вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2020 р. Справа№ 910/13733/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Пантелієнка В.О.
Доманської М.Л.
За участю секретаря судового засідання Брунько А.І.
та представників сторін: не з'явились;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019
у справі №910/13733/19 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Приватного підприємства "СПМК-7"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілга Нова"
про банкрутство
У жовтні 2019 року Приватне підприємство "СПМК-7" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілга Нова" (далі - ТОВ "Вілга Нова" ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілга Нова". Визнано грошові вимоги Приватного підприємства "СПМК-7" до ТОВ "Вілга Нова" в розмірі 1 511 250,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Вілга Нова". Призначено розпорядником майна ТОВ "Вілга Нова" арбітражного керуючого Цвика Андрія Олеговича, інше.
21.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредитором ТОВ "Вілга Нова" з грошовими вимогами на суму 7 702 991,89 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13733/19 заяву Головного управління ДПС у місті Києві №б/н від 21.11.2019 з грошовими вимогами до боржника на суму 7 702 991,89 грн. повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДПС у міста Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 по справі №910/13733/19 та постановити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд повертаючи заяву контролюючого органу без вирішення питання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору, обмежив скаржника у доступі до суду, що призводить до позбавлення ГУ ДПС у м. Києві, як кредитора при повторному зверненні, приймати рішення на комітеті кредиторів та в свою чергу впливати на хід процедури банкрутства.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13733/19 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, надано заявнику строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13733/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.06.2020.
Колегія суддів зазначає, що боржник не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та не подав до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Учасники апеляційного провадження в судове засідання 16.06.2020 не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За таких обставин, враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, беручи до уваги строк розгляду апеляційної скарги, а також з урахуванням того, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві за відсутності представників сторін, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілга Нова" відкрито Господарським судом міста Києва ухвалою від 16.10.2019 у справі №910/13733/19.
21.10.2019 оприлюднено оголошення №63853 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілга Нова".
Зважаючи на те, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, а Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність, з 21.10.2019 розгляд даної справи здійснюється відповідно до норм Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
21.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про визнання кредитором ТОВ "Вілга Нова" з грошовими вимогами на суму 7 702 991,89 грн.
Згідно ч. 1 ст. 46 КУзПБ господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Місцевий господарський суд встановив, що заява ГУ ДПС у м. Києві про визнання кредитором ТОВ "Вілга Нова" не відповідала вимогам ст. 45 КУзПБ, оскільки до заяви не було додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. При цьому, у заяві було порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого суд відмовив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 повідомлено ГУ ДПС у м. Києві про недоліки заяви про грошові вимоги кредиторів, що виявилися у відсутності доказів сплати судового збору за подання такої кредиторської заяви; встановлено ГУ ДПС у м. Києві строк до 06.12.2019 (включно) для усунення вищевказаних недоліків заяви про визнання кредитором.
09.12.2019 (після спливу строку встановленого судом) до місцевого господарського суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків заяви.
У зв'язку з тим, що клопотання ГУ ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків заяви не узгоджувалось із нормами чинного законодавства, керуючись ч. 2 ст. 46 КУзПБ, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13733/19 повернуто без розгляду заяву ГУ ДПС у місті Києві №б/н від 21.11.2019 з грошовими вимогами до боржника на суму 7 702 991,89 грн.
ГУ ДПС у м. Києві вважає, що суд першої інстанції повернувши без розгляду заяву ГУ ДПС у місті Києві №б/н від 21.11.2019 безпідставно не вирішив питання про продовження строків на усунення недоліків заяви, у зв'язку з чим обмежив скаржника у доступі до правосуддя. Однак Північний апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими вказані доводи скаржника, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
За таких обставин, зважаючи на те, що нормами КУзПБ не передбачено можливість суду продовжити строк для усунення недоліків заяви кредитора та враховуючи, що ГУ ДПС у м. Києві не усунуло недоліки заяви у строк, встановлений судом, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про повернення заяви ГУ ДПС у місті Києві №б/н від 21.11.2019.
Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. А отже, необхідність сплати судового збору при зверненні до суду не можна вважати обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України (Pelevin v Ukraine)", № 24402/02, § 27, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (Ashingdane v. The United Kingdom), № 8225/78, § 57, 28.05.1985).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі"(Case of Kreuz v. Poland ) у справі №28249/95 від 19.06.2001 § 60 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2019, оскільки правильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Зважаючи на вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд враховуючи недоліки поданої заяви ГУ ДПС у місті Києві №б/н від 21.11.2019 про визнання кредитором (без сплати судового збору, оскільки імперативними положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам, що є передбачуваним та повинно враховуватись учасниками процесу при зверненні до суду з заявами та скаргами за подання яких передбачено сплату судового збору) та зважаючи на неможливість суду продовжити встановлений процесуальний строк, дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у місті Києві судом не вбачається.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13733/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13733/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/13733/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Cторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 ГПК України, з урахуванням вимог ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено 17.06.2020.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді В.О. Пантелієнко
М.Л. Доманська