Справа № 642/724/20 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/665/20 Шрамко Л.Л.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
10 червня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - Печериці В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Печериці Валерія Григоровича на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
28 січня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 178660 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 28 січня 2020 року о 1535 год. в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Холодногірська, 1/29 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу та в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД») відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвоката Печериця В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову по справі.
Доводи апеляційної скарги захисник мотивує тим, що постанова судді не відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи, оскільки суддя не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, підійшов формально до вивчення справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування адміністративного стягнення.
Зазначає, що наявні в матеріалах справи докази є неналежними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП в ньому не вказано суті правопорушення та відсутні відомості яким саме чином ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилається, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказані ознаки алкогольного сп'яніння які не передбачені в пункті 3 розділу І Інструкції.
Захисник вважає, що письмові пояснення свідків не можливо вважати належними доказами, оскільки свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не викликано в судове засідання, а їх пояснення обмежуються лише загальним фразами про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також в апеляційній скарзі захисник вказує, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських в судовому засіданні не оглядались, зроблені не безперервно, що є порушенням «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки».
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Печерицю В.Г., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, яке виразилось в ухиленні ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 2), передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судовим розглядом встановлено, що 28 січня 2020 року о 1535 год. в м. Харкові по вул. Холодногірська, 1/29, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД».
В наслідок чого поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 178660 від 28 січня 2020 року за порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД».
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були залучені поліцейськими та були свідками відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі (а.с. 1, 3-4);
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 причину зупинки його автомобілю, а саме за керування автомобілем без заднього бамперу. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння та залучено двох свідків в присутності яких запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest» або в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 від відповіді ухиляється, повідомляє поліцейським, що у нього дитина у лікарні, комусь телефонує та намагається покинути місце події. Такі дії ОСОБА_1 поліцейськими розцінені як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначені події відбуваються в присутності двох свідків (а.с. 8);
- даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку, передбаченому статтею 2652, частиною 1 статті 266 КУпАП. Згідно з розпискою ОСОБА_4 , остання прийняла під керування автомобіль «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язалась доставити його до місця паркування (а.с. 6).
Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався, надав письмові пояснення, в яких вказав «по суті вийшов з дому в тапочках за машиною і був затриманий поліцією», протокол про адміністративне правопорушення підписав, копію протоколу отримав. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння при складанні протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв та на відеозаписі не зафіксовано (а.с. 1,8).
Також ОСОБА_1 додатково надав письмові пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що 28 січня 2020 року, близько 1600 год. він на автомобілі «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_1 переїжджав з СТО до місця стоянки за 500 м без переднього і заднього бамперів, оскільки на СТО не було місця для стоянки автомобіля. Він був зупинений працівниками поліції, які не представилися і не роз'яснили його прав, що він порушив. Потім під'їхали ще два автомобіля поліції та ніхто з них не представилися та також не роз'яснили його прав. Коли він розмовляв по мобільному телефону з адвокатом поліцейські зупинили понятих і, як потім виявилось, оформили його за відмову від проходження огляду. Потім два автомобіля уїхали, дали йому постанову та забрали права (а.с. 2).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.
З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 178660 від 28 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції 2.
Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
З врахування викладеного, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання адвоката Печериці В.Г. про виклик та допит апеляційним судом свідків, які були присутні при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю спростовуються дослідженими матеріалами справи.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків є неналежними доказами є безпідставними, оскільки зазначені свідки зафіксовані на відеозаписі та виклали свої письмові пояснення, які відповідають фактичним обставинам події.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, наданий поліцейськими, є неналежним доказом апеляційний суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При апеляційному перегляді справи захисником Михайлика А.О. надано апеляційному суду клопотання трудового колективу ДП «Слобожанське» про звільнення інженера лісокористування підрозділу «Лісгосп» ДП «Слобожанське» ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудовому колективу ДП «Слобожанське» і взяття на поруки.
Апеляційний суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Враховуючи, що на час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 в ДП «Слобожанське» не працював, клопотання трудового колективу та протокол зборів не містять даних з якого часу ОСОБА_1 працює в ДП «Слобожанське» та безпосередньо до суду першої інстанції трудовий колектив не звертався.
Виходячи з характеру вчиненого правопорушення та його суспільної небезпеки, дані, що характеризують ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку про недоцільність передачі матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу.
Враховуючи вищевикладене, під час перегляду постанови судді Ленінського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Печериці В.Г. апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та не вбачає підстав для скасування постанови судді Ленінського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 256, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Печериці Валерія Григоровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна