Іменем України
16 червня 2020 року
м. Харків
справа № 626/2547/19
провадження № 22-ц/818/2271/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 31 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Рибальченко І.Г., в залі суду в місті Харкові, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.
Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.
31 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 31 січня 2020 року клопотання задоволено. Призначено в цивільній справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення, якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено таке питання: чи належить підпис на оригіналі договору купівлі-продажу від 25.12.2001 року ОСОБА_1 ? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність. Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_1 . У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №626/2547/19. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 31.01.2020 року та відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права;зазначає, що судом не врахована думка відповідачки щодо доцільності призначення експертизи у справі; питання про призначення експертизи розглянуто у день подання клопотання. ОСОБА_2 вказує, що наразі по факту шахрайських дій з боку позивача проводиться досудове розслідування та в рамках кримінального провадження призначена почеркознавча експертиза, яка може бути належним доказом і у вказаній цивільній справі. Вважає, що не має сенсу проводити почеркознавчу експертизу у спірних правовідносинах, оскільки це призведе до затягування розгляду справи. Крім того, позовні вимоги заявлені поза межами строку позовної давності.
ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, просив ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 31 січня 2020 року залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи та зупиняючи провадження у справі на час проведення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування суттєвих обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання. Оскільки для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2001 року недійсним з тих підстав, що позивач оспорюваний договір не підписував.
31 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Вказував, що перевірка належності підпису від імені позивача в договорі від 25.12.2001 року можлива виключно шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в галузі почеркознавчої експертизи, з'ясування яких має вирішальне значення для об'єктивного розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Питання, на які представник позивача бажає отримати відповідь, мають безпосередній зв'язок з вказаною підставою позову, і на них можна отримати відповідь лише експертним шляхом, призначивши судову експертизу.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити необхідні обставини неможливо;
2) сторонами ( стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Матеріали справи свідчать про те, що предметом позовних вимог є визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2001 року, з підстав непідписання його позивачем. Питання, поставлені представником позивача, стосуються предмета позову - оспорюваного правочину та потребують спеціальних знань.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідає вимогам ст. 104 ЦПК України, тобто постановлена з додержанням вимог закону.
Посилання ОСОБА_2 на те, що наразі по факту шахрайських дій з боку позивача проводиться досудове розслідування та в рамках кримінального провадження призначена почеркознавча експертиза, яка може бути належним доказом і у вказаній цивільній справі, тому безпідставним є призначення експертизи у цивільній справі, - не приймаються колегією суддів.
Призначення експертизи у кримінальній справі не позбавляє права суду призначити експертизу у рамках цивільної справи.
Доводи відповідачки щодо того, що призначення експертизи призводить до затягування розгляду справи по суті, - спростовуються вимогами закону, оскільки призначення експертизи у справі є одним із видів доказування та правом сторони у справі.
Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст.252 та п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України, призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі на час її проведення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 31 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук
Повне судове рішення виготовлено 17.06.2020 року.