вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" червня 2020 р. Справа№ 910/15742/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Пашкіної С.А.
Майданевича А.Г.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 10.01.2020
у справі № 910/15742/19 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Львівського міського центру зайнятості
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 148 325,36 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Львівський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) про стягнення 148 325,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу положень ст.ст. 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати з виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , понесені позивачем, оскільки звільнення ОСОБА_1 є безпідставним, що встановлено судовим рішенням.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 910/15742/19 позов Львівського міського центру зайнятості до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 148 325,36 грн задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Львівського міського центру зайнятості заборгованість у розмірі 148 325,36 грн. та судовий збір у розмірі 2 224,88 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення витрат з виплати допомоги по безробіттю у розмірі 148 325,36 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 910/15742/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, при ухваленні рішення місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 910/15742/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 910/15742/19, роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020, у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці до 25.04.2020, сформовано для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у справі №910/15742/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Пашкіна С.А., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 прийнято справу №910/15742/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Пашкіна С.А., Майданевич А.Г.
Позиції учасників справи
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Львівського міського центру зайнятості надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», в якому Львівський міський центр зайнятості просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 910/15742/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Наказами Львівського міського центру зайнятості №НТ 171023 від 23.10.2017 року та № НТ171024 від 24.10.2017 ОСОБА_1 з 17.10.2017 надано статус безробітного і призначено допомогу з безробіття з 24.10.2017 року, розпочато з 24.10.2017 року виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ".
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 13.05.2019 у справі № 466/7604/17 позов ОСОБА_1 до Державного підприємства НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» задоволено, скасовано наказ в.о. директора Відокремленого підрозділу - заступника головного інспектора «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства НЕК «Укренерго» Поліщука В.В. від 15.09.2017 р. № 1128-к, як протиправний; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у Західному регіоні - начальника Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства «НЕК «Укренерго» - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду з 16.09.2017 р.
Стягнуто з Державного підприємства НЕК «Укренерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16.09.2017 по 13.05.2019 в розмірі 413 068,38 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середньомісячного заробітку в межах суми заробітної плати за 1 місяць.
Постановою Львівського апеляційного суду від 17.10.2019 рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13.05.2019 у справі №466/7604/17 залишено без змін.
Наказом Державного підприємства «НЕК «Укренерго» від 12.06.2019 № 725-К ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у Західному регіоні - начальника Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства «НЕК «Укренерго» - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду з 16.09.2017 р.
Наказом Львівського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ 190620 припинено ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 1, 2 п. 37 Порядку, отримання права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до пп. 13 п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», пп. 7 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 2 п. 1 розділу V «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», з 20.06.2019.
Крім того, наказом Львівського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ 190620 припинено реєстрацію ОСОБА_1 безробітним у зв'язку з досягненням особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку відповідно до абзацу 15 пп. 1 п. 37 Порядку, з 20.06.2019.
Позивач зазначає, що за період з 24.10.2017 по 19.06.2019 ОСОБА_1 нараховано та виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 148 325,36 грн.
04.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Львівського міського центру зайнятості з повідомленням щодо поновлення його на роботі у Державному підприємстві «НЕК «Укренерго» наказом від 12.06.2019 №725-к, виданим на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13.05.2019 у справі № 466/7604/17, постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №59250876 від 05.06.2019 та відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України. З наказом від 12.06.2019 № 725-к ОСОБА_1 ознайомлено 01.07.2019.
Матеріали справи свідчать, що 16.07.2019 Позивачем направлено Відповідачу повідомлення №10/2614 від 16.07.2019 щодо повернення коштів у сумі 148 325,36 грн., згідно з яким позивач просить у місячний термін із моменту отримання повідомлення повернути кошти у розмірі 148 325,36 грн., витрачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1
За результатом розгляду вказаного повідомлення Відповідач листом від 05.08.2019 №01/29034 повідомив, що ним буде вчинено дії щодо виконання судового рішення по поверненню коштів у розмірі 148 325,36 грн., витрачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , що набере законної сили.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначив, що в силу положень ст. 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати з виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 148 325,36 грн., понесені Позивачем, оскільки звільнення ОСОБА_1 є безпідставним, що встановлено судовим рішенням.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву, Відповідач зазначав, що нараховану Позивачем суму він вважає подвійним стягненням з Відповідача оплати за заявлений період, оскільки після поновлення ОСОБА_1 на роботі останньому було виплачено кошти за час вимушеного прогулу у розмірі 316 20,50 грн.
Крім того, Відповідач вказував на те, що розрахунок Позивача є неправомірним, а також припинення виплати допомоги по безробіттю з 20.06.2019, зважаючи на поновлення ОСОБА_1 на роботі наказом ДП «НАК «Укренерго» №725-к від 12.06.2019.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У пункті 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (далі - Порядок) зазначено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 35 вказаного Закону, відповідно до яких із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Як свідчать матеріали справи, 17.10.2017 ОСОБА_1 , будучи звільненим 15.09.2017 року з відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства НЕК «Укренерго» відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, звернувся до Львівського міського центру зайнятості із заявами про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.
Наказами Львівського міського центру зайнятості № НТ 171023 від 23.10.2017 та № НТ171024 від 24.10.2017 ОСОБА_1 з 17.10.2017р. надано статус безробітного і призначено допомогу з безробіття з 24.10.2017 року, розпочато з 24.10.2017 року виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Матеріали справи свідчать, що за період з 24.10.2017 по 19.06.2019 Позивачем нараховано та виплачено ОСОБА_1 матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 148 325,36 грн., що підтверджується Нарахуванням допомоги по безробіттю та платежі, розрахунком позовних вимог та Листом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» № 111.21-03/61086/019-13/вих. від 24.07.2019.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 13.05.2019 у справі № 466/7604/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.10.2019, позов ОСОБА_1 до Державного підприємства НЕК «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» задоволено.
Скасовано наказ в.о. директора Відокремленого підрозділу - заступника головного інспектора «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства НЕК «Укренерго» Поліщука В.В. від 15.09.2017 р. № 1128-к, як протиправний.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у Західному регіоні - начальника Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства «НЕК «Укренерго» - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду з 16.09.2017 р.. Стягнуто з Державного підприємства НЕК «Укренерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16.09.2017 по 13.05.2019 в розмірі 413068,38 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середньомісячного заробітку в межах суми заробітної плати за 1 місяць.
Наказом Державного підприємства «НЕК «Укренерго» від 12.06.2019 № 725-К ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника начальника Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії у Західному регіоні - начальника Державної інспекції енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства «НЕК «Укренерго» - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду з 16.09.2017 р.
Наказом Львівського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ 190620 припинено ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 1, 2 п. 37 Порядку, отримання права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до пп. 13 п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», пп. 7 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп. 2 п. 1 розділу V «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», з 20.06.2019.
Крім того, наказом Львівського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ 190620 припинено реєстрацію ОСОБА_1 безробітним у зв'язку з досягненням особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку відповідно до абзацу 15 пп. 1 п. 37 Порядку, з 20.06.2019.
Таким чином, як вбачається зі змісту наведеного наказу Львівського міського центру зайнятості від 20.06.2019 № НТ 190620, виплата допомоги по безробіттю та припинення реєстрації безробітного щодо ОСОБА_1 з 20.06.2019 були здійснені у зв'язку із досягненням останнім пенсійного віку.
Тобто, на момент видачі відповідного наказу та припинення виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю ані позивач, ані ОСОБА_1 не були повідомлені відповідачем про видачу останнім наказу Державного підприємства «НЕК «Укренерго» від 12.06.2019 № 725-К про поновлення на роботі ОСОБА_1
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України).
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 24.01.2019 у справі № 760/9521/15-ц, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.
Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.
Як вбачається із матеріалів справи, судове рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі було прийняте Шевченківським районним судом міста Львова 13.05.2019, проте, всупереч вищевказаним приписам чинного законодавства, судове рішення не було виконано відповідачем негайно, а наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі було видано лише 12.06.2019.
При цьому з відповідним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений лише 01.07.2019, тобто вже після того, як йому було припинено виплату допомоги по безробіттю та припинення реєстрації безробітного у зв'язку з досягненням ним встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, на підставі цієї норми за рахунок застрахованих осіб підлягають відшкодуванню лише витрати понесені Фондом внаслідок умисного невиконання цими особами своїх обов'язків та зловживання ними.
З урахуванням наведеного, відповідач не довів, що у діях ОСОБА_1 має місце зловживання чи умисне невиконання своїх обов'язків, що могло би бути підставою для стягнення з нього, а не з відповідача суми виплаченої допомоги по безробіттю за період після видачі відповідачем наказу про його поновлення на роботі, тобто з 12.06.2019.
Таким чином, твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач повинен був припинити реєстрацію безробітного з дня поновлення безробітного на роботі за рішення суду, що набрало законної сили, тобто з 12.06.2019 та припинити виплату допомоги з 12.06.2019, а не з 20.06.2019, є безпідставними.
Разом із цим, колегія суддів звертає увагу на те, що у листі 05.08.2019 №01/29034, що наявний у матеріалах справи, відповідач визнав, що на підставі судового рішення, що набере законної сили за результатами розгляду справи про стягнення коштів, він вчинить дію щодо виконання судового рішення по поверненню коштів у сумі 148 325,36 грн., витрачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Львівському міському центру зайнятості в розмірі 148 325,36 грн.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, не здійснив повернення Позивачеві виплаченого ОСОБА_1 матеріального забезпечення на випадок безробіття, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 148 325,36 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до подвійного стягнення з Відповідача оплати за заявлений період, оскільки після поновлення ОСОБА_1 на роботі, останньому було виплачено кошти за час вимушеного прогулу у розмірі 316 420,50 грн., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що грошові кошти за вимушений прогул та грошові кошти виплаченого забезпечення в силу Закону не є однаковими за своєю правовою природою.
Так, виплачена Позивачем ОСОБА_1 соціальна допомога по безробіттю, стягнення якої є предметом даного позову, підлягає відшкодуванню Відповідачем в порядку, встановленому ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а виплати, що були здійснені Відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення суду в порядку ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю, є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто правова природа грошових коштів, які підлягають поверненню Відповідачем Позивачу та грошових коштів, виплачених Відповідачем ОСОБА_1 є різною.
Зважаючи на наведене, стягнення з Відповідача на користь Позивача грошових коштів за рішенням суду у даній справі не призведене до подвійного стягнення.
Колегія суддів відхиляє інші доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, та спростовуються матеріалами справи.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 910/15742/19 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/15742/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді С.А. Пашкіна
А.Г. Майданевич