вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" червня 2020 р. Справа№ 905/207/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Яковлєва М.Л.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Остапенко В.М. довіреність №14-201 від 17.05.2019
розглянувши апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Краматорськ
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 (повний текст складено 19.06.2019)
у справі №905/207/19 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Краматорськ
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання договору постачання природного газу поновленим,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", відповідач) про:
- визнання договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, укладеним 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно), з урахуванням всіх змін та доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору;
- визнання укладеною додаткової угоди № 4 до договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, укладений 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) на умовах, які були запропоновані, в редакції позивача.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач безпідставно ухилився від укладення з ним договору на постачання природного газу, тоді як обов'язок укласти такий договір на постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які є бюджетними установами/організаціями з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) встановлений Законом України "Про ринок природного газу" та постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", а також розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року" від 03.10.2018.
Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 29.01.2019 матеріали справи за позовом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" передано до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі №905/207/19 у позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факту розірвання договору на постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018. Поряд з цим, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" був діючим постачальником природного газу для позивача на момент звернення останнього до відповідача з проектом спірної додаткової угоди. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів (зокрема - первинних документів, на які посилається позивач) на підтвердження факту відсутності заборгованості позивача перед ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", як постачальником за договором постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018 та доказів на підтвердження надання позивачеві підтвердження щодо відсутності такої заборгованості. Таким чином позивачем не доведено місцевому господарському суду обґрунтованості вимог в частині визнання договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, укладеного 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно), з урахуванням всіх змін та доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору а не доведено погодження між сторонами істотних умов додаткової угоди №4 з урахуванням приписів Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОКП "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, позивач зазначає про порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що відповідач в силу ч. 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" повинен був укласти з позивачем спірну додаткову угоду №4 до вже укладеного договору постачання природного газу на умовах, які визначені примірним договором про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2016 №357, та з досягненням згоди щодо кількісних показників обсягів газу і ціни на газ на наступний період, тобто з 01.12.2018 і до закінчення опалювального періоду. За твердженням позивача, судом першої інстанції неправильно застосовано положення п. 4 розділу ІІ Правил постачання природного газу, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин, оскільки правовідносини у даній справі виникли щодо продовження вже існуючого договору. Також апелянтом зазначено, що позивач неодноразово повідомляв відповідача, що з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" укладався договір №ПГ-С/18-011/18 від 06.11.2018 на постачання природного газу виключно для власних потреб та, при цьому, ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у повному обсязі розрахувалось за поставлений газ.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №905/207/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Хрипуна О.О. та Агрикової О.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №905/207/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Яковлєва М.Л. та Хрипуна О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у даній справі, справу призначено до розгляду на 19.09.2019.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019, справу №905/207/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Яковлєва М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі №905/207/19, справу призначено до розгляду на 14.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №905/207/19 до вирішення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №910/854/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 поновлено провадження у справі №910/853/19, розгляд справи призначено на 14.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України запроваджено карантин.
З метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до приписів ст. 32 ГПК України, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 124, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 2, ст.ст. 7, 13 ГПК України, щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, враховуючи завдання господарського судочинства, Північним апеляційним господарським судом відкладено розгляд апеляційної скарги ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у даній справі на 12.05.2020. У зв'язку з зазначеним судове засідання призначене у цій справі на 14.04.2020 не відбулося.
08.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача ПАТ "НАК "Нафтогаз України" адвоката Лисенка В.О. надійшло клопотання (електронною поштою) про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні запроваджено карантин з метою попередження розповсюдження короновірусної інфекції та введено обмежувальні заходи. Кабінет Міністрів України продовжив дію карантину до 22 травня 2020 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Лисенка В.О. про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 09.06.2020.
Явка представників сторін.
У судове засідання 09.06.2020 позивач не забезпечив явку свого повноваженого представника, про причини неявки представника апеляційний господарський суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволені апеляційної скарги позивача, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Враховуючи, що явка представника позивача в судове засідання апеляційним господарським судом обов'язковою не визнавалася, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.
Позиції учасників справи.
05.09.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що визнання договору постачання природного газу поновленим, а також визнання укладеною додаткової угоди до договору постачання природного газу є недопустимим способом захисту у спірних правовідносинах. Також відповідач зазначив що постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" від 19.10.2018 №867 та Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про деякі питання опалювального сезону 2018 та 2019 років" від 03.10.2018 №717-р не містять безумовного обов'язку для відповідача щодо укладення спірної додаткової угоди до договору постачання природного газу.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", як споживачем, укладено Договір №3673/18-БО-6 постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (далі - Договір №3673/18-БО-6) (т.1, а.с. 20-24).
Відповідно до п. 1.2. зазначеного Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Згідно з п. 12.1. цього Договору, останній набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У пп. 1 п. 11.3. Договору сторони погодили порядок внесення змін до договору, зокрема, зазначивши, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін.
Зміни до договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором (пп. 2 п.11.3. договору).
Між сторонами справи укладено Додаткову угоду № 1 від 26.10.2018, Додаткову угоду № 2 від 29.10.2018, Додаткову угоду № 3 від 12.11.2018 до Договору постачання природного газу від 16 жовтня 2018 р. №3673/18-БО-6, якими зокрема, внесено зміни до обсягів природного газу, що підлягав постачанню за договором та пролонговано строк дії договору (та реалізації природного газу) до 30 листопада 2018 року (включно). Всі додаткові угоди укладені за ініціативою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (т. 1, а.с. 30, 31, 36)
28.11.2018 листом за вих. № юр/2943 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 на електронну адресу відповідача позивачем направлено проект Додаткової угоди № 4, щодо пролонгації строку дії Договору №3673/18-БО-6 до 30.04.2019 (включно) (т.1, а.с. 45-50).
Відповідач листом від 05.12.2018 за вих. № 26-7710/1.2-8 повернув проект Додаткової угоди № 4 без підписання, посилаючись на те, що НАК "Нафтогаз України" не було постачальником природного газу в жовтні-листопаді 2018 року для ОКП "Донецьктеплокомуненерго"(т.1, а.с. 51-52).
27.12.2018 позивач повторно надіслав відповідачу для підписання доопрацьовану Додаткову угоду № 4 до Договору №3673/18-БО-6 та просив надати номінацію на грудень (т.1, а.с. 57, 58-62).
Листом від 29.12.2018 за № 26-8408/1.2-18 відповідач повторно повернув без підписання проект Додаткової угоди № 4, посилаючись на відсутність правових підстав для встановлення договірних відносин з позивачем, оскільки підприємству у грудні 2018 року не надавались номінації та постачання природного газу не здійснювалось (т.1, а.с. 59).
Спір між сторонами у даній справі виник у зв'язку з наявністю або відсутністю правових підстав для спонукання відповідача до укладення договору на постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 на умовах запропонованих позивачем та у зв'язку з відмовою відповідача підписати Додаткову угоду № 4 до Договору постачання природного газу від 16 жовтня 2018 р. № 3673/18-БО-6, якою продовжується строк дії договору до 30.04.2019 (включно) та яку відповідач, за твердженням позивача, зобов'язаний укласти в силу закону.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до 4.1. Статуту ОКП "Донецьктеплокомуненерго" визначено, що метою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з положеннями ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1-3 статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу".
Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу має визначати:
1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов'язки на суб'єктів ринку природного газу;
2) обсяг спеціальних обов'язків;
3) коло суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки;
4) обсяг прав суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, необхідних для виконання таких обов'язків;
5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки;
6) територію та строк виконання спеціальних обов'язків;
7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.
Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу").
Постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 було затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.
Цим Положенням покладаються такі спеціальні обов'язки на ПАТ "НАК "Нафтогаз України", зокрема, постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, а саме виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).
Поряд із тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 717-р від 03.10.2018 "Деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року" встановлено обов'язок з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018/2019 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укласти до 15.10.2018 договори із суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій.
Положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Відповідно до абз. 13 п. 5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), постачальник із спеціальними обов'язками - суб'єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу.
Постачальники із спеціальними обов'язками, на яких в установленому порядку покладений обов'язок постачати природний газ певній категорії споживачів, у тому числі в певних обсягах, не мають права відмовити таким споживачам, об'єкти яких знаходяться на закріпленій території цих постачальників, в укладанні договору постачання природного газу (з урахуванням певних обсягів та цін, якщо вони будуть встановлені для постачальника) за умови дотримання цими споживачами вимог цих Правил та чинного законодавства України (п. 8 розділу ІІ Правил).
Таким чином, у розумінні ст. 179 ГК України на позивача покладено обов'язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів, який може бути виконаний за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу" одним із принципів функціонування ринку природного газу є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу.
Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник природного газу - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Отже, норми спеціального закону в сфері постачання природного газу (Закон України "Про ринок природного газу") унеможливлюють закупівлю природного газу в постачальника, який не має відповідної ліцензії.
Серед обов'язків споживачів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" є укладення договору про постачання природного газу.
Підпунктом 3 п. 1 розділу ІІ Правил передбачено, що підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.
Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Таким чином, відповідач наділений спеціальними обов'язками (щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню), відтак будучи ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, зобов'язаний здійснювати постачання природного газу для вироблення теплової енергії іншим категоріям споживачів, у тому числі бюджетних установ та організацій.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що позивач є захищеним споживачем, тобто підприємством, що здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону, щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Таким чином, наведені приписи законодавства є імперативними та визначають, що постачання природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 на електронну адресу позивача було направлено проекти додаткових угод до договорів постачання природного газу строком дії з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) та зазначені проекти додаткових угод №4 були оформлені з боку позивача та направлені на адресу відповідача листом від 28.11.2018 №юр/2943.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що однією із підстав для постачання природного газу споживачу згідно з п. 1 розділу ІІ Правил є відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням таких вимог: споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником (п. 3 розділу ІІ Правил).
Пунктом 4 розділу ІІ Правил передбачено, що для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику такі документи, зокрема довідку (акт звірки розрахунків) про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником за поставлений природний газ, підписану діючим постачальником (за його наявності).
Як убачається з листа Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 11.12.2018 № 1001ВИХ-Н-18-2627, копія якого міститься в матеріалах справи, у позивача в листопаді 2018 року наявна місячна номінація постачання природного газу в обсязі 50,865 тис.куб.м. від іншого постачальника природного газу - Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія" Укрнафтобуріння" (надалі - ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння").
Відповідач вказує на те, що у зв'язку із зазначеними обставинами, листом від 19.12.2018 №26-8154/1.2-18 відповідачем було направлено позивачеві попередження щодо відсутності правових підстав для укладання договорів постачання природного газу, мотивоване тим, що відповідно до вимог Правил, позивач повинен був надати підтвердження щодо відсутності простроченої заборгованості за поставлений ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" природний газ, та не зважаючи на попередження відповідача, підтвердження щодо відсутності простроченої заборгованості за поставлений ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" природний газ позивачем відповідачеві надане не було та згодом - листом від 27.12.2018 №26-8330/1.2-18 відповідач повернув без розгляду одержані проекти договорів.
Так, Північним апеляційним господарським судом встановлено та позивачем не заперечується факт укладання між ним та ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" договору на постачання природного газу №ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018.
При цьому, позивач вказує на те, що на виконання вказаного договору постачання природного газу №ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018 був підписаний акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 на обсяг газу 50, 865 тис.куб.м., отриманий рахунок на оплату № ПГ-С/18-18/11-16/1 від 23.11.2018 на суму 651 074, 04 грн. та позивач провів оплату за поставлений природний газ в повному обсязі. Поряд із цим, з посиланням на лист № 3063 від 14.12.2018, позивач вказує на те, що він звернувся до ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" з проханням про підписання додаткової угоди про розірвання вказаного договору.
Разом з цим колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту оплати позивачем газу згідно умов договору на постачання природного газу №ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018, а також на підтвердження того факту, що станом на момент звернення позивача до відповідача (листами від 28.11.2018 № юр/2943 та від 27.12.2018 № юр/3181) з пропозиціями про укладення Додаткової угоди №4 до Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, 16.10.2018 договір на постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018 був розірваний, тобто не доведено, що ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" не був діючим постачальником природного газу станом на момент направлення проекту вказаної Додаткової угоди №4.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та з урахуванням недоведеності факту оплат заборгованості та розірвання договору на постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" був діючим постачальником природного газу для позивача на момент звернення останнього до відповідача з проектом спірної додаткової угоди.
Апелянтом дана обставина не спростована, та не надано належних та допустимих доказів (зокрема - первинних документів, на які посилається позивач) на підтвердження факту відсутності заборгованості позивача перед ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", як постачальником за договором постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018 та доказів на підтвердження надання позивачеві підтвердження щодо відсутності такої заборгованості.
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору. При цьому, ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Зокрема, за приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому за приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, розкриваючи зміст засади свободи договору у приписах ЦК України свобода договору полягає в праві сторін: а) вільно вирішувати питання при укладенні договору; б) виборі контрагентів; в) погодженні умов договору, разом з тим, закріпивши принцип свободи договору, ЦК України визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено обґрунтованості вимог в частині визнання Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, укладеного 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно), з урахуванням всіх змін та доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору.
Також позивач не наводить норми закону, яка б покладала на відповідача безумовний обов'язок укласти спірну Додаткову угоду №4 до Договору постачання природного газу, при цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження домовленості між сторонами щодо укладення спірної додаткової угоди, погодження умов спірної додаткової угоди та досягнення всіх її істотних умов.
Як зазначено вище, в порушення п. 1 розділу ІІ Правил, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", при тому що погодження обсягів природного газу, що підлягає постачанню відповідачем протягом жовтня 2018 року - квітня 2019 року є істотною умовою спірної Додаткової угоди № 4 до договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про визнання укладеною Додаткової угоди № 4 до Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, що укладений 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) на умовах, які були запропоновані, в редакції позивача є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку із чим позов у зазначеній частині вимог не підлягає задоволенню.
Разом з цим позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження необґрунтованості відмови відповідача від укладення Додаткової угоди №4 та не доведено погодження між сторонами істотних умов Додаткової угоди з урахуванням приписів Правил.
У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОКП "Донецьктеплокомуненерго" про визнання Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, укладеного 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно), з урахуванням всіх змін та доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору та визнання укладеною Додаткової угоди № 4 до Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз") № 3673/18-БО-6, укладеного 16.10.2018 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) на умовах, які були запропоновані, в редакції позивача.
Отже рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 у справі №910/853/19 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (скаржника).
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі №905/207/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі №905/207/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №905/207/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 16.06.2020.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді М.Л. Яковлєв
В.В. Куксов