11 червня 2020 року м. Чернівці
справа № 716/644/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Владичана А.І., Кулянди М.І.
секретаря Конецької Д.Г.
з участю представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» Сторонянського Олега Зіновійовича
учасники справи
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина»
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 7 травня 2020 року, головуючий у першій інстанції ОСОБА_2 ,
встановила:
ОСОБА_1 у травні 2020 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Просив визнати недійсним договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040) від 28 серпня 2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 7 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання договору оренди земельної ділянки від 28 серпня 2018 року недійсним.
Справа №716/644/20 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_2
Провадження №22-ц/822/562/20 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
Коропчук І.І. в апеляційній скарзі просить ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 7 травня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Заставнівського районного суду Чернівецької області, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Зазначає, що предмет позову у даній справі не є тотожним із предметом позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Посилається на те, що предметом спору у даній справі є договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040) від 28 серпня 2018 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Натомість позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним не стосувалися наведеного договору, не містили зазначення дати вчинення правочину та реєстраційного номеру.
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України та послався на наявність рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 4 березня 2020 року у справі за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам ухвала Заставнівського районного суду Чернівецької області від 7 травня 2020 року відповідає.
За змістом ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, подруге, властивістю судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 273 ЦПК України).
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України в постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-79цс15.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
За змістом частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Одним із аспектів верховенства права є принцип остаточності рішень суду і юридичної визначеності (принцип res judicata).
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») від 28 жовтня 1999 року (п. 61).
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання недійсним договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040) від 28 серпня 2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484.
Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалося, укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки за відсутності волевиявлення ОСОБА_1 , із перевищенням ОСОБА_3 повноважень, особою, яка не мала повноважень, надання ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_3 від 26 липня 2018 року для отримання дивідендів на земельну частку пай згідно державного акту серія 174752, виданого 4 червня 2007 року.
Встановлено, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 4 березня 2020 року у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовлено.
Зі змісту рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 4 березня 2020 року підставою позову ОСОБА_1 є укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_3 , яка діяла на підставі доручення, договору оренди земельної ділянки із перевищенням ОСОБА_3 своїх повноважень, не надання ОСОБА_1 повноважень ОСОБА_3 на вчинення договору оренди землі, необізнаності ОСОБА_1 про укладення правочину.
З приєднаного до матеріалів справи позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним вбачається, що предметом позову є визнання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040) недійсним.
Підставою наведеного позову є укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки за відсутності волевиявлення ОСОБА_1 із перевищенням ОСОБА_3 повноважень, особою, яка не мала повноважень, надання ОСОБА_1 довіреності ОСОБА_3 від 26 липня 2018 року для отримання дивідендів на земельну частку пай згідно державного акту серія 174752, виданого 4 червня 2007 року.
Водночас ОСОБА_1 просив витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» оригінал договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040).
Отже, спірні правовідносини у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним є тотожними правовідносинам у справі, яка переглядається, суб'єкти, предмети та підстави двох позовів є тотожними, відмінність полягає лише у позовній вимозі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484 недійсним.
Водночас участь у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 не змінює складу сторін спору.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 188 ЦПК похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовна заява ОСОБА_1 не містить зазначення підстав позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484 недійсним.
Отже, позовна вимога ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484 недійсним є похідною, тобто вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040) від 28 серпня 2018 року стало підставою прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484.
Тому вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484 недійсним залежить від вирішення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Разом з тим судом першої інстанції не вирішено питання про відмову у відкритті провадження у справі за позовною вимогою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44249484 недійсним.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відмінність предметів позову за обставин, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним не стосувалися наведеного договору, не містили зазначення дати вчинення правочину та реєстраційного номеру.
Так, неточність у формулюванні позовних вимог у такому випадку не змінює змісту спірних правовідносин та не свідчить про нетотожність відповідних елементів спору.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність передбаченої пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України підстави для відмови у відкритті провадження у справі за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» та ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7321589500:01:002:0040) від 28 серпня 2018 року.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Увалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 16 червня 2020 року.
Головуючий Н.Ю. Половінкіна
А.І. Владичан
М.І. Кулянда