Справа № 642/553/20 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/641/20 Вікторов В.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
10 червня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - Шумейка Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
25 січня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 156633 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 25 січня 2020 року о 0222 год. в м. Харкові по вул. Новий Побут, 14/1-Б, водій ОСОБА_1 керував квадроциклом «АТА 135-Д», з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків на місці, а також відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн на користь держави.
Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 мотивує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, суддею при розгляді справи допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
За обставинами події зазначає, що не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і в момент, коли підійшли до нього представники патрульної поліції, був пасажиром квадрацикла, яким керував ОСОБА_2 .
За вказаних обставин вважає, що в його діях відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки він не здійснював керування транспортним засобом та даний транспортний засіб взагалі не рухався.
Вважає, що суддя повинен був закрити провадження по даній справі в зв'язку з відсутністю складу події адміністративного правопорушення, оскільки не має жодних доказів того, що транспортний засіб рухався та його водієм був
ОСОБА_1 , що відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки був пасажиром та постійно повторював поліцейським, що він не є водієм транспортного засобу.
Таким чином, суддя визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП без належного дослідження доказів наявних в матеріалах справи.
Зазначає, що поліцейськими не виконано вимоги статей 2652, 266 КУпАП, матеріали справи не містять даних про відсторонення його від керуванням транспортним засобом.
У зв'язку із численними порушеннями чинного законодавства, поверхневим та неповним розглядом справи, постанову судді вважає незаконною та такою, яка підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шумейка Я.В., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, яке виразилось у відмові ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 2), передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судовим розглядом встановлено, що 25 січня 2020 року о 0222 год. в м. Харкові по вул. Новий Побут, 14/1-Б, водій ОСОБА_1 керував квадроциклом «АТА 135-Д», з ознаками алкогольного сп'яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» у лікаря-нарколога.
Внаслідок чого поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 156633 від 25 січня 2020 року за порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які були залучені поліцейськими та були свідками відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» та в медичному закладі (а.с. 1, 3-4);
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що на вимогу поліцейського надати документи ОСОБА_1 відповідає, що документів при собі не має, повідомляє, що вживав пиво. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відповідає, що це ні чого не дасть та він не заперечує вживання алкогольних напоїв. Каже, що їхав на дитячому квадрациклі по тратуару. В подальшому на відеозаписі зафіксовано роз'яснення поліцейським ОСОБА_1 його прав та обов'язків, залучено двох свідків в присутності яких поліцейський роз'яснює, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та пропонує йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 змінює свою позицію та повідомляє, що він не є водієм та відмовляється від огляду на стан алкогольного сп'яніння як пішохід. Зазначені події відбуваються в присутності двох свідків. Також на відеозаписі зафіксовано винесення постанови за частиною 5 статті 121 КУпАП та ОСОБА_1 запитує у поліцейських, чи може він сплатити адміністративне стягнення на місці (а.с. 8);
- даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку, передбаченому статтею 2652, частиною 1 статті 266 КУпАП. Згідно з розпискою ОСОБА_6 , яка є власником квадрациклу, остання прийняла на тимчасове зберігання транспортний засіб та зобов'язалась не передавити керування ОСОБА_1 , що відповідає вимогам частини 2 статті 2652 КУпАП (а.с. 6).
Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався, надав письмові пояснення, в яких вказав «Рухався тротуаром в якості пасажира на дитячому квадрациклі, що не підлягає реєстрації у МРЕО. Був зупинений патрульними. Під загрозою затримання для з'ясування особистості був примусово відвезений до дому де показав права. Права силоміць забрали та відмовились повертати»,
Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 156633 від 25 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав, копію протоколу отримав. (а.с. 1).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.
З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 156633 від 25 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції 2.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю спростовуються дослідженими доказами.
При цьому, апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕАк № 2019841 від 25 січня 2020 року за керування ОСОБА_1 транспортним засобом без шолома. Вказана постанова на час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 не оскаржена.
Доводи апеляційної скарги про невиконання поліцейськими вимог статей 2652, 266 КУпАП в частині відсторонення водія від керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, про що в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_6 .
Також апеляційний суд зазначає, що оскільки транспортний засіб переданий на зберігання третій особі, то підстав для затримання його транспортного засобу та доставки для зберігання на спеціальний майданчик у поліцейських не було.
Враховуючи вищевикладене, під час перегляду постанови судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року не вбачає.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 256, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна