповідач отримує житло (квартири), загальна площа яких становить 21% від загальної площі квартир об'єкту; позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 79% від загальної площі квартир об'єкту, 100% нежитлових приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення об'єкту, які необхідні для його обслуговування.
Відповідно до п. 7.1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 договір діє з дня його підписання до 31.12.2020.
Згідно з п.10.5 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 сторони регулюють свої відносини шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди, спір розглядається у порядку, визначеним чинним законодавством України.
У п. 10.6 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 сторонами погоджено, що з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом відповідно до договору сторони узгодили і встановили, що позивач може передати відповідачу в рахунок частини загальної площі житла, належної відповідачу на умовах цього договору, квартири в інших новозбудованих житлових будинках у м. Львові. Відповідач веде облік квартир, що достроково одержує у власність від позивача. При цьому, при кінцевому розподілі площ об'єкту позивач одержує належну йому частину житла, збільшену на розмір загальної площі квартир, що були раніше передані відповідачу.
Як убачається із матеріалів позовної заяви, позивач указав на те, що керуючись гострою необхідністю забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, на підставі п. 10.6 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору, відповідно до яких позивачем було передано відповідачу квартири в рахунок частини загальної площі житла, що підлягає передачі на виконання умов Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007. Тобто, позивач достроково виконав свої зобов'язання за Договором №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 в частині розподілу результатів спільної діяльності.
У зв'язку з необхідністю установити співвідношення між достроково переданими квартирами в інших новобудовах та квартирами, що підлягають передачі на об'єкті будівництва за Договором №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007, між сторонами було розпочато перемовини з метою впровадження в договір відповідного механізму.
Отже, спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що в проекті додаткової угоди, який запропоновано відповідачем, доповнено п. 5.2 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 наступним абзацом: “остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після завершення будівництва об'єкту в цілому з урахуванням ринкової вартості квадратного метра житла (квартир). Фінансові витрати по проведенню оцінки вартості квадратного метра житла несе Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”.
Однак, позивач вважає, що урахування ринкової вартості квадратного метра житла (квартир) під час остаточних розрахунків є неможливим, та указує на те, що ураховуючи предмет та правову природу договору про спільну діяльність, з метою врегулювання питання щодо дострокової передачі квартир законним та обґрунтованим є укладення додаткової угоди в наступній редакції: “остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після завершення будівництва об'єкту в цілому з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла (квартир). Фінансові витрати по проведенню оцінки вартості квадратного метра житла несе Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”.
З урахуванням вищенаведеного, позивач просив суд зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 в редакції позивача, де зазначено, що “остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після завершення будівництва об'єкту в цілому з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла (квартир). Фінансові витрати по проведенню оцінки вартості квадратного метра житла несе Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”.
Крім того з матеріалів справи убачається, що у позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, у якому позивач просив суд призначити у справі №910/18861/19 судову комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу менеджменту, проведення якої доручити Центру судової експертизи та експертних досліджень Державного підприємства “Інформаційні судові системи” Державної судової адміністрації України.
На вирішення експертів, які будуть проводити судову експертизу менеджменту, поставити питання:
- установити господарську доцільність укладення договорів міни між позивачем та відповідачем для кожної з сторін та наслідки їх укладення;
- установити доцільність проведення остаточних розрахунків між сторонами за Договором №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 з урахуванням ринкової вартості квадратного метра чи з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла;
- визначити наслідки укладення договорів міни між сторонами, зокрема, щодо наявності або відсутності збитків для сторін договорів міни.
На вирішення експертів, які будуть проводити будівельно-технічну експертизу, поставити питання:
- на підставі відомостей, що зазначені в проектно-технічній документації на будівництво об'єктів за адресами: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б встановити чи є зазначені об'єкти спів мірними щодо якості та собівартості будівництва;
- з урахуванням умов визначення собівартості будівництва об'єктів за адресами: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б, на дату проведення експертизи, встановити вартість квадратного метра об'єкту, що передається відповідачу за договорами міни з урахуванням формули Мінрегіонбуду, або без її врахування у випадку, якщо застосування формули не передбачене чинним законодавством по відношенню до об'єктів, що досліджуються.
Надалі від позивач надійшло клопотання про призначення експертизи (уточнене), в якому позивач просив суд призначити у справі комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу менеджменту, проведення яких доручити Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства “Інформаційні судові системи” “Центр судової експертизи та експертних досліджень”.
На вирішення експертів, які будуть проводити судову експертизу менеджменту, поставити питання:
- установити господарську доцільність укладення договорів міни між позивачем та відповідачем для кожної з сторін та наслідки їх укладення;
- установити доцільність проведення остаточних розрахунків між сторонами за Договором №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 з урахуванням ринкової вартості квадратного метра чи з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла;
- визначити наслідки укладення договорів міни між сторонами, зокрема, щодо наявності або відсутності збитків для сторін договорів міни.
На вирішення експертів, які будуть проводити будівельно-технічну експертизу, поставити питання:
- на підставі відомостей, що зазначені в проектно-технічній документації на будівництво об'єктів за адресами: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б встановити чи є зазначені об'єкти спів мірними щодо якості та собівартості будівництва;
- з урахуванням умов визначення собівартості будівництва об'єктів за адресами: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б, на дату проведення експертизи, встановити вартість квадратного метра об'єкту, що передається відповідачу за договорами міни з урахуванням формули Мінрегіонбуду, або без її врахування у випадку, якщо застосування формули не передбачене чинним законодавством по відношенню до об'єктів, що досліджуються.
З матеріалів справи слідує, що від позивача надійшло уточнене клопотання про призначення експертизи у справі №910/18861/19.
У вказаному клопотанні позивач просив суд призначити у справі комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу менеджменту, проведення яких доручити Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства “Інформаційні судові системи” “Центр судової експертизи та експертних досліджень”.
На вирішення експертизи менеджменту поставити питання: - Чи відповідають управлінські рішення сторін щодо здійснення міни квартир в межах Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 розумній економічній причині (діловій меті)? - Який з критеріїв здійснення остаточних розрахунків відповідає предмету та цілям Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007: розрахунки з урахуванням ринкової вартості квадратного метра житла або розрахунки з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла? - Чи призведе рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест” та 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про укладення договорів міни в межах Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 до понесення збитків будь-якою із сторін?
На вирішення будівельно-технічної експертизи поставити такі питання: - Чи є наступні об'єкти співмірними між собою у відношенні якості та собівартості будівництва (за відомостями проектно-технічної документації): м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б? - Яка фактична собівартість квадратного метру наступних об'єктів станом на дату проведення експертизи: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б?
Отже, ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №910/18861/19 призначено у справі № 910/18861/19 комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу менеджменту.
На вирішення експертизи менеджменту поставлено такі питання:
2.1.Чи відповідають управлінські рішення сторін щодо здійснення міни квартир в межах Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 розумній економічній причині (діловій меті)?
2.2. Який з критеріїв здійснення остаточних розрахунків відповідає предмету та цілям Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007: розрахунки з урахуванням ринкової вартості квадратного метра житла або розрахунки з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла?
2.3. Чи призведе рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест” та 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про укладення договорів міни в межах Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 до понесення збитків будь-якою із сторін?
Проведення експертизи менеджменту доручено Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства “Інформаційні судові системи” “Центр судової експертизи та експертних досліджень” (03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10).
На вирішення будівельно-технічної експертизи поставлено такі питання:
4.1. Чи є наступні об'єкти співмірними між собою у відношенні якості та собівартості будівництва (за відомостями проектно-технічної документації): м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б?
4.2. Яка фактична собівартість квадратного метру наступних об'єктів станом на дату проведення експертизи: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10; м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5; м. Київ, вул. Преображенська, буд. 8Б; Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, буд. 4А; м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 122А; м. Львів, вул. Замарстинівська, буд. 233Б?
Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства “Інформаційні судові системи” “Центр судової експертизи та експертних досліджень” (03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10).
Зобов'язано позивача попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з проведенням експертизи відповідно до виставленого рахунку, докази чого невідкладно надати суду. Провадження у справі №910/18861/19 зупинено на час проведення експертизи.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно ст. 106 ГПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Ураховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, про обґрунтованість доводів позивача в клопотанні про призначення судової експертизи, з якими погодився суд першої інстанції та наявністю підстав для проведення у цій справі комплексної судової експертизи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, визначеним п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням вищевикладеного, приписів ч.1 ст.99, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
Твердження відповідача про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при призначенні експертизи суд апеляційної інстанції вважає помилковими, адже призначення судом експертизи має на меті з'ясування обставин, що мають значення для справи, встановлення яких потребує спеціальних знань у сфері іншій ніж право.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.03.2020 у справі № 910/18861/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста м. Києва від 03.03.2020 у справі № 910/18861/19 без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2020.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
С.А. Пашкіна