15 червня 2020 року
м. Харків
справа № 646/1141/20
провадження № 22-ц/818/3652/20
Харківський апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Котелевець А.В.,
розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2020 року в складі судді Білінської О.В.,
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.
На зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу в який зазначено, що вони звільнений від судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний аналіз зазначеного Закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 цього Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»)
За змістом частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Аналіз наведеної норми Закону свідчить про те, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі касаційної скарги у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 570/5405/16-ц (провадження№ 61-16543ск19) та від 12 вересня 2019 року у справі № 347/350/17 (провадження № 61-16588ск19) та від 28 квітня 2020 року у справі 464/7137/15 (провадження № 61-6935ск20).
Даний позов стосується стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованості. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сплатити судовий збір, так як є відповідачами за вказаними позовними вимогами, які не пов'язані з порушенням їх прав як споживачів.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Законом України “Про судовий збір” (далі - № 3674-VI), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю першої та другої груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, пільг щодо сплати судового збору не має.
В статті 8 Закону № 3674-VI вказано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити / розстрочити / зменшити сплату судового збору або звільнити від його сплати за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 1.6 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судовий збір по вказаній справі при поданні апеляційної скарги становить 3153 грн 00 коп.
(із розрахунку: 2102 Х 150% = 3153)
Реквізити рахунку для сплати судового збору:
рахунок отримувача: UA498999980313151206080020011; отримувач коштів: УК у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області; код отримувача: 37999628; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходу бюджету: 22030101; призначення платежу: *101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб/ реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта гр. України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _______( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
До апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини 4 статті 356 ЦПК України).
Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для сплати судового збору та подання оригіналу платіжного доручення.
У пункті 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 2,84, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись статтями 185, 356, 357, статтею 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Законом України “Про судовий збір”, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2020 року - залишити без руху, для сплати судового збору та подання оригіналу платіжного доручення протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі отримання копії даної ухвали під час дії карантину, десятиденний строк для усунення недоліків підлягає продовженню на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.В.Котелевець